Решение № 2902788, 04.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.09 Справа№ 3/5

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „ТФ”Нова справа”, м. Львів

До відповідача: Миколаївське споживче товариство, м. Миколаїв

Про стягнення 2 657,49 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Гринчук Ю.В., Ліпак Г.М. –представники

від відповідача: не з’явився

Представникам позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „ТФ”Нова справа” до Миколаївського споживчого товариства про стягнення 2 657,49 грн.

В судовому засіданні позивач подав заяву в якій повідомив, що станом на день розгляду справи відповідачем повністю погашено основну заборгованість, а тому в частині стягнення пені, інфляційних втрат, штрафу та трьох відсотків річних просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 04.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18.10.2006 року між ТзОВ „Торгівельна фірма ”Нова справа” (Постачальник) та Миколаївським споживчим товариством (Покупець) укладено договір №1ША про поставку товару.

На виконання умов договору 05.09.2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 834,18 грн. за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання не виконав.

Позивачем відповідачу 09.12.2008 року була направлена претензія про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 1 834,18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 97,21 грн. та три відсотки річних в сумі 19,07 грн. Крім цього, відповідно до п.п.5.2 та п.п.5.3 Договору №1-ША позивачем нарахована пеня в розмірі 156,78 грн. та 550,25 грн. - штрафу.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №1-ША відповідач 05.09.2008 року отримав від позивача товар на загальну суму 1 834,18 грн., що підтверджується видатковою накладною № 000015731 від 05.09.2008 р. (а.с.14).

Відповідно п. 4.2 Договору №1-ША розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування покупцем суми вартості товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок Постачальника, зазначеному в даному договорі або готівкою через касу Постачальника.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 1 834,18 грн. за отриманий товар.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають до сплати в розмірі 116,28 грн.

Пунктом 5.2 Договору №1-ША передбачено, що у разі порушення оплати за поставлений товар, у випадках передбачених умовами договору, покупець зобов’язується оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 1156,78 грн.

Крім цього, відповідно до п.5.3 зазначено договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати більше 60 календарних днів покупець виплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30 відсотків від протермінованої суми, що складає та підлягає до стягнення в розмірі 550,25 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач погасив основну заборгованість в розмірі 1 834,18 грн., а тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів своєчасної оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 97,21 грн. –інфляційних втрат, 19,07 грн. –трьох відсотків річних , 156,78 грн. - пені та 550,25 грн. - штрафу.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Миколаївського споживчого товариства (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул. Грушевського, 16, код ЄДРПОУ 01778836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Нова справа” (79016, м. Львів, вул.Городоцька, 84, код ЄДРПОУ 3136386) –97,21 грн. –інфляційних втрат, 19,07 грн. –трьох відсотків річних, 156,78 грн. –пені, 550,25 грн. –штрафу, 102, 00 грн. –державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1 834,18 грн. –основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.