Решение № 28820385, 12.12.2012, Ленинский районный суд города Севастополя

Справа № 2703/12230/2012

Провадження № 2/764/400/2013

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуші О.М.,

при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони Російської Федерації, Севастопольської міської державної адміністрації про усунення перешкод в розслужеблюванні житлового приміщення та визнання права на приватизацію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить усунути перешкоди, які чиняться посадовими особами МО РФ та зобов'язати їх виконати дії в розслужеблюванні житлової квартири АДРЕСА_1, зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію розслужебити квартиру АДРЕСА_1, визнати за нею право на приватизацію цієї квартири. Вимоги позову мотивовані тим, що вона в порядку черги у зв'язку з поліпшенням житлових умов отримала ізольовану квартиру АДРЕСА_2. 09.08.2010р. вона вийшла на пенсію у зв'язку з досягненням пенсійного віку. Будинок в якому знаходиться вказана квартира знаходиться на балансі ВМІС ЧФ МО РФ та є об'єктом, який придбаний та побудований за рахунок коштів РФ. Вона є громадянкою України, більш ніж 22 роки працює в підрозділах ЧФ МО РФ, а відповідач ВМІС ЧФ МО РФ в порушення вимог законодавства чинить їй перешкоди в здійснення приватизації жилої квартири та не приймає міри до її розслужеблювання, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову по викладеним в позовній заяві підставах.

Відповідачі до судового засідання не з'явились, про час та місце судового засідання сповіщені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства.

Через вимоги ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у відсутність нез'явившихся осіб, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, знаходить позов не підлягаючим задоволенню за наступними обставинами.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача ЧФ МО РФ та на теперішній час є пенсіонером відповідно до пенсійного посвідчення (НОМЕР_1). Відповідно до заяви від 09.02.2011р. позивача, вбачається, що вона зверталась на ім'я командира в/ч 627646 з проханням вивести квартиру АДРЕСА_1 з числа службових. Відповідно до відповіді Міністерства Оборони РФ від 02.03.2012р. за №194/07/5439 адресованого на ім'я позивача вбачається, що її звернення розглянуто Департаментом житлового забезпечення Міноборони Росії, та повідомлено, що на теперішній час Міноборони Росії сумісно з Урядом м. Москви розробляють питання передачі квартир у власність Російської Федерації для наступної передачі військовослужбовців, які звільнені з військової служби зі складу Чорноморського флоту на території України.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст.118-126-1 ЖК УРСР, постановою Ради Міністрів Української РСР «Про службові приміщення» від 04 лютого 1988 року №37.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЖК Української РСР жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.

Частиною 1 ст. 5 ЖК Української РСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Згідно із ч. 1 ст. 118 зазначеного Кодексу службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Пунктом 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року N 37, установлено процедуру виключення жилого приміщення з числа службових. Так, указане виключення провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Судом вбачається, що позивач з метою отримання службової квартири за місцем праці у порядку, передбаченому Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року N 37, відмови у виключенні квартири з числа службових не отримувала, у звязку із чим, судом не встановлено порушення її прав та обовязків.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", не підлягають приватизації квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових.

З встановленого вбачається, що спірна квартира віднесена до числа службових, рішення про виключення спірної квартири з числа службових не прийнято, права на приватизацію спірної квартири після виключення її з числа службових позивача ніхто не позбавляв, тому суд на підставі викладеного, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,118 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 6, 10, 60, 61, 169, 212 ,214, 224-255 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства Оборони Російської Федерації, Севастопольської міської державної адміністрації про усунення перешкод в розслужеблюванні житлового приміщення та визнання права на приватизацію відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя -