№ 28901355, 29.01.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 11687/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року м.Одеса

о 16год.15хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Загвоздіна Л.С. - за довіреністю від 26.09.2012р. №Д/ЮС-69.

Від відповідача: представник Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС до суду не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010року №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн., визнання за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн. та зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області від 09.11.2010року №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., визнати за позивачем право на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн. та зобов'язати Ізмаїльську ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, оскільки Товариством повністю дотримано вимоги законодавства України, у зв'язку з чим правомірно, у податковій декларації з ПДВ за липень 2010р. (операції, що оподатковуються за нульовою ставкою), віднесено обсяг доходів, отриманих в межах господарських правовідносин з Компаніями «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, Суднохідне, Експедиторське, Торгівельне та Обслуговуюче Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, ТОВ «Морський технічний центр», та SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія за Договорами від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», та від 29.04.2010р. №165 СОФ «Судового агентування», та від 08.10.2009р. №318 РФ «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «УДП», з огляду на те, що відповідно до п.п.3.2.14 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень.

Відповідач - Ізмаїльська Об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№2754/2011 від 28.01.2011р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010р. №0001142302/0, оскільки Товариством в порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1, п.п.6.2.4 п.6.2, п.п.6.5.8 «д» ст.6, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2010р. - у розмірі 129539грн., з огляду на те, що несамохідний флот, з урахуванням якого позивачем - ВАТ «УДП» надавались послуги агентування, фактично не здійснював перевезення вантажу з порту відправлення в порт призначення інших країн, що свідчить про виконання умов договорів у межах митної території України, а тому операції, в межах виконання договірних правовідносин позивача з контрагентами нерезидентами, повинні оподатковуватися за ставкою 20%, що передбачена п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011р. з урахуванням клопотання Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», наданого повноважним представником у судовому засіданні 14.10.2011року, допущено заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство», відповідно до приписів ст.55 КАС України, у зв'язку з тим, що 21.06.2011р. ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» зареєстровано у новій редакції Статут, згідно якого змінено назву організаційно-правової форми з Відкритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство, що підтверджується Витягом зі Статуту Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», державну реєстрацію змін до установчих документів якого було проведено 21.06.2011р. за реєстраційним №15531050056000042,та з п.п.1.2, 1.3 якого вбачається, що ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», заснованого відповідно до Наказів Міністерства транспорту України від 09.12.1994р. №625 та від 04.09.1997р. №325 шляхом перетворення державного підприємства «Українське Дунайське пароплавство» у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993року №210/93. При цьому, Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Українське Дунайське пароплавство», підприємства Українське Дунайське ордена Дружби народів пароплавство (Дунайське пароплавство), а також Радянського Дунайського пароплавства, що також підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Серії АБ №348988 від 23.06.2011р. та Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ №782079 від 21.06.2011р.

Ухвалою суду від 08.11.2011р. було зупинено провадження у справі №2-а-11687/10/1570 за адміністративним позовом ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської ОДПІ в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010року №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн., визнання за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн. та зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., до вступу у справу законного представника, з огляду на те, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011р. №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», на виконання вимог Наказу ДПА в Одеській області від 14.10.2011р. №2296 «Про реорганізацію підпорядкованих ДПІ», 20.10.2011р. Ізмаїльською ОДПІ Одеської області були подані державному реєстратору Ізмаїльського міськвиконкому документи щодо проведення державної реєстрації припинення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області в результаті перетворення, на підставі чого 20.10.2011р. реєстратором був внесений запис до Єдиного державного реєстру щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи - ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», яке пов'язано з реорганізацією.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. поновлено провадження у справі №2-а-11687/10/1570 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010року №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн., визнання за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн. та зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., відповідно до ч.5 ст.156 КАС України, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження, а саме закінчення процедури реорганізації Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, за наслідками якої було утворено Ізмаїльську Об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №783443 від 29.02.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 21.09.2010р. по 25.10.2010р. на підставі направлень від 20.09.2010р. №573, та від 11.10.2010р. №613 виданих Ізмаїльською ОДПІ, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Одеської області Турицею В.П., старшим державним податковим інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Одеської області Єриновським Д.А., згідно з ч.6 п.9 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, та відповідно до наказу начальника Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 20.09.2010р. №767 та від 11.10.2010р., була проведена позапланова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 129539грн. за липень 2010року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2010р.

За наслідками вказаної перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області складений акт №23732302/01125821 від 29.10.2010р. «Про результати позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010р., за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2010р.», у висновках якого наголошено на тому, що Товариством внаслідок порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1, п.п.6.2.4 п.6.2, п.п.6.5.8 «д» ст.6, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2010р. - у розмірі 129539грн.; завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.18.2 декларації) за червень 2010р. - у розмірі 66710грн.; завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.18.2 декларації) за липень 2010р. - у розмірі 22800грн.; занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.18.1 декларації) за липень 2010р. - у розмірі 34256грн.

На підставі складеного акта перевірки №23732302/01125821 від 29.10.2010р. Ізмаїльською ОДПІ Одеської області 09.11.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 09.11.2010р. №0001142302/0, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування, визнання права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., та зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010р. №0001142302/0, винесено податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом та зазначено в акті перевірки №23732302/01125821 від 29.10.2010р., позивачем - ВАТ «УДП» у декларації за липень 2010р. відображено показники щодо операцій з надання транспортних послуг за межами митного кордону України, згідно з п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, надання послуг фрахтування, буксирування суден та інше обслуговування іноземних судновласників, пов'язане з транспортним процесом.

Судом також з»ясовано та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що 10.01.2008р. між ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (Пароплавство) та Компаніями «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta (Фрахтувальники) були укладені Договори №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», відповідно до п.п.1.1, 1.2, яких Фрахтувальник доручає та сплачує, а Пароплавство приймає на себе зобов'язання зі здійснення буксирування несамохідного флоту Фрахтувальника. Буксирування здійснюється методом штовхання, буксирами, які належать Пароплавству на всій протяжності р.Дунай чи на окремих її ділянках. Згідно з п.п.2.1, 2.2 означених Договір при отриманні заявки Фрахтувальника Пароплавство зобов'язується надати в межах його можливостей буксирувальну тягу та змінні екіпажі несамохідного флоту для буксирування та обслуговування завантаженого та порожнього флоту Фрахтувальника. Буксирування та обслуговування, які передбачені даним Договором, розглядаються як на власний, так і на орендований і залучений флот.

Судом також встановлено, що Адендумами №2 від 09.06.2010р., до Договорів від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту» Компаній «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, був доповнений, серед іншого, Розділ 1 «Предмет договору», а саме: Пароплавство приймає на себе обов'язки з агентування та обслуговування флоту Фрахтувальника в українських портах Дунаю. Пароплавство приймає на себе зобов'язання з обслуговування флоту Фрахтувальника в період вантажних/без вантажних операцій змінним екіпажем в портах Ізмаїл та Рені.

Також, судом встановлено, що 20.11.2009р. між ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (Пароплавство) та Суднохідним, Експедиторським, Торгівельним та Обслуговуючим Товариством з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія (Траншіп), був укладений Договір №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», відповідно до п.1.1 якого буксирування тягою ВАТ «УДП», обслуговування та агентування несамохідного флоту компанії «Траншіп». Пунктами п.п.2.1-2.3, 2.6,2.7 означеного правочину передбачено, що даний Договір розповсюджується на буксирування, та на виконуван за допомогою буксиру Пароплавства портові роботи, а також обслуговування та агентування флоту як власного, так і орендованого чи залученого Компанією Траншіп. Даний Договір діє в межах організації перевезення, буксирувальних робіт та обслуговуючих операцій, діючих для флоту Пароплавства в українських та іноземних дунайських портах. Буксирування здійснюється методом штовхання, буксирами, які належать Пароплавству на всій протяжності р.Дунай, чи на окремих її ділянках. Обслуговування флоту Фрахтувальника здійснюється: в українських дунайських портах Рені, Ізмаїл - змінними командами Пароплавства; в українських дунайських портах Кілія, Усть-Дунайск - змінними командами даних портів; в дунайських іноземних портах та п.Констанца - змінними командами цих портів, які обслуговують флот самого Пароплавства, а також, за їх відсутності, буксирами та екіпажними баржами Пароплавства. Агентування флоту Траншіпа здійснюється: в українських дунайських портах Рені, Ізмаїл, Кілія, Усть-Дунайск - службою забезпечення флоту та берегових підрозділів Пароплавства; в іноземних портах - за звичаями та правилами портів.

Також, як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, 29.04.2010р. між ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (Агент) та ТОВ «Морський технічний центр» (Принципал) був укладений Договір №165 СОФ «Судового агентування», відповідно до п.п.1.1-1.4 якого Агент зобов'язується за винагороду за дорученням Принципала від власного імені, але за рахунок Принципала, організувати обслуговування суден Принципала в портах України: Рені, Ізмаїл, Кілія, Усть-Дунайск. Агентування суден буде здійснюватися на підставі діючих правил агентування в Україні, а також відповідно до положень даного договору. Агентуванню підлягають судна Принципала, прийняті під розташування від компанії «RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS», плаваючого під прапором України. Принципал письмово повідомляє Агента про взяті судна в даній компанії під власне розташування.

Так, судом з»ясовано, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2010р., зокрема, до рядка 2.2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою», віднесено обсяг доходів на суму 275474,58грн., які виникли в межах господарських правовідносин з компаніями «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, Суднохідне, Експедиторське, Торгівельне та Обслуговуюче Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, ТОВ «Морський технічний центр», за Договорами від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», та від 29.04.2010р. №165 СОФ «Судового агентування».

Судом також встановлено, що 08.10.2009р. між ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (Судновласник) та компанією SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія (Фрахтувальник) був укладений Договір №318 РФ «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «УДП», згідно з п.1 якого організація внутрішньоакваторіальних перевезень (перевалки) та накопичення безпечних навалочних та генеральних вантажів Фрахтувальника флотом Судновласника в порту Констанца, Румунія. Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.3 означеного Договору Судновласник надає Фрахтувальнику 10 одиниць ліхтерів типу ДМ, належних у всіх відносинах для організації внутрішньоакваторіальних перевезень (перевалки) та накопичення безпечних навалочних та генеральних вантажів Фрахтувальника в порту Констанца згідно Додатків №1 та №2 до даного Договору. Доставляє на протязі 1 суток власними силами, засобами та за власний рахунок ліхтера, прийняті Фрахтувальником за актом приймання-передачі (відповідно до Додатків 1 та 2 до даного Договору), на 44 милю річки Дунай для подальшої передачі буксиру Фрахтувальника.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Додатків до Договору №318 РФ від 08.10.2009р. «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «УДП» №1 від 08.10.2009р. та №2 від 14.10.2009р. ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (Судновласник) передало, а компанія SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія (Фрахтувальник) прийняла ліхтера, а саме: ДМ-2183, ДМ-1034, ДМ-1053, ДМ-1077, ДМ-1015, ДМ-2432, УДП-ДМ-2358, УДП-ДМ-2238, УДП-ДМ-2315, УДП-ДМ-2278.

Так, судом з'ясовано, що ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» в податковій декларації з ПДВ за липень 2010р., до рядка 2.2 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою», віднесено обсяг доходів на суму 175881,00грн., які виникли в межах господарських правовідносин з компанією SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, за Договором №318 РФ від 08.10.2009р. «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «УДП».

Статтею 912 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003року №435-IV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст.1 Кодексу торговельного мореплавства України №176/95-ВР від 23.05.1995р. (зі змінами та доповненнями), Кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Відповідно до ч.2 ст.306 Господарського кодексу України від 16 січня 2003року №436-IV (зі змінами та доповненнями) суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до ст.203 Кодексу торговельного мореплавства за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Згідно з ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 133 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Згідно з п.1.19 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997року №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) послуга з міжнародного перевезення - послуга з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень будь-яким транспортним засобом, якщо таке перевезення здійснюється територією двох чи більше країн і при цьому пункт відправлення або пункт призначення, або той і той знаходяться на території України. При цьому з метою оподаткування резидентський статус сторін договору про такі перевезення не береться до уваги.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 означеного закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, за межами державного кордону України.

Якщо поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи з міжнародних відправлень здійснюється у вигляді продажу договорів (рахунків) з посередниками або довіреними особами, то винагорода таких осіб оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті. квитків, інших проїзних документів, укладення брокерських, агентських, комісійних чи інших

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України.

Згідно з п.4.1 ст.4 вищевказаного закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Відповідно до загального правила для визначення місця поставки послуг, встановленого п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку. Виняток становлять лише операції з поставки послуг, визначених у переліках пунктів "в", "г" - "є" п. 6.5 ст. 6 Закону.

Згідно з п.п.«д» п.6.5 ст.6 Закону у разі надання в оренду рухомого майна місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються послуги, перераховані в цьому підпункті, проживають за межами митної території України.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Таким чином, з урахуванням наведеного судом встановлено, що оскільки місцем надання послуг, зокрема, щодо Покупця - Компанії SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, є місце реєстрації покупця, а саме порт Констанца, яке не є митною територією України, визначена договірними відносинами господарська операція не підпадає під поняття об'єкта оподаткування відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на те, що об'єктом оподаткування, в даному випадку, є поставка послуг в межах митної території України. До того ж, судом з»ясовано, що вказана операція не є операцією з перевезення ВАТ «УДП» доручених йому вантажів відправником із порту відправлення в порт призначення, що відповідно свідчить про безпідставність та необґрунтованість зарахування позивачем у порушення п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу операцій, що оподатковуються за « 0» ставкою суми - 175881,60грн. При цьому, визначена Договором від 08.10.2009р. №318 РФ, операція фактично є операцією з надання в оренду рухомого майна.

Таким чином, судом встановлено, що послуги, які позивач - ВАТ «УДП» в межах виконання умов укладених Договорів від 10.01.2008р. №009 БЧФ, 010 БЧФ, 011 БЧФ, та 012 БЧФ «На буксирування та обслуговування несамохідного флоту», від 20.11.2009р. №368 БЧФ «На буксирування, обслуговування та агентування», від 29.04.2010р. №165 СОФ «Судового агентування», та від 08.10.2009р. №318 РФ «На організацію перевезення та накопичення вантажів флотом ВАТ «УДП», надавав Компаніям «First Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Second Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Third Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, «Fourth Danubo Shipping Co. Ltd», Malta, Суднохідне, Експедиторське, Торгівельне та Обслуговуюче Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSSHIP Kft», Венгрія, ТОВ «Морський технічний центр», та SC CNFR Navrom SA, Галац, Румунія, здійснювалися ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», зокрема, в мажах митної території України, а тому підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності зменшення податковим органом Товариству суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010року №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн., визнання за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн. та зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.4 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010року №0001142302/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010р. у розмірі 129539грн., визнання за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн. та зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ Одеської області надати відповідному органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2010року у розмірі 129 539,00грн., відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 29 січня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.