Решение № 28647921, 15.01.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р. Справа № 14/25

Суддя Марач В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "UKRBIOTAL"

2: Приватний підприємець ОСОБА_2

3: Приватне підприємство "Виробничо-торгівельна фірма Кронос"

4: Приватний підприємець ОСОБА_3

5: Приватне підприємство "Віліс"

6: Приватний підприємець ОСОБА_4

до відповідача Приватне підприємство "Мако"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Рівненська міська рада

про встановлення земельного сервітуту

В засіданні приймали участь:

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: не з'явився;

від позивача 3: не з'явився;

від позивача 4: не з'явився;

від позивача 5: не з'явився;

від позивача 6: не з'явився;

від відповідача : керівник ОСОБА_10

від третьої особи : не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Позивачі звернулися в господарський суд з позовною заявою в якій просять вставити земельний сервітут (право проходу та проїзду транспортними засобами) на земельній ділянці ПП "Мако" площею 64 кв.м. та підприємця ОСОБА_7 площею 63 кв.м.., що знаходяться АДРЕСА_1

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що їх і відповідачів земельні ділянки знаходяться за однією адресою на території колишнього АТЗТ "Рівнеконсервпром", однак при розподілі земельних ділянок не було враховано необхідність та можливість для належного та безпечного руху автотранспорту позивачів. Так як земельні ділянки позивачів розташовані після земельних ділянок відповідачів по відношенню до основного заїзду з вул. Грушевського, то відповідно, виникла потреба у встановлені земельного сервітуту.

Відповідачі проти вимог позивачів заперечили, пославшись на те, що існуючий проїзд до земельних ділянок позивачів є цілком придатним та безпечним для руху автотранспортних засобів позивачів, а на земельних ділянках, стосовно яких позивачі просять встановити земельний сервітут розміщена залізобетонна огорожа та інші нерухомі об"єкти. Крім того відповідачі заперечили стосовно розмірів земельного сервітуту, які вимагають встановити позивачі.

До винесення рішення зі спору позивач ТзОВ фірма "РВК" відмовився від позову, а також Позивачі уклали мирову угоду з відповідачем - підприємцем ОСОБА_7, відтак провадження у справі в зазначених частинах припинено про що винесені відповідні ухвали.

Представники позивачів в судове засідання не з"явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Представник позивача - ТзОВ "UKRBIOTAL" подав клопотання від 14.01.2013р. в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату в зв"язку з його неможливістю прибути в засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню так як, по-перше, 15.01.2013 року закінчується двох місячний строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, і позивач не подавав клопотання про продовження зазначеного строку, по-друге, представник позивача не надав суду належних доказів того, що він зайнятий в іншому судовому засіданні, по-третє, відповідно до ст.28 ГПК України, представництво інтересів юридичних осіб в господарському суду не обмежене певним представником і, зокрема, інтереси юрособи має право представляти керівник підприємства.

Представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають заначення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позивачі, звертаючись з позовом до приватного підприємства "Мако", стверджують, що останнє порушує їх права та інтереси, так як відмовляє у встановленні земельного сервітуту на земельній ділянці, власником якої воно являється.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ПП "Мако" на момент прийняття рішення зі спору не являється власником земельної ділянки площею 64 кв.м., що знаходиться на вул. Грушевського, 2-а в м.Рівне, так як відчужило останню товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (02660, м.Київ, вул.Гродненська,32, код ЄДРПОУ 35646516 ) за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05 липня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

Таким чином судом встановлено, що на момент прийняття рішення приватне підприємство "Мако" не порушує прав та інтересів позивачів, а відтак не є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, і, відповідно, не може бути належним відповідачем.

Позивачі клопотань про заміну неналежного відповідача суду не подавали, а відтак суд, на підставі ст.24 ГПК України, без згоди позивачів не вправі самостійно здійснити зазначену заміну.

Крім того суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості іншого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", так як останній не повинен відповідати перед позивачами солідарно з первісним відповідачем, і позивачі не позбавлені права на звернення до суду з самостійними позовами (позовом) до належного відповідача, оскільки ці позови (позов) не будуть тотожними з позовом, що розглядається у даній справі, зокрема, за складом сторін.

За таких обставин позов вищезазначених позивачів не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачам в задоволенні позову.

Суддя Марач В.В.

підписано "16" січня 2013 р.