Решение № 29045582, 04.02.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/8829/12

(2/401/3963/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

при секретарі Голубніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення, зазначивши, що між сторонами 17 березня 2006 року був укладений кредитний договір № DNІ0GK00000009, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 90 213,00 грн., строком до 17.03.2026 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач ОСОБА_2 17 березня 2006 року уклали договір іпотеки № DNІ0GK00000009, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці 1502 кв.м. за адресою вулиця Житомирська, 283 в у місті Дніпропетровську.

В порушення умов кредитного договору відповідач зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав і станом на 30.07.2012 має заборгованість в сумі 228819,40 грн. Тому позивач звернувся до суду і просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці 1502 кв.м. за адресою вулиця Житомирська, 283 в у місті Дніпропетровську, який належить на праві власності відповідачу шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Житомирська, 283 в із зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час і місце судового засідання сповіщений належним чином, про причини неявки суду не сповістив.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не зявився, про місце, дату та час судового розгляду справи сповіщена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалася правом надання заперечень проти позову, не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Враховуючи зазначене та зважаючи на строки розгляду цивільних справ, передбачені ст. 157 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 17 березня 2006 року між сторонами по справі укладений кредитний договір № DNІ0GK00000009, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 90 213,00 грн. під 12% річних строком до 17 березня 2026 року.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Пунктами 2.2.2 та 2.2.3 кредитного договору передбачено, що позивальник зобовязується сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до п.1.1., 3.1.,3.2. даного Договору. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного Кредиту. Сплатити Банку винагороду і комісію згідно п.1.1. і п.3.11. даного Договору.

При порушенні Позичальником будь-якого зобовязання, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 даного договору, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Проте, в порушення умов кредитного договору відповідач зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав і станом на 30 липня 2012 року має заборгованість в сумі 228819,40 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 86201,07 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 71233,83 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 15969,57 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у розмірі 55414,93 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Позивачем направлялася письмова вимога до відповідача (вих. № 30.1.0.0/2-805 від 14 червня 2012 року) про усунення порушеного зобовязання за кредитним договором, але зобовязання так і не були виконані.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач ОСОБА_2 17 березня 2006 року уклали договір іпотеки №DNІ0GK00000009, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці 1502 кв.м. за адресою вулиця Житомирська, 283 в місті Дніпропетровську.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Застоводавцем (Позичальником) зобовязань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобовязаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

Як передбачено ст.ст.572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, як передбачено ст.590 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині звернення стягнення згідно договору іпотеки № DN10GK00000009 від 17 березня 2006 року на предмет іпотеки домоволодіння № 283 в по вулиці Житомирській в м. Дніпропетровську загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_2, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2610 грн. 09 коп.

Керуючись ст.ст.10,11, 15, 57-60, 88, 212-215,218,222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором №00067/D від 23 квітня 2007 року звернути стягнення згідно договору іпотеки № DN10GK00000009 від 17 березня 2006 року на предмет іпотеки домоволодіння № 283 в по вулиці Житомирській в м.Дніпропетровську загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. За рахунок отриманих коштів від реалізації предмету іпотеки в межах виконавчого провадження погасити заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором яка виникла станом на 30 липня 2012 року в розмірі 228819.40 грн. та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 86201.07 грн., заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 71233.83 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 15969.57 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у розмірі 55414.93 грн., а всього 228 819 (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот девятнадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2610 (дві тисячі шістсот десять) грн. 09 коп.

В іншій частині позову відмовити

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О.Б.Подорець