Дата принятия
04.02.2013
Номер дела
1570/5239/2012
Номер документа
29062783
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины

Справа № 1570/5239/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області про скасування наказів та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області, Управління внутрішньої безпеки в Одеській області МВС України, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати результати проведення службового розслідування співробітниками Управління внутрішньої безпеки в Одеській області МВС України (Беловим С.В.) у відношенні оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, зобов'язати ГУМВС України в Одеській області провести самостійну перевірку дій співробітників ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 по заявам, що надійшли в управління внутрішньої безпеки в Одеській області у відношенні останнього з урахуванням рішення прокуратури м. Одеси, визнати протиправними та скасувати накази начальника ГУМВС України в Одеській області № 1714 та 434 л/с від 27.08.2012 року про звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в званні старшого лейтенанта міліції та виплатити встановлений законом середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні 31.10.2012 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Ухвалами суду від 23.10.2012 року та 15.11.2012 року провадження по адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління внутрішньої безпеки в Одеській області МВС України про визнання протиправним та скасування результатів проведення службового розслідування співробітниками Управління внутрішньої безпеки в Одеській області МВС України (Беловим С.В.) стосовно оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 та в частині вимог щодо зобов'язання ГУМВС України в Одеській області провести самостійну перевірку дій співробітника ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 по заявам, що надійшли в УВБ в Одеській області стосовно останнього з урахуванням рішення прокуратури м. Одеси закрито.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає оскаржувані накази незаконними та зазначає, що йому стало відомо про те, що у відношенні нього проводилась перевірка лише 28.08.2012 року у телефонному режимі зі слів співробітників, які викликали його ознайомитися з наказом. На його вимогу надати копію та витяг з наказу, йому було відмовлено. Крім того, позивач зазначає, що особа, яка проводила службову перевірку - Белов С.В. не мав права на її проведення, оскільки є зацікавленою особою, а саме в 2011 році він проводив у відношенні позивача службове розслідування та його дії визнані протиправними постановою суду. Також позивач, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що такого поняття як «службова перевірка» в Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ взагалі не існує, а звільненню з посади передує службове розслідування, з наказом про призначення якого позивача повинні були ознайомити. Також позивач зазначає, що службове розслідування повинно було бути проведено посадовими особами відповідних служб органів внутрішніх справ, працівники яких допустили порушення, тобто працівниками ГУМВС або ОМУ ГУМВС України в Одеській області, а не УВБ в Одеській області. Позивач також зазначає, що на момент звільнення у нього відсутні не зняті дисциплінарні стягнення, прокуратурою м. Одеси відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача - ГУМВС України в Одеській області Ращенко Є.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та надав на адресу суду заперечення проти позовних вимог, які мотивовані тим, що співробітниками УВБ під час перевірки були виявлені ознаки дискредитації. Даний факт вказує на те, що звільнення ОСОБА_1 не можна розцінювати як дисциплінарне стягнення, а тому застосування до спірних правовідносин норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ є безпідставним. Відповідач зазначає, що службове розслідування у відношення ОСОБА_1 не призначалось та не проводилось. Що стосується посилання позивача на необ'єктивність співробітника УВБ Белова С.В. при проведенні перевірки, та дії якого визнані протиправними постановою суду, то відповідач зазначає, що вказана постанова не набрала законної сили, тому посилання позивача на вказану постанову є безпідставним. Крім того відповідач зазначає, що після видання оскаржуваних наказів, ОСОБА_1 був повідомлений про існування вказаних наказів та запрошувався до приміщення ГУМВС для ознайомлення з ними. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Представник відповідача - ОМУ ГУМВС України в Одеській області Прилипко О.В. в судовому засіданні позов не визнав, та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, вивчивши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 17.11.2006 року по 27.08.2012 року.

18 липня 2011 року був звільнений у запас Збройних Сил за п. 66 Положення Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію) на підставі Наказу начальника ГУМВС України в Одеській області № 338 о/с від 18.07.2011 року (а.с.171).

На час звільнення позивач був в званні старшого лейтенанта міліції та займав посаду оперуповноваженого сектора протидії хабарництву відділу ДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с.49-55).

З вказаним наказом позивач не погодився та оскаржив його до суду та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. по справі № 2а/1570/6658/2011 позов задоволено та визнано протиправними та скасовані накази начальника ГУМВС України в Одеській області №934о/с від 18.07.2011р., та №338 о/с від 18.07.2011р. в частині звільнення з органів ВС з посади та в запас Збройних сил за п.66 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, зобов'язано ГУМВС України в Одеській області поновити його на посаді оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, стягнути з ГУМВС України в Одеській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по дату винесення рішення.

При прийнятті рішення суд допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.

З вказаною постановою суду ГУМВС України в Одеській області не погодилось та подало апеляційну скаргу.

Проте, тільки 07.03.2012р. на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. щодо негайного виконання її частини, наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 93о/с від 07.03.2012 року скасовано пункти наказів ГУМВС України в Одеській області від 18.07.2011 року № 934 в частині покарання та від 18.07.2011 року № 338 о/с в частині звільнення (а.с.172) та позивач поновлений на попередню посаду - оперуповноваженого сектору протидії хабарництву відділу ДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, на якій працював по день звільнення (а.с.49-52).

В наступному постанова Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. була скасована постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012р. (Т.2 а.с.102-107), а у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Таким чином з 18.07.2011р. по 07.03.2012р. ОСОБА_1 не проходив службу в органах внутрішніх справ, не займав там посади та не отримував заробітної плати.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 27.08.2012 року № 1714 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 вдруге звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.44).

На підставі вищевказаного Наказу, начальником ГУМВС України в Одеській області 27.08.2012 року був виданий наказ № 434 о/с згідно якого звільнено у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого сектору протидії хабарництву ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с.45).

З копії наказу від 27.08.2012 року № 1714 вбачається, що в провину позивачу ставиться грубі порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України та зобов'язання, наданого при прийнятті на службу до ОВС України, що виразилось у вступі у неслужбові стосунки з громадянином ОСОБА_5, заволодінні грошовими коштами останнього, проявленій нещирості під час проведення службового розслідування

Підставою для видання оскаржуваних наказів став висновок за результатами службової перевірки скарги громадянина ОСОБА_5 на дії оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 від 09.08.2012 року, яким встановлені грубі порушення ОСОБА_1 вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України та зобов'язання, наданого при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ України, що виразилося у вступі у неслужбові стосунки з громадянином ОСОБА_5 та заволодінні грошовими коштами останнього (а.с.37-40).

Таким чином, причиною звільнення позивача є дискредитація, яка виходячи з наказу № 1714 полягала у вступі ОСОБА_1 у неслужбові стосунки з громадянином ОСОБА_5, заволодінні грошовими коштами останнього, появленій нещирості під час проведення службового розслідування

Отже, правової оцінки в даній справі потребують дії позивача, які, на думку відповідача, являли собою об"єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст..190(шахрайство), 353 (самовільне присвоєння владних повноважень, або звання службової особи) КК України.

Вирішення цих питань, відповідно до статті 324 КПК України, є компетенцією суду при постановленні вироку.

Проте як вбачається з постанови слідчого по ОВС прокуратури м. Одеси від 31.08.2012р. в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ст..ст. ч.1 ст.353;15;27;369 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину (Т.1 а.с.87-90).

Підставою для проведення службової перевірки стала заява ОСОБА_5 на дії оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1

При цьому як вбачається з матеріалів перевірки в неї містяться пояснення позивача (Т.2 а.с.62-65) від 21.08.2012р., щодо пошуку ним адвоката на прохання ОСОБА_5 для надання останньому правової допомоги під час досудового слідства, та наявна копія ордера №14622/10 від 06.03.2012р. адвоката ОСОБА_6 на представництво інтересів ОСОБА_5 (Т.2 а.с.78) в СУ ГУМВС, та йде посилання на постанову слідчого від 06.03.2012 року про допуск захисника ОСОБА_6 для участі в кримінальній справі від 06.03.2012р. та разом з тим, в матеріалах перевірки відсутній запит до органу досудового слідства щодо перевірки цієї інформації, відсутні пояснення ОСОБА_5 щодо участі адвоката на досудовому слідстві, гонорару адвоката, отриманого від ОСОБА_7 в разі укладення з ним угоди на захист ОСОБА_5, так як останній мав можливість отримати цю інформацію від адвоката, як сторона угоди, якщо така дійсно укладалась.

Та вказані суттєві обставини, яки могли підтвердити або спростувати пояснення позивача залишились поза увагою перевірки проведеної працівником УВБ, та ГУМВС України в Одеській області при прийнятті оскаржуваних наказів.

Разом з тим, з пояснень ОСОБА_5 наданих 31.08.2012р. слідчому прокуратури (Т.2 а.с.94-96) вбачається, що останній під час бесіди в лютому 2012р. з ОСОБА_1 пояснив, що йому необхідно отримати юридичну допомогу шляхом залучення адвокатів або спеціалістів, які добре розбираються в вирішенні питання, що стосуються ДТП, на що ОСОБА_1 відповів що йому потрібен час. Такі саме пояснення дані ОСОБА_8 27.08.2012р. та ОСОБА_9 29.08.2012р. (Т.2 а.с.86-89) слідчому прокуратури.

Після цього в лютому 2012р. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про можливість допомогти йому та для цього потрібна сума 2000 доларів США та під час другої зустрічі ОСОБА_5 передав позивачу 2000 долларів США, для оплати за послуги адвоката, якого повинен був надати ОСОБА_1 та який буде захищати його права на досудовому слідстві, що не заперечується позивачем.

Таким чином, з вказаних матеріалів вбачається, фактичне виникнення договірних стосунків між позивачем та ОСОБА_5, на які розповсюджуються положення Цивільного кодексу України, а саме договору доручення за яким позивач, в той час коли був звільнений з органів ВС, отримав гроші для оплати послуг адвоката, який буде займатися захистом ОСОБА_5, та усі наступні претензії ОСОБА_5 до позивача що висувались, стосувалися не закриття кримінальної справи слідчим, в той час коли позивач вже був поновлений на посаді в органах внутрішніх справ та після укладення угоди в інтересах ОСОБА_5 з адвокатом 06.03.2012р. не повинен та не міг займатися його справою, через дані обставини.

Перевіркою не було з'ясовано, чи був укладений договір з адвокатом на надання захисту ОСОБА_5 та чи надавалась фактично правова допомога адвокатом ОСОБА_5, як що ні то чому, чи передані були ОСОБА_1 усі отримані від ОСОБА_5 гроші адвокату, якщо так, то чому їх поверненням повинен був займатися позивач.

Під час перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє їх відповідність вимогам ст. 2КАС України, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Судом встановлено та визнається ГУМВС України, що службове розслідування не призначалось та не проводилось до звільнення позивача та він був звільнений за дискредитацію, яке не можна розцінювати як дисциплінарне стягнення, та відповідно застосовувати норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ було б помилкою, з чим суд погоджується.

Разом з тим, судом встановлено поверховість проведеної перевірки, не з'ясування обставин, які є суттєвими та як наслідок цього, прийняття необґрунтованого рішення, за таких обставин оскаржувані накази підлягають скасуванню для захисту порушених прав позивача.

Згідно п.24. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ РСР за № 114 від 29.07.1991 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Суд враховує, що фактично позивач був звільнений вперше 18.07.2011р. законно, та що він був поновлений на посаді за рішенням суду 07.03.2012р. та знов звільнений вже не законно 27.08.2012р.. Суд вважає що з урахуванням того, що з 27.08.2012р. (день звільнення) по день набрання чинності постанови Одеського апеляційного адміністративного суду - 06.12.2012р. позивач мав право працювати на посаді й отримувати заробітну плату, то й стягненню підлягає середня заробітна плата за цей період.

Проте враховуючи, що судом відмовлено йому в поновленні на посаді після звільнення в липні 2011р., а наказ від 07.03.2012р. № 93 о/с в частині поновлення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектора протидії хабарництву відділу ДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області скасований наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 28.12.2012 року № 689 о/с, то суд доходить висновку, що в задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновленні на посаді слід відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що в лютому 2012 року позивач ще не був поновлений на посаді в органах внутрішніх справ та що службова перевірка була проведена поверхово: не були перевірені обставини, які є суттєвими при прийнятті рішення, а саме, не було з'ясовано, чи укладався позивачем договір з адвокатом на здійснення захисту ОСОБА_5 під час досудового слідства; чи були передані ОСОБА_1 усі отримані від ОСОБА_5 гроші адвокату; що перешкоджало ОСОБА_5 самостійно вирішувати усі питання щодо ходу слідства з адвокатом, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню. Щодо поновлення на посаді, то враховуючи, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду позивачу відмовлено у поновленні його на посаді після першого звільнення, тобто наказ про звільнення № 934 від 18.07.2011 року є законним, суд вважає неможливим задоволення позову ОСОБА_1 в частині поновлення його на посаді.

Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправими та скасувати накази ГУ МВС України в Одеській області №1714 та №434л/с від 27.08.2012р. про звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору протидії хабарництву відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Зобов'язати Одеське міське управління ГУМВС України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до 06.12.2012р.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова виготовлена в повному обсязі 04 лютого 2013 року.

Суддя Е.А.Іванов

04 лютого 2013 року

.

Часті запитання

Який тип судового документу № 29062783 ?

Документ № 29062783 це

Яка дата ухвалення судового документу № 29062783 ?

Дата ухвалення - 04.02.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 29062783 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 29062783 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 29062783, Одеський окружний адміністративний суд

Судебное решение № 29062783, Одеський окружний адміністративний суд было принято 04.02.2013. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.

Судебное решение № 29062783 относится к делу № 1570/5239/2012

то решение относится к делу № 1570/5239/2012. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 29062737
Следующий документ : 29063677