№ 28693024, 15.01.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

15 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/4384/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Колос Мирослави Сергіївни

позивача: Данилюка В.М.

відповідача: Дятлюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Зелена діброва"

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

20.09.2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Зелена діброва" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості 1 особи, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні, мотивуючи с7вою позицію тим, що робота в санаторії є сезонною, а тому відповідачем вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" не порушено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 19 Закону України від 21.03.1991 р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Положення ч.1 ст. 20 Закону передбачають, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.1995р. № 314 (надалі - Положення) працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Положенням визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п. 1). Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3).

Згідно до п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З аналізу наведених положень випливає, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати перед Фондом соціального захисту інвалідів, а у разі недотримання вимог чинного законодавства сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Виходячи з даних положень Закону, та звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, на підприємстві відповідача середньооблікова кількість штатних працівників становила 30 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 1367 грн. (а.с.4).

На підставі поданого звіту уповноваженим представником відділення Фонду була проведена позапланова невиїзна перевірка та складено акт перевірки від 21.03.2012 року № 9 (а.с.5-6), яким встановлено порушення розрахунку середньооблікової кількості інвалідів - штатних працівників, які працювали на підприємстві у 2011 році. Так інвалід ІІІ групи ОСОБА_3 перебував у штаті підприємства 3 місяці, а інвалід ІІ групи ОСОБА_4 перебував у штаті підприємства 1 місяць. Таким чином, при обчисленні середньооблікової кількості інвалідів у відповідності до закону така чисельність відсутня. Також суд критично оцінює посилання представника відповідача на довідку МСЕК ОСОБА_5, надану в судовому засіданні 15 січня 2013 року як на доказ виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки як слідує із табелів обліку використання робочого часу, дана особа працювала на підприємстві відповідача у період з червня по серпень 2012 року.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що робота в санаторії є сезонною, а тому відповідно до середньооблікової штатної кількості працівників санаторію, відповідачем норматив працевлаштування інвалідів виконано в повному обсязі виходячи з наступного. Так, в матеріалах справи містяться копії табелів обліку робочого часу за період з січня по грудень 2012 року (а.с. 59-89), копії трудових договорів (а.с. 90-153), виписки з наказів про прийом на роботу за сумісництвом. З аналізу зазначених вище документів вбачається, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, визначений статтею 9 Закону, відповідачем не виконано.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати вказаних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону).

Оскільки відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, до останнього застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 16400 грн. та пеню в сумі 511,68 грн. (а.с.10-11).

Статтею 18 Закону визначено, що підприємства, поміж іншого, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення викладені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №420 від 19 грудня 2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за №1534/11814, відповідно до якої підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем для працевлаштування.

Визначаючись щодо позовних вимог, судом враховано той факт, що листом від 15.05.2012р. вих. за № 01-05/781 (а.с. 9) Крижопільський районний центр зайнятості повідомив відділення Фонду про те, що відповідач у 2011 році не подавав центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем вжито не всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач не забезпечив виконання абз. 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" та не вжив всіх залежних від нього заходів по недопущенню порушення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий санаторій "Зелена діброва" (вул. Радянська, 28, смт. Крижопіль. Вінницька область, код ЄДРПОУ 054235560, р/р 26009055312521 у КБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Крижопільського району, р/р 31213230700252, код 37338187, банк одержувача : ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу : "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2011 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 16 400 гривень (шістнадцять тисяч чотириста гривень) та пеню в розмірі 511 грн. 68 коп. (п'ятсот одинадцять гривень шістдесят вісім коп).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна