Решение № 29031521, 04.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 січня 2013 р. Справа № 5004/773/12

за позовом підприємця ОСОБА_1, м. Ковель,

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ковельської міської ради

до відповідача-1 Ковельського госпрозрахункового ринку,

відповідача-2 охоронної фірми «Скорпіон-Пульт», м. Ковель

про усунення перешкод у користуванні майном,

Суддя І.О.Якушева,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з,

від відповідача-1: ОСОБА_2 - адвокат (дов. № 740 від 28.11.2012р.),

від відповідача-2: н/з

Суть спору: позивач з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.08.2012р. (а.с.84-85,т.1) просить постановити рішення про усунення перешкод, що чиняться підприємцю ОСОБА_1 в користуванні належним їй на праві власності приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши Ковельський госпрозрахунковий ринок та охоронну фірму «Скорпіон-Пульт» не чинити перешкод в проїзді будь-якого транспорту, в тому числі і з будівельними матеріалами, до магазину підприємця ОСОБА_1

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі створюють перешкоди у проїзді транспорту з будівельними матеріалами до її приміщення.

Рішенням господарського суду від 28.08.2012р. позов було задоволено повністю, постановлено Ковельському госпрозрахунковому ринку усунути перешкоди, що чиняться підприємцю ОСОБА_1 в користуванні належним їй на праві власності приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши Ковельський госпрозрахунковий ринок та охоронну фірму «Скорпіон-Пульт» не чинити перешкод в проїзді будь-якого транспорту, в тому числі і з будівельними матеріалами, до магазину підприємця ОСОБА_1

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. у справі № 5004/773/12 скасовано, справу № 5004/773/12 направлено на новий судовий розгляд.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2012р. справу прийнято до провадження, розгляд її призначено на 09.01.2013р., зобов'язано позивача і відповідачів до 08.01.2013р. подати письмові пояснення по справі з врахуванням зауважень, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012р.

Позивач в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, 28.01.2013р. через канцелярію суду подала письмові пояснення від 28.01.2013р., в яких одночасно повідомляє про те, що вона не зможе прийняти участь у судовому засіданні 30.01.2013р.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ковельська міська рада свого представника в судове засідання не направила, письмових пояснень не подала.

Відповідач-1 надіслав до суду письмові пояснення від 02.01.2013р. (а.с.9-10, т.2), в яких посилається на те, що права позивача як підприємця не порушено, а тому вважає, що є підстави для відмови у задоволенні позову.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позову не визнав.

Відповідач-2 письмових пояснень по справі не подав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Оскільки позивач, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідач-2 були належним чином повідомлені про судовий розгляд, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення, справу розглянуто за їх відсутності за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, господарський суд

в с т а н о в и в:

позивач у встановленому законом порядку набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, виданим 10.02.2000р.

Вважаючи, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні майном, яке належить їй на праві власності, позивач як фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності з метою захисту своїх прав 21.06.2012р. подала позов до господарського суду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно із ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст.1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Склад сторін у даній справі відповідає приписам ст.1 ГПК України.

Однак, даний спір за своєю правовою природою не має ознак господарського спору.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст.3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1733253 від 15.10.2003р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 118,3 кв.м., що розташоване в будівлі ринку, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19, т.1).

Відповідно до державного акту від 01.02.2005р. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0227 га по АДРЕСА_1 для розміщення і обслуговування власного приміщення.

Таким чином, з доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном видно, що і нежитлове приміщення площею 118,3 кв.м., і земельна ділянка, на якій це приміщення знаходиться, належать ОСОБА_1 саме як фізичній особі (громадянці), а не як суб'єкту підприємницької діяльності.

Із змісту позовної заяви та доданих до неї доказів не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про те, що характер правовідносин, щодо яких виник спір, носить господарський характер, пов'язаний із здійсненням позивачем підприємницької діяльності.

Позивачем не подано жодних доказів, які б свідчили про фактичне здійснення ним підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні площею 118,3 кв.м.

Самі по собі свідоцтва про сплату єдиного податку, платника єдиного податку за 2011-2012 роки, на які посилається позивач у письмових поясненнях від 28..01.2013р., не свідчать про фактичне здійснення підприємцем ОСОБА_1 підприємницької діяльності за місцем знаходження магазину.

Відтак судом під час нового судового розгляду не встановлено існування між сторонами у справі господарських правовідносин.

У відповідності із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України "Право на звернення до господарського суду" підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Із матеріалів справи, встановлених судом обставин не вбачається, що відповідачами порушуються права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 як фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки і нежитлове приміщення, і земельна ділянка, на якій це приміщення знаходиться, належать ОСОБА_1 як фізичній особі (громадянці), а не як суб'єкту підприємницької діяльності.

Тобто, вимога позивача фактично стосується судового захисту права власності фізичної особи, а не суб'єкта підприємницької діяльності.

За таких обставин правові підстави для задоволення позову, поданого на захист прав позивача як фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності, відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Водночас, слід зауважити, що відмова у задоволенні позовних вимог фізичній особі - суб'єкту підприємницькій діяльності ОСОБА_1 не позбавляє її права на звернення з позовом за захистом своїх порушених прав як фізичній особі (громадянину).

Заперечення позивача у письмових поясненнях від 28.01.2013р. фактично зводяться до того, що вона не погоджується із висновками суду касаційної інстанції, проте згідно з ч.1 ст.111-12 ГПК України для суду першої інстанції вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, під час нового розгляду справи є обов'язковими.

Керуючись ст. 3 Господарського кодексу України, ст.22 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 1, 21, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено

04.02.13

Суддя І. О. Якушева