Постановление суда № 28738849, 22.01.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/583/13-а

УХВАЛА

22 січня 2013 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду - Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа ОСОБА_1, в якому позивач просить:

- визнати дії Державної казначейської служби України неправомірними.

- зобов'язати Державну казначейську службу України Головного управління в Одеській області повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) грошові кошти у сумі сплачені за платіжними дорученнями від 19.12.2012 року № 1969,1970.

- визнати дії першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міністерства юстиції щодо стягнення з Департаменту коштів у сумі 50 846,80 неправомірними.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження по справі суддя виходить з наступного.

При розгляді справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби суди керуються положеннями Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), законами України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тому суди при визначенні юрисдикції виходять з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Зокрема, розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК від 18 березня 2004 року) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, до цивільної юрисдикції належать лише спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року. Спори з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, ухвалених до 1 вересня 2005 року, відповідно до статті 181 КАС України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, але з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів, рішення, яке виконувалось, ухвалено 14.06.2012 року, тобто, після 1 вересня 2005 року, а отже, спір з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби належить розглядати за правилами цивільної юрисдикції.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження по справі.

З урахуванням викладених обставин, керуючись ст.ст. 109, 158-160, 181 КАС України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Повернути позивачеві суму сплаченого судового збору у розмірі 32, 14 грн. за квитанцією № 70313236 від 21.01.2013 р. та 114, 70 грн. за квитанцією № 70313235 від 21.01.2013 р.

Надіслати позивачу копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 - денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.