Постановление суда № 29079561, 23.01.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23.01.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Демченка С. М. (головуючого), Вотьканича Ф. А., Марчука О. П., за участю прокурора Сирохман Л. І., засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Ужгородської міжрайонної прокуратури на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, працюючий в авто комплексі «Копійка», який не має судимості, засуджений за ч. 2 ст. 305 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і 6 місяців та покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця свого проживання чи роботи, періодично з'являтись в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_3 264.20 грн. судових витрат.

Питання щодо речових доказів вирішено в порядку ст. 81 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_3 організував переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, наркотичного засобу «трамадол» у великих розмірах, а саме: 26.98 грам. При цьому він попросив свою сестру ОСОБА_5, яка проживає в Іспанії, придбати і вислати для власних потреб лікарські засоби «трамадол», які 10 грудня 2009 року в м. Біла Церква отримав посилкою в кількості 540 капсул, будучи обізнаним, що цей засіб відноситься до наркотичного засобу, обіг якого на території України обмежений.

Крім цього, він влітку 2009 року біля свого будинку за адресою АДРЕСА_1 знайшов кущ коноплі, який зірвав та відніс до свого будинку, де висушив, подрібнив та зберігав по місцю проживання для особистого вживання.

В апеляції прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 та доведеності його вини, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати і постановити новий вирок, призначивши останньому покарання без застосування ст. 75 КК України.

Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який частково підтримав апеляцію і просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням судом вимог ст. 299 КПК України (1960 року) та незаконного призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, виступ підсудного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які просили вирок суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши останнє слово підсудному, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 365 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляції з точки зору його законності та обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, дослідженим у судовому засіданні доказам.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи та про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні ним зазначених у вироку неправомірних дій, а також щодо їх кваліфікації за ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України прокурор, як видно зі змісту апеляції, не оспорює, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України такі апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_3 врахував дані про особу засудженого, який раніше не судимий, має на утриманні матір похилого віку, позитивно характеризується за місцем роботи. Також враховані пом'якшуючі покарання обставини, а саме те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Наведені обставини, дані про особу ОСОБА_3, його стан здоров'я, а також конкретні обставини справи, характер діяння, обстановку вчинення злочину, в своїй сукупності істотно знижують фактичну ступінь тяжкості злочину і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та дали суду першої інстанції підстави для застосування щодо нього ст. 75 КК України.

Отже, обране ОСОБА_3 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком слід визнати таким, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати його надмірно м'яким, як про це йдеться в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Що стосується виступу прокурора в частині щодо порушення судом вимог ст. 299 КПК України, що, на його думку, є підставою для скасування вироку, то таке не знайшло свого підтвердження. Так, ОСОБА_3 в апеляційному суді пояснив, що він дійсно не замовляв сестрі таку кількість «трамадолу», але придбав би любий обсяг препарату на майбутнє. Як в суді першої, так і в апеляційній інстанціях визнає свою вину в організації переміщення через митний кордон України всієї кількості наркотичного засобу «трамадолу».

При встановлених судом і наведених вище обставинах вирок є законним.

Разом з тим, суд, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням, неправильно застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно зі ст. 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік є вичерпним.

Тому це додаткове покарання застосоване незаконно і підлягає виключенню з вироку. А отже, вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону слід змінити і виключити з нього вказівку про застосування щодо ОСОБА_3 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 змінити, виключивши з резолютивної частини вироку додаткове покарання у виді конфіскації майна.

В решті вирок щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Судді: