Решение № 28635539, 14.01.2013, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1815/4795/2012

Номер провадження 2/585/67/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого судді -Глущенко Є.Д.,

при секретарі -Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування жилим приміщенням шляхом виселення

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить 67/100 частки жилого будинку площею 34,70 кв. м в АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. За вказаною адресою проживає відповідач, яка не є членом її сім'ї. В даний час вона бажає продати вказане нерухоме майно, але позбавлена це зробити через проживання в ньому відповідача. Просила позбавити відповідача права користування жилим приміщенням шляхом виселення.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, суду пояснили обставини, викладені в позовні заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнала, заперечення мотивувала тим, що у спірному житлі вона проживає з 1983 р. на правах невістки колишнього власника -ОСОБА_4 разом з сином інвалідом, 1984 р. н. В даний час на підставі судових рішень вона сплачує позивачу квартирну плату за користування житлом. Просила в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши подані докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачеві на праві власності належить 67/100 частки жилого будинку площею 34,70 кв. м. в АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17 лютого 1994 р. (а.с.6) та державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого 24 квітня 2009 р. (а.с. 7).

В цій частині будинку відповідач проживає з 1984 р., разом нею проживає її син -інвалід 2 групи ОСОБА_5, 1984 р. н. Відповідач у спірному житлі зареєстрована на правах члена сім'ї з 24 грудня 1985 р. як дружина ОСОБА_6- сина власника цього житла ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини визнані сторонами в судовому засіданні, а також встановлені рішенням Роменському міськрайонного суду від 29 грудня 2003 р. (а.с. 28-31)

Після смерті ОСОБА_4 власником цієї частини будинку стала позивач.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 199 ОСОБА_5 за станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії, віддавати їм звіт та керувати ними. Відповідно до висновку лікарської № 298 від 27 липня 2012 р. за станом психічного здоров'я ОСОБА_5 потребує постійного стороннього догляду. (а.с. 43, 41)

Посвідченням № 68 підтверджується, що відповідач призначена опікуном над ОСОБА_5 згідно рішення виконкому Роменської міської ради від 24 січня 2002 р. № 5 (а.с. 34).

Відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду 1 липня 2005 р. відповідач сплачує позивачу щомісячну квартирну плату за користування вказаною частиною будинку (а.с. 32-33).

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися цивільні правовідносини з приводу позбавлення права користування житловим приміщенням та виселення. Ці правовідносини регулюються ст. ст. 391, 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, які передбачають, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності та те, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, і втрачають право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік.

Судом встановлено, що відповідач у спірне приміщення була поселена на правах члена сім'ї, тут народився та виріс її син ОСОБА_5; після смерті ОСОБА_4 вони продовжують проживати у цьому приміщенні та зареєстровані в ньому. ОСОБА_5 визнаний у встановленому порядку недієздатним, відповідач є його опікуном. Виселити ОСОБА_5 позивач не просила.

Однак відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Позивач не зазначив закон, на підставі якого можна виселити відповідача.

Посилання позивача на застосування ст. 370-7 ЦПК України суд не може взяти до уваги, оскільки позивач в позовній заяві фактично просить виселити відповідача, про що взагалі не йдеться в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. (а.с. 11)

Крім того, в разі задоволення позову недієздатний ОСОБА_5 буде позбавлений можливості забезпечення відповідачем його особистих немайнових і майнових прав та інтересів.

Тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. 11, 60, 212-214, 218 ЦПК України, ст. 9 ЖК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування жилим приміщенням шляхом виселення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Головуючий -підпис-

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є. Д. Глущенко