Решение № 28733378, 21.01.2013, Чернігівський районний суд Чернігівської області

провадження №2/748/76/13

справа № 2523/2707/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Криворученка Д.П., секретарі Микитченко К.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.12.2012 року звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Екобіопром»невиплаченої заробітної плати за квітень 2010 року в розмірі 1833,78 грн, а також зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки при розрахунку в розмірі 53336,09 грн.

З позову виходить, що позивач у період з 30 липня 2009 року по 30 квітня 2010 року працював на посаді водія у ТОВ «Екобіопром»і при звільненні за власним бажанням йому була видана трудова книжка, однак не було проведено повний розрахунок і не виплачено заробітну плату за квітень 2010 року в розмірі 1833,78 грн. Посилаючись на приписи ст.ст.47, 116, 117, 233 КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»позивач просить стягнути заборговану заробітну плату та зобов'язати відповідача виплатити компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки при розрахунку, станом на 18 грудня 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала поданий позов, просила його задовольнити, виклала факти зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, оскільки від неї надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності та письмові заперечення на позов, зміст яких зводиться до того, що позов ОСОБА_2 підлягає лише частковому задоволенню на суму 1181,78 грн, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за квітень 2010 року, оскільки з нарахованої заробітної плати в розмірі 1833,78 грн було сплачено податків на загальну суму 652 грн. Що стосується компенсації у вигляді середнього заробітку за весь час затримки при розрахунку, то на думку представника відповідача, в цій частині позов не підлягає задоволенню, адже позивачем пропущено встановлений законодавством трьохмісячний строк звернення до суду за захистом свого права. /а.с.29-31, 46-48/

Згідно положень ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 27 ЦПК України.

Суд дослідивши усі наявні матеріали справи та докази, прийшов до наступного.

Дослідженням трудової книжки позивача серії «БТ-І»№2506475, наказів по ТОВ «Екобіопром»№101-КП від 30 липня 2009 року, №101-КУ від 30 квітня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2 у період з 30 липня 2009 року по 30 квітня 2010 року працював водієм у вказаному вище товаристві і його було звільнено за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України. /а.с.5-8, 42-43/

З довідки ТОВ «Екобіопром»від 04.01.13 р. вбачається, що заробітна плата позивача у лютому 2010 року становила 879,56 грн, у березні 2010 року 933,02 грн, у квітні 2010 року 1833,78 грн. Середньоденна заробітна плата становить 56,10 грн. /а.с.32-33/

З оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку співробітника ОСОБА_2 вбачається, що у квітні 2010 року йому була нарахована заробітна плата але не виплачена в розмірі 1833,78 грн, з якої підлягають утриманню податків і зборів на загальну суму 331,18 грн. /а.с.33-41/

У відповідності до положень статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. (ст.117 КЗпП України)

Оскільки між сторонами по справі був відсутній спір про розмір необхідної для виплати суми заробітної плати, то сторона відповідача зобов'язана була виплатити позивачу в день звільнення, тобто 30.04.2010 року, 1833,78 грн заробітної плати.

Отже, ТОВ «Екобіопром»порушено трудове право позивача на своєчасне отримання заробітної плати.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 Постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і спала прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За таких підстав необґрунтованими є заперчення представника відповідача в тій частині, що на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі за мінусом податків і зборів.

Зважаючи на те, що ТОВ «Екобіопром»не виплатило заробітну плату позивачу в день звільнення, і був відсутній спір про її розмір, суд прийшов до висновку, що сторона відповідача повинна виплатити ОСОБА_2 його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що звільнення позивача відбулося 30.04.2011 року, в день звільнення розрахунок з ним не проведено, як не проведено фактичний розрахунок і на день постановлення судом рішення.

Як вже зазначалось судом, позивач просить суд зобов'язати відповідача виплатити йому 53336,09 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а саме з 30 квітня 2010 року по день звернення до суду - 18 грудня 2012 року, тобто за 661 робочий день.

Згідно приписів ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач і його представниця, згідно ч.2 ст. 31 ЦПК України, протягом часу розгляду судом справи, не скористались правом збільшити позовні вимоги в частині виплати середнього заробітку по день постановлення рішення, як то зазначено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року.

Оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт затримки в розрахунку звільненому працівнику, то позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки, підлягають частковому задоволенню, оскільки ним визначено розмір середнього заробітку, не з дотриманням вимог Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Зазначений порядок (п.8) передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, як розмір заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані два місяці, що передували звільненню, а не за три місяці, як розраховано у довідці відповідача, становить 2766,80 грн., а не 3469,84 грн., як вказано позивачем у розрахунку, то його середній заробіток за один день становить -64,34 грн (2766,80:43), а період затримки розрахунку, в межах визначених позивачем, становить з 30 квітня 2010 року по 18 грудня 2012 року, тобто 661 робочий день, то відповідач на користь позивача повинен виплатити його середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку в сумі 42528,74 грн (64,34х661).

Суд рахує хибною позицію представника відповідача у тій частині, що позивачем пропущений строк на звернення до суду стосовно вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з наступних підстав та міркувань.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний суд України дійшов висновку, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є встановлення дня фактичного розрахунку з працівником.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Судом встановлено, що позивача було звільнено 30 квітня 2010 року і на час постановлення судом рішення з ним остаточний розрахунок не проведено, що не заперечується і стороною відповідача, з огляду на що суд вважає, що представник відповідача дійшла помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 пропущено строк на звернення до суду з позовом про зобов'язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки на час його звернення до суду остаточного розрахунку з ним проведено не було.

У світлі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Оскільки при подачі позову до суду позивача звільнено від сплати судового збору, то у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, судовий збір в розмірі 443,62 грн. (44362,52х1%) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, з розрахунку 1 відсоток ціни позову, як з позовної заяви майнового характеру, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.47-48, 116, 117, 233 КЗпП України, ПКМУ №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», й у відповідності до ст.ст.10-11, 61, 88, 169, 209, 212, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром» (Чернігівська область, Чернігівський район, смт Михайло-Коцюбинське, вулиця Чернігівська,1, код ЄДРПОУ 34258497) на користь ОСОБА_2 1833,78 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять три грн. 78 коп.) заборгованості по заробітній платі за квітень 2010 року, відрахувавши із вказаної суми, при виконанні рішення суду, всі обов'язкові платежі.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми заборгованості по заробітній платі за один місяць.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»(Чернігівська область, Чернігівський район, смт Михайло-Коцюбинське, вулиця Чернігівська,1, код ЄДРПОУ 34258497) виплатити ОСОБА_2 42528,74 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот двадцять вісім грн. 74 коп.) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 30 квітня 2010 року по 18 грудня 2012 року, відрахувавши із вказаної суми, при виконанні рішення суду, всі обов'язкові платежі.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»- відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром» (Чернігівська область, Чернігівський район, смт Михайло-Коцюбинське, вулиця Чернігівська,1, код ЄДРПОУ 34258497) в дохід держави судовий збір в сумі 443,62 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Криворученко Д.П.