№ 28770983, 24.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3838/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Пастернака Д.О.,

представника відповідача: Лучинського П.В.,

свідка: ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

06.08.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Віндор" (далі - ТОВ "Віндор") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ( далі -Вінницька ОДПІ) № 0004381600 від 02.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30 909 грн., з яких 24 727 грн. основного платежу та 6182 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.03.2012 року за результатами камеральної перевірки податкової звітності ТОВ "Віндор" з податку на додану вартість за січень 2012 року відповідачем складений акт № 421/212/15/33448963, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 24 727 грн. за січень 2012 року. На підставі вказаного акту перевірки 02.04.2012 року Вінницькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке, на думку позивача, є протиправним і такими, що підлягає скасуванню. При цьому посилається на те, що відповідачем безпідставно відкинуто повний текст пункту 201.10 ст. 201 ПК України та невірно протлумачено його положення. Вважає, що за приписами цієї норми покупець втрачає право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту лише при настанні одночасно двох обставин -відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку її заповнення, тоді як актом перевірки встановлено наявність виключно однієї із вказаних підстав, а саме відсутність реєстрації податкової накладної № 5 від 31.01.2012 року. Також зазначає, що право на податковий кредит виникає при проведенні операцій придбання, які підтверджені належно оформленими податковими накладними. Операції з придбання ТОВ "Віндор" товарно-матеріальних цінностей згідно із вказаною накладною, окрім самої накладної підтверджуються й іншими первинними документами, що додатково свідчить про незаконність рішення відповідача. Просить врахувати, що у акті перевірки невірно зазначено індивідуальний податковий номер позивача та назву підприємства, яким в дійсності керує директор позивача Токар О.В. До того ж в оскаржуваному податковому повідомлення-рішенні як підставу для його прийняття вказано акт перевірки, який за результатами перевірки діяльності ТОВ "Віндор" не складався.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно із обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив та наполягає на тому, що Вінницька ОДПІ при проведенні камеральної перевірки ТОВ "Віндор" і прийнятті оскаржуваного рішення діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Допитаний у судовому засіданні свідок головний бухгалтер ТОВ "Віндор" Руда І.Г. пояснила, що перед поданням податкової звітності вона надсилала електронний запит у податковий орган відносно того, чи зареєстровано податкову накладну № 5 від 31.01.2012 року. Не отримавши відповіді, вона подзвонила контрагенту, який запевнив її, що видана ним накладна зареєстрована. Тому до податкового кредиту ТОВ "Віндор" за січень 2012 року було включено податкову накладну, яка фактично не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, просить врахувати, що відповідні господарські операції є реальними, а даний випадок був одиничним. Також підтвердила, що товариство не подавало скаргу на постачальника, як це передбачено абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, оскільки сподівалося, що він все-таки зареєструє податкову накладну. Разом із тим, як їй відомо, цього не зроблено і на даний час.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка Руду І.Г. та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Встановлено, що ТОВ "Віндор" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 04.03.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 520314 (код ЄДРПОУ № 33448963), взяте на податковий облік 31.03.2005 року за № 1406 та у спірний період було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100102044 від 03.03.2008 року (а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13-15), Вінницькою ОДПІ на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України та в порядку статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2012 року та заявлених у ній даних.

За результатами перевірки складено акт № 421/212/15/33448963 від 16.03.2012 року, яким встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, зокрема те, що ТОВ "Віндор" до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року включило суму податкового кредиту в розмірі 24 727 грн. на підставі податкової накладної № 5 від 31.01.2012 року, яка не була зареєстрована платником податку (продавцем товарів/послуг, контрагентом позивача ВАТ "Вінницький асфальтобетонний завод") у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004381600 від 02.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 909 грн., з яких 24 727 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в сумі 6182 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з таких міркувань.

Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, за приписами пункту 198.6 якої не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами згідно із пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 ПК України у редакції платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

В силу вимог абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що 20.02.2012 року ТОВ "Віндор" подало податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року (вхідний № 9006753900), у якій до складу податкового кредиту включило суму податку на додану вартість у розмірі 24 727 грн. відповідно до податкової накладної ВАТ "Вінницький асфальтобетонний завод" № 5 від 31.01.2012 року, яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень -з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень -з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень -з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень -з 1 січня 2012 року.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість -продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку -покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначається Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010 року (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 1, 2 вказаного Порядку подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Пунктами 7, 8 Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Згідно із п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Відповідно до п. 10, 11 Порядку датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.

У ході судового розгляду справи безспірно встановлено, що податкова накладна № 5 від 31.01.2012 року не була зареєстрована контрагентом позивача у вищезазначеному порядку та видана ВАТ "Віндор" без її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Дана обставина не заперечується позивачем і повністю підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, поясненнями свідка ОСОБА_1. і самою накладною, яка не містить відповідної відмітки у визначеній для цього графі (а.с. 12).

В силу вимог пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071, податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "Х").

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (пункт 6.3 вищезазначеного Порядку):

відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

порушення порядку заповнення податкової накладної;

податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Аналогічні підстави, як вже зазначалося, закріплено в абзаці 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що оскільки податкова накладна № 5 від 31.01.2012 року не була зареєстрована ВАТ "Вінницький асфальтобетонний завод" у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вищевказаних приписів податкового законодавства позивач не мав права на включення суми податку на додану вартість в розмірі 24 727 грн. до податкового кредиту за січень 2012 року, що правильно встановлено перевіркою податкового органу.

При цьому суд не приймає до уваги посилання ВАТ "Віндор" на те, що пункт 201.10 статті 201 ПК України містить у собі дві умови, при настанні яких в сукупності у покупця відсутня можливість включення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме відсутність факту реєстрації платником -продавцем товарів (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної.

Змістовний аналіз положень статтею 198-201 ПК України, а також інших нормативно-правових актів, оцінку яким надано у судовому рішенні, дає усі підстави для висновку, що абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України відсутність реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних законодавець визначає як окрему підставу, що перешкоджає покупцю відносити суми ПДВ до складу податкового кредиту, тоді як порушення порядку заповнення продавцем податкової накладної є самостійною підставою для її невключення до податкового кредиту, на що беззаперечно вказують, зокрема, положення пункту 6.3 раніше згадуваного Порядку заповнення податкової накладної.

Більше того, цим Порядком передбачено обов'язковість проставлення відмітки "Х" у верхній лівій частині податкової накладної на підтвердження реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така відмітка у верхній лівій частині податкової накладної № 5 від 31.01.2012 року відсутня, що також свідчить про порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної і не дає права на включення покупцем податкової накладної до податкового кредиту.

Крім того, на правомірність вищезазначених висновків суду вказують зміни, внесені до абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 року, якими однозначно ці дві підстави розмежовано як самостійні.

Таким чином, при формуванні податкового кредиту за січень 2012 року за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених за податковою накладною ВАТ "Вінницький асфальтний завод" № 5 від 31.01.2012 року, позивач був зобов'язаний переконатися у наявності факту її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відсутність такої реєстрації виключає можливість включення підприємством сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, як безспірно встановлено судом, ТОВ "Віндор" у порядку, визначеному абзацом 11 пункту 201.10. статті 201 ПК України, заяви зі скаргою на свого контрагента до податкової декларації не додавало, що вкотре свідчить про відсутність у нього правових підстав для включення спірної суми до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене суд вважає правильними висновки відповідача, викладені в акті камеральної перевірки за № 421/212/15/33448963 від 16.03.2012 року, про порушення ТОВ "Віндор" пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого ним було завищено податковий кредит за січень 2012 року на загальну суму 24 727 грн.

Крім того, перевіривши правильність нарахування Вінницькою ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, суд вважає рішення та дії відповідача у цій частині також правомірними і такими, що відповідають вимогам пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Покликання позивача на допущені податковим органом орфографічні помилки при оформленні акту перевірки і прийнятого за її результатами рішення до уваги судом не приймаються, оскільки такі помилки мають формальний характер та не впливають на законність оскаржуваного рішення по суті.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ за № 0004381600 від 02.04.2012 року, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

В силу вимог ст. 94 КАС України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович