№ 28770671, 07.11.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

07 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/3974/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича

представника позивача: Кліща А.О.

представника відповідача: Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор"

до: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС України

про: визнання протиправними дій та рішення

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Закрите акціонерне товариство "Подільський цукор" з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС України про визнання протиправними дій та рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ЗАТ "Подільський цукор" було отримано запит Вінницької МДПІ № 8999/10/23 від 06.12.2011 року про надання інформації та її документального підтвердження, який, на думку позивача, є протиправним. У зв`язку з вказаним, ЗАТ «Подільський цукор» листом було запропоновано Вінницькій МДПІ привести запит у відповідність до норм чинного законодавства. Враховуючи те, що позивачем не було надано пояснень на запит з відповідними документами, 06.02.2012 року Вінницькою МДПІ прийнято рішення, оформлене наказом № 83, про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Подільський цукор».

Для проведення перевірки посадові особи відповідача виїхали на юридичну адресу позивача та встановили, що ворота прохідної були закриті та перевіряючих не допустили до перевірки на підприємство, в зв`язку з чим складено акт відмови від допуску до перевірки за наявності законних підстав для її проведення від 07.02.2012 року. В зв`язку з не допуском посадових осіб Вінницької МДПІ до перевірки, рішенням № 1 від 07.02.2012 року до ЗАТ «Подільський цукор» застосовано повний адміністративний арешт майна.

Однак, позивач не погоджується з такими діями позивача, а тому просить суд визнати протиправними дії Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС України щодо проведення перевірки згідно наказу № 83 від 06.02.2012 року, а також, визнати протиправним та скасувати рішення № 1 від 07.02.2012 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ЗАТ «Подільський цукор».

Ухвалою суду від 30.08.2012 року позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" в частині визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 1 від 07.02.2012 про застосування адміністративного арешту майна ЗАТ "Подільський цукор" залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив її до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Враховуючи те, що ухвалою суду частина позовних вимог залишена без розгляду, а дана ухвала оскаржена позивачем, а також те, що справа не роз`єднана в окремі провадження та позовні вимоги взаємопов`язані між собою, суд, ухвалою від 26.09.2012 року, зупинив провадження у справі до прийняття рішення Вінницьким апеляційним адміністративним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги ЗАТ "Подільський цукор" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі №2а/0270/3974/12.

В зв`язку з тим, що ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року апеляційну скаргу ЗАТ "Подільський цукор" залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року - без змін, 22 жовтня 2012 року судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначила, що наказ № 83 від 06.02.2012 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ "Подільський цукор" є правомірним, прийнятим на підставі та в межах чинного законодавства, а, отже, дії Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС вчинені на виконання даного наказу, є правомірними, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

ДПС є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам статей 20 та 21 ПК України.

Відповідно до п.п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

06 грудня 2012 року відповідачем сформовано запит № 8999/10/23, за підписом заступника начальника Вінницької МДПІ, про надання інформації та її документального підтвердження та направлено його позивачу.

Згідно даного запиту, у зв`язку із встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, ЗАТ «Подільський цукор» зобов`язано надати інформацію та її документальне підтвердження щодо фактичного обліку кредиторської заборгованості по підприємствам АТ «AGRO CZ, a.s.», ТОВ «Агро УА», ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», за рахунок яких господарських операцій вона виникла та як відображалась в бухгалтерському та податковому обліку, як проводилось списання такої заборгованості та її відображення в податковому обліку, будь яку іншу наявну інформацію, що підтверджує чи спростовує операції з кредиторської заборгованості по вищевказаним суб`єктам господарювання. Також, як зазначено у даному запиті, ЗАТ «Подільський цукор» слід відобразити чи є наявна кредиторська заборгованість на дату надання відповіді із зазначенням причин та термінів її виникнення.

Як слідує з даного запиту, він сформований відповідачем з огляду на те, що за результатами відпрацювань встановлено, що вищевказаним суб`єктам господарювання відмовлено у визнанні їх кредиторами у справі про банкрутство ЗАТ «Подільський цукор», а отже, заборгованість позивача перед ними прирівнюється до безнадійної заборгованості та, згідно п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, суми кредиторської заборгованості визнаються «іншими доходами», враховуються при обчислені об`єкта оподаткування та включаються до доходів звітного періоду

У відповіді на даний запит Вих. № 11-2 від 10.01.2012 року, позивач зазначив, що підприємство змушено відмовити в наданні витребуваної інформації, оскільки вважає запит таким, що був направлений та обґрунтований не у відповідності до норм чинного законодавства.

Однак, суд критично оцінює відповідь ЗАТ «Подільський цукор» на вказаний запит, оскільки з його змісту вбачається, що він складений відповідно до вимог абзацу першого та другого п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому, на думку суду, у позивача відсутні правові підстави, для звільнення від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, в даному випадку, нормами Податкового кодексу України чітко визначено наслідки отримання платником такого запиту, а саме або надання інформації та підтверджуючих документів, що витребовуються в ньому, або звільнення від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, судом виходить з наступного.

Право податкової служби на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізовується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Статтею 20 ПК України передбачено, що органи держаної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

В пункті 78.1 статті 78 ПК України визначені обставини за яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Зокрема, п.п. 78.1.1, 78.1.7 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін, 06.02.2012 року Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією, керуючись п.п. 7.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, видано наказ № 83 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Подільський цукор».

Даний наказ було прийнято в зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит Вінницької МДПІ, який оформлено листом № 8999/10/23 від 06.12.2011 року, а також, в зв`язку з порушення справи про банкрутство ЗАТ «Подільський цукор», відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.03.2010 року по справі № 10/29-10.

Враховуючи те, що вищевказані обставини відповідно до норм Податкового кодексу України є підставою для призначення проведення документальної позапланової перевірки, суд вважає, що наказ Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 83 від 06.02.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Подільський цукор», прийнятий останньою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

А, отже, дії відповідача, що вчинялись на виконання даного наказу, також відповідають вищевказаним критеріям.

Зазначаючи в позовній заяви про те, що направлення на проведення перевірки вручалось директору ЗАТ "Подільський цукор", не за юридичною адресою останнього, в зв`язку з чим, було відмовлено від підпису у направлені на перевірку, позивачем не враховано наступне.

Так, як слідує з тексту акту № 9/23/31576304 від 06.02.2012 року відмови від розписання у направленні на перевірку, посадовими особами відповідача здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства ЗАТ "Подільський цукор": смт Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1. Враховуючи те, що посадових осіб на підприємстві не було, перевіряючі вирішили виїхати на засідання комітету кредиторів ЗАТ "Подільський цукор", яке, зі слів охоронця підприємства, відбувалось у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 2, оф. 502.

Однак, директор ЗАТ "Подільський цукор" Сидоренко Олексій Миколайович відмовився від підписання направлення на перевірку та отримання копій наказу, про що складений даний акт.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що у даному випадку дії відповідача були правомірними, оскільки спрямовувались на належне повідомлення ЗАТ "Подільський цукор" про проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову необхідно також зазначити, що видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, а також вчинення дій на виконання даного наказу, не створюють небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, а тому підстав для задоволення позову в суду не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна