№ 28654883, 29.11.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4983/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича

представника позивача: Васильєва С.А.

представника відповідача: Лесика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяметалопостач"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

31 жовтня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось публічне акціонерне товариство "Вінницяметалопостач", у якому просило зупинити дію оскарженого рішення на час провадження у справі та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції №0001402310 від 04 вересня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання Товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року податковим органом виявлено порушення Товариством ряду вимог податкового законодавства.

На підставі порушень Товариством окремих положень Податкового кодексу України Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 04 вересня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001402310, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в загальному розмірі 316527 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки щодо заниження позивачем орендної плати за землю, а відповідно і з винесеним податковим рішенням, Товариство звернулось до суду із вимогами зупинити його дію на час провадження у справі та скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.

В ході судового розгляду 23 листопада 2012 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив не розглядати вимогу щодо зупинення дії податкового повідомлення-рішення на час провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, мотивуючи свої заперечення тим, що орендна плата є формою податку на землю. Справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю, не може залежати виключно від умов договору, а повинна розраховуватись у відповідності з діючими нормами податкового законодавства. Таким чином, оскільки обов'язок контролю повноти та своєчасності надходження платежів покладено на податковий орган, а позивачем визначено суму платежу по орендній платі, яка

є нижчою мінімального розміру, встановленого чинним законодавством, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04 лютого 2005 року між Вінницькою міською радою (Орендодавець), з однієї сторони, та відкритим акціонерним товариством "Вінницяметалопостач" (Орендар), з іншої, укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно з умовами цього договору Вінницька міська рада на підставі рішення від 31 жовтня 2003 року №487 надала ВАТ "Вінницяметалопостач" в оренду земельну ділянку площею 3,4686 га, що знаходиться по вулиці Київській, 78, в місті Вінниці. Договором передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки 3,4686 га складає 4393678, 23 грн., а саме: 0,5607 га - 683614,41 грн. (комерційне використання); 2,8879 га - 3001943,17 грн. (виробничі потреби); 0,0201 га - 24506,24 грн. (комерційне використання).

Угодою (новацією) від 03 січня 2008 року передбачено, що рішенням Вінницької міської ради від 19 червня 2007 року збільшено нормативно-грошову оцінку, тому орендна плата земельної ділянки з 01 липня 2007 року обчислюється за таким алгоритмом: в розмірі 3% від 4734494,73 = 142034,85 грн. в рік (для комерційного використання), в розмірі 1,5% від 11704947,49 = 175574,22 грн. в рік (для виробничих потреб), в розмірі 3% від 169720,38 = 5091,62 грн. в рік (для комерційного використання).

Головними державними податковими ревізорами-інспекторами Вінницької ОДПІ Нагагою Л.Г., Підвисоцькою О.Г., Загоруйко Н.О., Залевською Н.М., Бевз О.В. та державним податковим ревізором-інспектором Вінницької ОДПІ Станіславом В.І. проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання публічним акціонерним товариством "Вінницяметалопостач" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №1835/22/01880575 від 16 серпня 2012 року (а.с. 26-58).

В ході перевірки виявлено порушення Товариством, зокрема, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено орендну плату на землю в розмірі 275240 грн., в тому числі по періодах: за 2011 рік - 220192 грн., за січень-березень 2012 року - 55048 грн.

Суть порушень Товариством підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України полягає у тому, що у період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2012 року позивачем нараховувалася та сплачувалася орендна плата за земельну ділянку площею 2,8879 га з призначенням "для виробничих потреб" в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі, замість встановлених законодавством 3% від нормативної грошової оцінки землі.

На підставі виявленого порушення податковим органом 04 вересня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001402310, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в загальному розмірі 275240 грн. за основним платежем та 41287 грн. за штрафними санкціями (а.с. 59).

Маючи намір вирішити спір в досудовому порядку, Товариство звернулося зі скаргою на прийняте рішення до державної податкової служби у Вінницькій області (а.с. 60-61), а згодом - до Державної податкової служби України (а.с.66-71). Проте, за результатами розгляду скарг органами державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення №0001402310 від 04 вересня 2012 року залишено без змін (а.с. 62-65, 72-74).

Даючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII «Плата за землю»Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс).

Відповідно до статті 6, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.3 статті 36 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим

Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Цим Кодексом передбачено загальнодержавні та місцеві податки і збори. Пунктом 8.2 статті 8 ПК України визначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом, і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтею 9 ПК України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів належить виключно Верховній Раді України.

До повноважень органів місцевого самоврядування не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до яких відноситься, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 271 ПК України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку земельних ділянок не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до статті 274 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Враховуючи норми Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тобто не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, а саме трикратного розміру земельного податку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0001402310 від 04 вересня 2012 року, яким Товариству визначено до сплати грошове зобов'язання за платежем орендна плата на землю в загальному в розмірі 275240 грн. за основним платежем та 41287 грн. за штрафними санкціями.

Окремо суд звертає увагу на тому, що не можуть братися до уваги посилання представника позивача на те, що розмір орендної плати на землю визначено договором оренди землі, адже орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. За таких обставин розмір плати за землю не може залежати від умов договору.

Таким чином, зважаючи на те, що органом державної податкової служби обгрунтовано прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, а також вірно нараховано грошове зобов'язання, тому вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001402310, прийнятого Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 04 вересня 2012 року, не можуть бути задоволеними.

З приводу розподілу судових витрат суд враховує положення частини 2 статті 94 КАС України та за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, вважає, що судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович