№ 28661115, 15.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

15 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4300/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю: секретаря судового засідання Вівсяної Інни Василівни

представника позивача: Федорчука М. А.

представника 3-ої особи: Каляткіної Н. Я.

без участі відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Ді енд ай еволюшин"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» (далі - ТОВ «Ігро-Ленд») до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Ігро-Ленд» було складено акт, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено товариству завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 54943,00 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 13736,00 грн.

На думку позивача вказане податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Позивач не погоджується з думкою перевіряючого, що ТОВ «Ігро-Ленд» порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, тобто завищено податковий кредит по наданню послуг отриманих від приватного підприємства «Інтерсистемацентр» всього на суму ПДВ 54943,00 грн. за січень 2012 року, оскільки підприємством не надано жодних доказів використання наданих послуг у власній господарській діяльності.

ТОВ «Ігро-Ленд» зазначає, що надало для перевірки документи, які підтверджують взаємовідносини з приватним підприємством «Інтерсистемацентр», а саме: акт приймання-здачі послуг, податкову накладну та договір на посередницькі послуги.

Також, позивач категорично не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки щодо невикористання зазначених послуг у власній господарській діяльності, оскільки дані послуги були реалізовані «Ді енд ай еволюшн» - основному покупцю товарів та послуг ТОВ «Ігро-Ленд».

Таким чином, оскаржуване рішення винесене на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають обставинам справи та суперечать нормам чинного податкового законодавства.

Ухвалою від 05 жовтня 2012 року суд задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Енд Ай Еволюшн».

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Крім того, суду пояснив, що за наслідками проведеної перевірки податковий орган зняв лише заявлену суму бюджетного відшкодування, проте суму податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду - не було знято.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2012 року не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином. Однак в попередньому судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення, які додані до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні надала суду оригінали договорів поставки, копії яких долучені до матеріалів справи та зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ігро-Ленд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 140517,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Наслідки перевірки знайшли своє відображення в акті від 26.04.2012 року №591/15/35599985 ( а.с. 8-19 ).

З акту вбачається, що перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено порушення ведення податкового обліку ТОВ «Ігро-Ленд», а саме, підприємством включено до податкового кредиту в декларації за січень 2012 року по наданню послуг внутрішнього аудиту отриманих від ПП «Інтерсистемацентр» суму у розмірі 54943,00 грн.

ТОВ «Ігро-Ленд» для підтвердження взаєморозрахунків з ПП «Інтерсистемацентр» надало податковому органу наступні документи: акт приймання-здачі послуг №б/н від 31.01.2012 р. на суму 329659,81 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 54943,00 грн.; податкова накладна №62 від 26.01.2012 р. на суму 329659,81 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 54943,00 грн.; договір №11/11 від 28.11.2012 року на посередницькі послуги.

Відповідач в акті зазначає, що акти виконаних робіт, надані ТОВ «Ігро-Ленд» до перевірки з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту, мають узагальнюючий характер та не конкретні за змістом. Товариством не надано до перевірки жодних доказів, які б підтверджували використання результатів послуг у власній господарській діяльності.

На підставі акту №591/15/35599985 від 26.04.2012 року (далі - Акт) Вінницькою ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000011505 від 16 травня 2012 року (а. с. 20), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 68679,00 грн., з них за основним платежем -54943,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями -13736,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками, викладеним у Акті, оскаржив їх у адміністративному порядку до податкових органів.

Проте, рішеннями Державної податкової служби у Вінницькій області про результати розгляду первинної скарги від 02.07.2012 року №10349/10/10-009 податкове повідомлення-рішення №0000011505 від 16 травня 2012 року було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

В подальшому, рішенням Державної податкової служби України від 08.08.2012 року №13859/6/10-2115 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000011505 від 16 травня 2012 без змін.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями податкового органу, оскаржив його до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 ПК України вказано, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 44.1 та 44.3 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пунктом 3.2 ст. 3 цього ж Закону зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перелік доказів, на які посилається позивач не є вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, а виносячи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, Вінницька ОДПІ виходила з того, що змістом первинних документів, які надані до перевірки, не доведено, яким чином надані послуги були використані позивачем в його господарській діяльності, в якому обсязі були виконані вищезазначені послуги.

Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги. Підставою віднесення податку на додану вартість до складу дозволеного податкового кредиту є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Як вбачається з мотивів адміністративного позову, підприємство наполягає на тому, що воно отримало від ПП «Інтерсистемацентр» послуги посередницького характеру з питань пошуку постачальників та закупки сільськогосподарської продукції та вподальшому їх було перепродано ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн».

Однак, суд не може погодитись з даним твердженням позивача, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом досліджувались договір на посередницькі послуги №1431-21110271098 від 25.10.2011 р. між ТОВ «Ігро-Ленд»і ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» та договір на посередницькі послуги №11/11 від 28.11.2011 р. між ТОВ «Ігро-Ленд»і ПП «Інтерсистемацентр».

Згідно п. 1.1. договору №11/11 від 28.11.2011 р. ПП «Інтерсистемацентр» є посередником та бере на себе зобов'язання надати послуги посередницького характеру з питань пошуку постачальників та закупки сільськогосподарської продукції за договірною ціною. Дане зобов"язання підписано позивачем та його посередником ПП «Інтерсистемацентр» 28.11.2011 р.

Додаткова угода №1 до договору №11/11 від 28.11.2011 року щодо кількості продукції та місця поставки підписана ТОВ «Ігро-Ленд» і ПП «Інтерсистемацентр» 24.01.2012 року. Згідно додаткових угод до договору №1431-21110271098 від 25.10.2011 р. строки поставки продукції ТОВ «Ігро-Ленд» до вказаних договором місць поставки, крім двох додаткових угод , закінчуються до 24.01.2012.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є даний Кодекс.

За правилами ст. 905 вказаного вище Кодексу, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 6.1 Договору №11/11 від 28.11.2011 р., він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору на посередницькі послуги №11/11 від 28.11.2011 року визначено, що моментом належного виконання зобов'язань за даним договором зі сторони Посередника, є належне виконання даного договору та виконання постачальниками, який знайшов Посередник, обов'язків щодо поставки сільськогосподарської продукції, та інших умов відповідно до укладених з ним договорів поставки.

Пунктом 4.1. даного договору сторони чітко визначили, що за надання послуг визначених у п.1.1 цього Договору, Замовник сплачує Посередникові винагороду у розмірі, що узгоджується сторонами у Додаткових угодах до нього та визначається в Актах виконаних робіт (надання послуг), які підписуються після належного виконання Посередником своїх обов'язків.

Таким чином, моментом виконання наданих ПП "Інтерсистемацентр" позивачу послуг встановлений Актом прийняття даних робіт дата підписання якого є 31.01.2012 року. Крім того, податкова накладна №62 на посередницькі послуги виписана 26.01.2012 року, оплата здійснена позивачем за надані послуги 26.01.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням та банківською випискою, які долучено до матеріалів справи.

Натомість, договір на посередницькі послуги №1431-21110271098 укладений між ТОВ "Ігро-Ленд" і ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн" значно раніше, а саме 25.10.2011 р.

Як зазначила представник третьої особи, що не заперечувалось представником позивача, а також підтверджено матеріалами справи, виконання умов даного договору (від 25.10.2011 р.) відбулось 29.11.2011 року, що підтверджується укладеними ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн" договорами поставки №141454 та №141453 з найденими позивачем Постачальниками - ТОВ «ПоділляЛатІнвест», та відповідно 09.12.2012 року - договора поставки №141452, №141455, №141456, №141460, №141461, №141462.

При цьому, акти виконаних робіт між ТОВ "Ігро-Ленд" і ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн" оформлені також раніше, а саме 24.01.2012 року, податкова накладна №5 оформлена 24.01.2012 року, оплата здійснена 24.01.2012 року.

Таким чином, оцінивши надіні докази, суд приходить до висновку, що виконання взятих зобов"язань ТОВ «Ігро-Ленд» та ПП «Інтерсистемацентр» відбулось після виконання догору на посереницькі послуги №1431-21110271098 від 25.10.2011 р. укладеного між ТОВ «Ігро-Ленд» і ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн».

Суд критично оцінює посилання представника позивача, що моментом отримання посередницьких послуг від ПП «Інтерсистемацентр» є дата підписання звітів посередника до договору на посередницькі послуги №11/11 від 28.11.2011 року, які підписанні 28.11.2011 року та 07.12.2011 року, оскільки моментом виконання та отримання цих послуг встановлено самостійно за домовленістю сторін, а саме п. 1.2, п. 4.1. даного договору - це підписання Актів виконаних робіт (послуг), який датований 31.01.2012 року, та виконання постачальниками, яких знайшов Посередник, обов"яків щодо поставки ТОВ "Ігро-Ленд" сільськогосподарської продукції, що взагалі не відбулось.

Відповідно до п. п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг...

Відповідно до п. п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною...

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання прибутку і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Перевіркою не встановлено використання даних послуг у господарській діяльності, а TOB «Ігро-Ленд» не доведено зворотне. Крім того, представник позивача в своїх поясненнях наданих суду підтвердив, що позивачем не були укладені договора з постачальниками, яких знайшов посередник ПП «Інтерсистемацентр».

В той же час, суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог, керувався наступним.

П.п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого у Мін'юсті 05 червня 1995 року за №168/704 чітко встановлено, що: «Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Дослідивши надані представником позивача копії первинних документів, а саме договорів на посередницькі послуги №11/11 від 28.11.2011 року, акти, звіти посередника, суд встановив, що вони оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема: не вбачається, які саме послуги надавались позивачу виконавцем за умовами договорів (основного та додаткових), не містять відомостей щодо обсягу та виду робіт (послуг), вартості послуг, мають узагальнюючий характер, не конкретні за змістом, не вказано які саме дослідження проведено задля вивчення можливостей налагодження поставок, відсутні конкретні цифрові та інформаційні дані про постачальників (ТОВ «НемирівЛатІнвес», ТОВ «ПоділляЛатІнвест», ТОВ «Чарівна Нива», ТОВ «ОратівЛатІнвес», ТОВ «ЛатАгроІнвест» - юридична та фактична адреса підприємств, ід. номера), відсутні посилання на будь-які інформаційні джерела, відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення дослідження.

В наданих позивачем доказах, на підставі яких останній здійснював бухгалтерський та податковий облік, відсутні відомості які б дали можливість ідентифікувати послуги отримані позивачем, їх кількість та зміст.

Встановлені судом обставини та досліджені докази дають підстави для висновку про відсутність у позивача первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання та використання цих послуг за договором №11/11 від 28.11.2011 року у власній господарській діяльності, отримання майнової вигоди тощо.

Оскільки первинні документи є недостовірними, вони не можуть вважатися первинними документами, що відображають господарську операцію. Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданої податкової накладної сама по-собі не є підставою для включення до складу податкового кредиту.

Отже, позивачем не надано аргументів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи не спростовують висновків Акту відповідача, а відтак відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000011505 року, яким визначено ТОВ "Ігро-Ленд" суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 54943 грн. та штрафні санкції у розмірі 13736грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а також за відсутності витрат останнього, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна