Решение № 29090194, 04.02.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 1521/5735/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2012 року, ПАТ «Укрсиббанк», в статут якого згідно Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни щодо назви позивача, які не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи, звернулись до суду з позовом, в якому зазначили просили суд, стягнути з відповідачки на свою користь кредитну заборгованість на загальну суму 120007,29 дол. США, що еквівалентно 1023126,20 грн., з яких : заборгованість за кредитом 77990,78 дол. США (еквівалент 623380,30 грн.), заборгованість по відсоткам за користування кредитом 41215,92 дол. США (еквівалент 329438,85 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 25352,66 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам 44990,44 грн., мотивуючи це грубим порушенням відповідачкою умов договору про надання споживчого кредиту № 11034816000 від 06.09.2006 р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак надіслав на адресу суду клопотання, в якому, посилаючись на ст. 158 ч. 2 ЦПК України, підтримав свої позовні вимоги, просив суд слухати справу за його відсутності і не заперечував проти прийняття заочного рішення по даній справі (а.с. 71,74-78).

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до ст.ст. 74,76,77 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями, відправленими рекомендованими листами с повістками за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її місцем проживання, і врученими уповноваженій особі під підпис, що підтверджується довідкою Овідіопольського РС ГУДМС України в Одеській області № 34 від 18.12.2012 р., причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала (а.с. 67,70,73).

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, статтею 617 ЦК України передбачено -особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 610 ЦК України зазначає -порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У судовому засіданні встановлено, що 06.09.2006 року між позивачами та відповідачкою, був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11034816000, відповідно до якого, остання отримала кредит в іноземній валюті в сумі 90000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладення договору становило 454500 грн. зі строком повернення не пізніше 06.09.2012 р. із сплатою 10,30 % відсотків річних за користування кредитними коштами, згідно графіка погашення кредиту.

Позивачем були у повному обсязі виконані свої зобов'язання та кредит було отримано відповідачкою 06.09.2006 року, що підтверджується вказаним договором про надання споживчого кредиту та графіком погашення заборгованості з особистими підписами відповідачки (а.с. 23-37).

Проте відповідачка в порушення умов кредитного договору своєчасно й у повному обсязі не погашала кредит та не сплачувала відсотки за користування коштами.

Положеннями п. 5.5, розділу 11 Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором, банк має право визнати термін дострокового повернення кредиту таким, що настав. Кредит вважається обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

З пунктів 4.1, 4.2 вказаних кредитних договорів вбачається, що позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором та погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі на рахунок, вказаний в першому розділі даного договору. Пунктом 9.13 кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору, позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права та обов'язки за даним договором і погоджується з ними.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачкою на рахунок позивачів заборгованості за вищевказаному кредиту, суду не надано, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку позивачів, зробленого у відповідності до норм чинного законодавства України та перевіреного судом, заборгованість відповідачки перед позивачами складає : 120007,29 дол. США, що еквівалентно 1023126,20 грн., з яких : заборгованість за кредитом 77990,78 дол. США (еквівалент 623380,30 грн.), заборгованість по відсоткам за користування кредитом 41215,92 дол. США (еквівалент 329438,85 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 25352,66 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам 44990,44 грн. (а.с. 6-22).

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачів мають бути стягнуті понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3219 грн. (а.с. 1).

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими, підтвердженими документально, такими, що знайшли своє підтвердження у судових засіданнях та відповідають умовам зазначених кредитних договорів і приписам статті 1050 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 524,525,526,530,533, 549,550,626,612,625,629,1048,1050,1054,1055 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 12.01.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1) на користь ПАТ «УкрСиббанк»(02068, м. Харків-68, А/С 33, рахунок № 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) : загальну заборгованість за споживчим кредитом в сумі 1023126,20 грн. та судовий збір у сумі 3219 грн., а всього -1026345 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Гандзій Д.М.