№ 28770589, 26.07.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/5846/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Загороднюка Андрія Григоровича,

за участю:

секретаря судового засідання: Середюка М. А.,

представника позивача: Долиняного С. В.,

представника відповідача: Волощука В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МС 26"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

в грудні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "МС-26" (далі - ТОВ "МС-26" або позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання бездіяльності протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив бездіяльність, яка полягає у ненадсиланні позивачеві акту камеральної перевірки, а також на його підставі прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасне подання декларації. Не погоджуючись з зазначеними діяннями відповідача, позивач звернувся до суду з проханням вирішення їх законності.

В ході судового розгляду справи, представником позивача 01.02.2012 року за вх. № 2583 подано до суду заяву про зменшення позовних вимог. Заява вмотивована тим, що бездіяльність податкового органу, що, на думку позивача, виразилась у відмові в прийнятті податкової звітності, вже є предметом оскарження в адміністративній справі № 2а/0270/5843/11.

Суд, враховуючи приписи ст. 51 , 137 КАС України, якими передбачено право позивача протягом всього часу судового слідства зменшувати позовні вимоги, прийняв вказану заяву до розгляду.

Таким чином, враховуючи зміни позовних вимог, представник ТОВ "МС-26" просив суд задовольнити позовні вимоги шляхом скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до нього штрафні санкції.

Крім того, беручи до уваги, що рішення в адміністративній справі № 2а/0270/5843/11 за позовом ТОВ "МС-26" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання бездіяльності протиправною безпосередньо матиме вплив на розгляд даної справи, ухвалою суду від 02.02.2012 року провадження щодо скасування податкового повідомлення-рішення зупинено.

Після поновлення провадження, в судовому засіданні представником податкового органу повідомлено, що правонаступником відповідача - Державної податкової інспекції у м. Вінниці, на даний час, є Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач або Вінницька ОДПІ). Відповідна довіреність на представництво інтересів міститься в матеріалах справи (а. с. 41). Суд, відповідно до ст. 55 КАС України, допустив заміну сторони.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність дій податкового органу, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та юридично оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками податкового органу 30.11.2011 року проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ "МС-26" за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, результати якої оформлені актом № 1287/1520/33811066, згідно якого під час перевірки податковим органом встановлено порушення пп. 49.18.2 ст. 49 Податкового Кодексу України, оскільки на думку відповідача позивачем не подано у встановлені строки податкову декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте рішення про застосування штрафу в сумі 170 грн., оформлене податковим повідомленням-рішенням форми "Р" № 0014041520 від 13.12.2011 року (а. с. 9), яке являється предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із п. 49.18.2 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 49.19 ст. 49 ПК України визначено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Як встановилось в процесі розгляду справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року у адміністративній справі № 2а/0270/5843/11 відмовлено у задоволені позову ТОВ "МС-26" до ДПІ у м. Вінниці про визнання бездіяльності протиправною, яка полягає у неприйняті податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року.

Згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року, постанова суду першої інстанції набрала законної сили.

Відповідно до вказаних судових рішень встановлено неподання ТОВ "МС-26" декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року, за відсутності доказів користування послугами поштового зв'язку, про що стверджував позивач.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що обставини, які є предметом дослідження у даній адміністративній справі встановлені постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року у адміністративній справі № 2а/0270/5843/11, а тому наявні підстави для звільнення від доказування.

Відтак, суд не бере до уваги посилання позивача щодо своєчасності подання податкової звітності, а саме декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року, натомість бере за основу встановлений факт протилежного.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно із п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини щодо неподання ТОВ "МС-26" податкової декларації податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року, ДПІ у м. Вінниці (на сьогодні - Вінницькою ОДПІ) правомірно застосовані вищевказані норми податкового законодавства та правомірно визначено грошове зобов'язання платнику податків у вигляді штрафу.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення та не відповідність його форми вимогам податкового законодавства, оскільки пп. "а" п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 985 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/18735, передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, позивачем не доведено неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0014041520 від 13.12.2011 року, що могло б мати наслідком його скасування, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович