№ 28738033, 16.01.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

16 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5702/12

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Козятинського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства інфраструктури і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Козятинський прокурор з нагляду законів у транспортній сфері в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства інфраструктури і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів за відсутності ліцензійної картки водія та витягу з паспорту маршруту . Вказаний штраф відповідачем не сплачено у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду. При цьому, в зв'язку з несплатою штрафних санкцій у строк, що визначений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому на підставі частини 2 статті 308 згаданого Кодексу з відповідача слід стягнути подвійний розмір штрафу.

11 січня 2013 року до суду надійшла спільна заява прокурора та представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій останні просили стягнути з відповідача 1700 грн. фінансових санкцій.

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Зважаючи на права, якими наділений позивач, зміна розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії сторони не суперечать закону, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте 16 січня 2013 року до суду від нього надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача в судове засідання також не з'явилась, натомість до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на положення частини 4 статті 122 КАС України та частини 6 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно завдання на перевірку №058603 від 13 серпня 2012 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області 15 серпня 2012 року здійснено перевірку транспортного засобу марки Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1, належного відповідачу, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 15 серпня 2012 року, в якому зафіксовано порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів за відсутності ліцензійної картки водія та витягу з паспорту маршруту.

Зважаючи на виявлені порушення, постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №152764 від 17 вересня 2012 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

Постанова про накладення фінансових санкцій отримана відповідачем 11 жовтня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд зважає на таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон).

Частинами 1, 3 статті 5 Закону визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, документами для регулярних пасажирських перевезень:

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У встановлені законодавцем строки відповідачем штраф не сплачено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м. Вінниця 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень) фінансових санкцій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович