Постановление суда № 28801250, 14.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року м. Київ К/9991/50070/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012

у справі № 1170/2а-1088/11

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, задоволено позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000082200 від 17.02.2011.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані рішення залишити без змін, скаргу відповідача -без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки Кіровоградської філії ТДВ Страхової компанії „Альфа Гарант" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, відповідачем складено акт №9/22-0/33998327 від 04.02.2011, в якому встановлено, що в порушення вимог ст.15 Закону України „Про систему оподаткування", п.п.1, 11, 18, 19 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори", п.1.11 ст.1, абзацу "а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем не подавались до податкового органу розрахунки з податку з реклами за грудень 2008 р., січень - грудень 2009 року, січень - вересень 2010 року, та встановлено заниження податку з реклами за період, що перевірявся на загальну суму 80,30 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0000082200 від 17.02.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з реклами у розмірі 3840 грн., в тому числі основний платіж в сумі 80 грн., штрафні (фінансові) санкції 3760 грн.

Судами встановлено, що малим приватним підприємством „Антураж А" виставлено Кіровоградській філії ТДВ Страхової компанії „Альфа Гарант" рахунок - фактуру від 04.12.2008 №А - 00000934 на виготовлення штендера - 1 штука, загальною вартістю 730,0 грн.

На підставі даного рахунку - фактури, позивачем було здійснено оплату зі свого поточного рахунку та відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку 31.1 „Поточні рахунки в національній валюті" та Кт рахунку 631.1 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Даний штендер було розміщено за адресою: м.Кіровоград, вул.К.Маркса 54, кім.6.

В акті перевірки №9/22-0/33998327 від 04.02.2011 зазначено, що позивачем мало бути сплачено податок з реклами з розрахунку 03 грн. 65 коп. на місяць (730 грн.*0,5%=3,65 грн.), з моменту понесення витрат на виготовлення рекламного штендеру, тобто, з грудня 2008 року. Однак, позивачем розрахунки з податку з реклами за грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень - вересень 2010 року до податкового органу не подавались, у зв'язку з чим ТДВ Страховою компанією „Альфа Гарант" занижено податок з реклами за період, що перевірявся на загальну суму 80 грн. 30 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 1 Закону України «Про рекламу»від 03.07.1996 № 270/96-ВР визначено, що реклама -інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно зі ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 №56-93 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Також, розділом 4 Положення про розміри, порядок сплати та перерахування місцевих податків і зборів, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 23.12.2003 №608 (зі змінами внесеними розділом 3 рішення Кіровоградської міської ради від 13.04.2010 №3343) визначено, що об'єктом податку з реклами є вартість послуг за розміщення та встановлення реклами. До витрат на рекламу відносяться витрати, пов'язані з процесом розповсюдження цілеспрямованої інформації про переважність конкретних товарів (робіт послуг), з метою повідомлення про них споживачів, підвищення популярності окремих видів товару, попиту на них та їх руху на ринку збуту.

Таким чином, судами вірно встановлено, що інформація про особу чи товар, стає рекламою лише після її розповсюдження в будь-якій формі та в будь-який спосіб (встановлення/розміщення реклами), а тому замовлення та виготовлення штендера, який не було розміщено, не може вважатися рекламою.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази встановлення/розміщення штендера, за виготовлення якого позивачем було здійснено оплату, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань відповідача на необхідність подання позивачем до податкового органу розрахунків з податку з реклами.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль