Решение № 28901081, 28.01.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 р. Справа № 5010/1411/2012-18/56 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняка Б.П.,

при секретарі судового засідання Михайлюк А.С.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

адреса для листування: вул., Фрунзе, 39 м.Київ, 04080

юрдична адреса: вул., Щорса 36-Б м.Київ, 01133

до відповідача: Фізичної особи підприємеця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю " Укрпромбанк" , бульвар Л. Українки , буд. 26 , м. Київ Печерський район , 01133

про: відшкодування витрат понесених у зв"язку з виконанням кредитного договору в сумі 4 059 035 грн. 66 коп. з яких : заборгованість за кредитом 396 300,00 дол. США ( еквівалент 3145710,51 грн. ) ; заборгованість за відсотками -100800,50 дол. США ( еквівалент 800124,16 грн. ); пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 5458 , 28 дол. США ( еквівалент 43326,19 грн. ); заборгованість за кредитом -50000,00 грн. ; заборгованість за відсотками -18866,64 грн. ; пеня за несвоєчасне повернення відсотків -1008,16 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Ковалевський Р.В., (довіреність б/н від 21.09. 2012 р. ) - представник

Від відповідача: ОСОБА_3, (довіреність № 2776 від 08.11.12 ) - представник

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : - не з"явилась

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство " Дельта Банк" звернулось з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про відшкодування витрат понесених у зв'язку із виконанням кредитного договору № 187/КВ-08 від 06 серпня 2008р., що був укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем згідно умов якого відкрито відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію в межах ліміту кредитування, еквівалентного 520000,00 дол. США у валютах кредитування: українській гривні, у Євро або у доларах США зі сплатою процентів з розрахунку 16,0% річних за користування кредитними коштами у доларах США, 24,0% річних в українській гривні та 15,0% за користування кредитними коштами у євро, остаточним строком повернення до 03.08.2018р. включно та цільовим призначенням кредитних коштів - на поповнення обігових коштів та купівлю будматеріалів.

Позовні вимоги мотивовані тим , що на виконання умов договору на підставі заяв відповідача та розпоряджень бухгалтерії від 07.08.2008р., 12.08.2008р., 19.08.2008р., 27.08.2008р., 04.09.2008р., 08.09.2008р., 25.09.2008р., 02.10.2008р., 06.10.2008р., відповідач одержав 396 300,00 дол. США та 50000,00 гривень.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 року в справі № 22/110 яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011р. розірвано кредитний договір № 187/КВ-08 від 06.08.2008 року. При цьому позивач вказує що відповідно до Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) Верховного Суду України розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення і дії договору включно до моменту його розірвання, а тому вважає, що згідно ст. 652 Цивільного кодексу України за позичальником залишився обов'язок повернути позивачу грошові кошти, що були одержані до розірвання кредитного договору. Зазначає, що станом на момент розірвання кредитного договору (23.11.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 4059035,66 гривень, з яких: 396300,00 дол. США (еквівалент 3145710,51 грн.) - заборгованість за кредитом у валюті, 100800,50 дол. США (еквівалент 800124,16 грн.) - заборгованість по відсотках, 50000,00 гривень - заборгованість по кредиту в національній валюті та 18866,64 гривні -заборгованість по відсотках за користування кредитом у гривні. Окрім того на думку позивача підлягає до стягнення також пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 5 458,28 дол. США (еквівалент 43326,19 гривень) та 1008,16 гривень пені за несвоєчасне повернення відсотків (транш у гривні).

Як доказ переходу від ТОВ «Укрпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав та обов'язків, що виникають із зазначеного кредитного договору позивач надав договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, укладений та нотаріально посвідчений 30.06.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстровим номером 2258.

Ухвалою суду від 14.11.12 р. провадження у справі порушено , розгляд справи призначено на 29.11.12р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 11.12.12р. , 10.01.13р.

11 грудня 2012р. ухвалою суду, залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю " Укрпромбанк"

10 січня 2013р. ухвалою суду, за клопотанням сторін, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.01.13р.

В судовому засіданні 22.01.13р. оголошено перерву до 28.01.13р.

Представник позивача , в судових засіданнях , позовні вимоги підтвердив в повному обсязі з підстав , викладених у позовній заяві.

Відповідач заявлений позов не визнав з мотивів викладених у письмовому відзиві на позовну заяву ( Вх. № 242/13 від 10.01.13р. ) . Вважає , що посилання позивача на диспозицію ч. З ст. 652 ЦК України як на правову підставу до задоволення позову помилкове, оскільки дана норма матеріального права регулює правовідносини, які складаються між сторонами у результаті розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин . Вказує, що правовою підставою до розірвання кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.2008р. виходячи з мотивувальної частини рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010р. послугувало істотне порушення умов цього договору стороною банку (ч. 2 ст. 651 ЦК України), а не істотна зміна умов зобов'язання. Заперечив з приводу можливості застосування роз'яснень Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) Верховного Суду України з огляду на те, що ТОВ «Укрпромбанк» до розірвання кредитного договору не в повному обсязі виконав його умови та безпідставно відмовив позичальнику в наданні чергового траншу кредитних коштів. Окрім того зазначив, що ПАТ «Дельта Банк» не зазнав жодних витрат, понесених в результаті виконання умов кредитного договору, оскільки не виконував його умов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у відповідності до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», що діяв в особі Івано-Франківської філії та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 06 серпня 2008р. було укладено кредитний договір № 187/КВ-08 (далі - «Кредитний договір»), на підставі якого ТОВ «Укрпромбанк» зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та видавати Позичальнику кредитні кошти в межах ліміту кредитування, еквівалентному 520 000,00 дол. США, у валютах кредитування -українській гривні або у євро або у доларах США, зі сплатою процентів з розрахунку 16,0% річних за користування кредитними коштами у доларах США, 24,0% річних в українській гривні та 15,0% за користування кредитними коштами у валюті - євро, строком користування кредитними коштами з 06.08.2008р., по 03.08.2018р., включно та цільовим призначенням кредитних коштів - на поповнення обігових коштів та купівлю будматеріалів. Відповідач за час дії кредитного договору одержав кредитні кошти в сумі 396300,00 дол. США та 50000,00 гривень. Дані обставини встановлені в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 року в справі № 22/110, яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011р.

Згідно договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ Дельта Банку, який укладений між ТзОВ «Укрпромбанк» ПАТ «Дельта Банк» та Національними Банком України та нотаріально посвідчений 30.06.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстровим номером 2258 в порядку і на умовах, визначених цим договором, ТзОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банку" права вимоги за кредитними договорами внаслідок чого він замінює ТзОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Згідно п. 4.2. цього договору, до ПАТ "Дельта Банку" переходить право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними договорами. ПАТ "Дельта Банку" у власність переходять (відступаються) права вимоги за зобов'язаннями з кредитних договорів ТОВ «Укрпромбанку» в обсягах і на умовах, що існували на момент передачі цих прав. (п. 4.З., 1.7. договору від 30.06.2010р. реєстровим номером 2258). На підтвердження факту передачі позивачу оригіналу примірника кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.2008р. позивачем надано акт приймання-передачі від 08.10.2010р. підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 року в справі № 22/110 , яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011р. кредитний договір № 187/КВ-08 від 06.08.2008 р. розірвано в порядку ч. 2 ст. 651 ЦК України у зв'язку з істотним порушенням умов кредитного договору банком в частині ухилення від виконання обов'язку щодо видачі позичальнику чергової частини кредитних коштів на суму 80000 дол. США у межах загального ліміту кредитування.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами -суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права , які врегульовують спірні правовідносини ,їх виникнення , зміну , припинення .

Правовою підставою до задоволення позову згідно змісту позовної заяви та пояснень представника позивача є положення ч. З ст. 652 ЦК України, у відповідності до якої у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Розірвання договору в судовому порядку внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору в розумінні ст. 652 ЦК України є самостійною підставою до розірвання договору з урахуванням таких особливостей: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 11 ЦК України встановлено підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема , останні можуть виникати з договорів та інших правочинів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 2 ч.І ст. 175 ГК України).

За змістом ч. 2 ст. 652 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Диспозиція даної норми встановлює самостійну підставу для захисту прав та законних інтересів суб'єкта договірних відносин, а саме надає стороні право звернутись із позовом про розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням його умов другою стороною у наслідок чого управнена сторона значною мірою позбавляється того на що розраховувала укладаючи такий договір.

Отже , суд не може взяти до уваги посилання позивача на приписи ч. З ст. 652 ЦК України у якості доказу існування у нього суб'єктного права вимоги у відповідача відшкодування витрат понесених ним у зв'язку з виконанням умов кредитного договору.

Слід зазначити також, і це підтверджується матеріалами справи, що позивачем не вчинено жодних дій на виконання умов кредитного договору до його розірвання. У рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 року в справі № 22/110 та в рішенні цього ж суду від 02.04.2012р. в справі № 5010/2403/2011-14/120, що набрало законної сили 21.04.2012р. встановлено, що саме ТОВ «Укрпромбанк» видав відповідачу на підставі кредитного договору кредитні кошти в сумі 396300,00 дол. США та 50000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Виходячи з ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Окрім того, суд не може не взяти до уваги те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області 02.04.2012р. в справі № 5010/2403/2011-14/120, яке набрало законної сили 21.04.2012р. встановлено припинення зобов'язань між позивачем та відповідачем в порядку ст. 601 ЦК України.

З урахуванням зазначеного позов до задоволення не підлягає.

Не заслуговують на увагу суду посилання позивача на Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) Верховного Суду України від 07.10.2010р. підготовлене суддею Верховного Суду України Луспеником Д. Д. та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики Мельник 3. П.

Так, Верховний Суд, зокрема , зазначає таке - «виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України (Кредит), змісту норм статей 598 - 599 та статті 653 ЦК України, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення і дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання». Факт неповного та неналежного виконання умов кредитного договору стороною банку встановлено в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 року в справі № 22/110, а тому характер спірних правовідносин сторін у справі є іншим, ніж той при якому можливе застосування даного Узагальнення, таким чином, суд, не вправі застосувати його в даному спорі.

Не знайшли своїх спростувань в поясненнях позивача посилання відповідача на приписи ч. 4 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивачем не вказано якою нормою матеріального права передбачено суб'єктне право позивача вимагати повергнення того, що було виконане за кредитним договором особою відмінною від позивача до моменту розірвання. При дослідженні змісту кредитного договору ,суд ,не знаходить в ньому погоджених сторонами умов, які б врегульовували їх відносини після розірвання цього договору.

Наведені вище обставини та норми законодавства вказують на відсутність законних підстав для відшкодування витрат понесених у зв"язку з виконанням кредитного договору в сумі 4 059 035 грн. 66 коп. з яких : заборгованість за кредитом 396 300,00 дол. США ( еквівалент 3145710,51 грн. ) ; заборгованість за відсотками -100800,50 дол. США ( еквівалент 800124,16 грн. ); пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 5458 , 28 дол. США ( еквівалент 43326,19 грн. ); заборгованість за кредитом -50000,00 грн. ; заборгованість за відсотками -18866,64 грн. ; пеня за несвоєчасне повернення відсотків -1008,16 грн.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За наведених обставин , суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, тому в позові слід відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем

Керуючись ст. . 8, 124, 129 Конституції України, ст. 11, 71, 598-599 , 601, 652,653 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити в позові Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ( юрдична адреса: вул., Щорса 36-Б м.Київ, 01133 ЄДРПОУ 34047020 ) до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю " Укрпромбанк" ( бульвар Л. Українки , буд. 26 , м. Київ Печерський район , 01133 ) про відшкодування витрат понесених у зв"язку з виконанням кредитного договору в сумі 4 059 035 грн. 66 коп., з яких : заборгованість за кредитом 396 300,00 дол. США ( еквівалент 3145710,51 грн. ) ; заборгованість за відсотками -100800,50 дол. США ( еквівалент 800124,16 грн. ); пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 5458 , 28 дол. США ( еквівалент 43326,19 грн. ); заборгованість за кредитом -50000,00 грн. ; заборгованість за відсотками -18866,64 грн. ; пеня за несвоєчасне повернення відсотків -1008,16 грн.

Судовий збір залишити за позивачем

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриняк Б.П.

Повне рішення складено 29.01.13 Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

___ Михайлюк А. С. 29.01.13