Решение № 28569726, 26.12.2012, Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 1232/1273/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2012 року,Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

при секретарі -Яковлєвій В.А.,

розглянувши у судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н ОВ И В :

До Троїцького районного суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно у вигляді відповідної земельної ділянки, в обґрунтування позовних вимог який зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який доводиться позивачу батьком. Після смерті ОСОБА_2 залишилося відповідне спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,98 га, яка розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 082941, виданим 28 жовтня 2004 року на ім'я останнього. Позивач є єдиним спадкоємцем майна померлого свого батька за законом першої черги. На даний час оригінал правовстановлюючого документу на вищезазначене нерухоме майно втрачено, залишилася тільки копія зазначеного державного акту на землю. Вказане позбавляє позивача можливості прийняти спадщину у нотаріальному порядку, оскільки без оригіналу правовстановлюючого документу зробити це не можливо, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися за захистом свого майнового права до суду. Просить суд визнати за ним право власності на відповідне спадкове майно у вигляді вищезазначеної земельної ділянки.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, справу розглянути без його участі (а.с.14).

Відповідач у судове засідання повідомив про неможливість направлення свого представника, проти задоволення позову не заперечував.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється, так як розгляд справи проводиться без участі сторін.

Суд, вивчивши та проаналізувавши доводи, матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні.

Ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій.

Відповідно до ст.328 ЦК право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 81 ч. 1 п. «г»ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1268 ч.1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 доводиться позивачу батьком (а.с.8).

Згідно відповіді на запит відділу Держкомзему у Троїцькому районі Луганської області № 06-01/2100 від 25 грудня 2012 року після смерті ОСОБА_2 залишилося відповідне спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,98 га, яка розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 082941, виданим 28 жовтня 2004 року на ім'я останнього.

Позивач є єдиним спадкоємцем майна померлого свого батька за законом першої черги. На даний час оригінал правовстановлюючого документу на вищезазначене нерухоме майно втрачено. Вказане позбавляє позивача можливості прийняти спадщину у нотаріальному порядку, оскільки без оригіналу правовстановлюючого документу зробити це не можливо.

Таким чином, враховуючи те, що позивач є єдиним спадкоємцем майна померлого свого батька за законом, беручи до уваги, що позивач за вказаних вище обставин на даний момент не має належних підстав для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, враховуючи, що померлий на підставі наданих доказів є власником зазначеного спадкового майна, судом вбачаються усі законні підстави згідно норм діючого законодавства, за яких позивач має право на спадкове майно, але із-за незалежних від нього обставин не може скористатися таким правом у нотаріальному порядку, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»ст.ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,98 га, яка розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 082941, виданим 28 жовтня 2004 року на ім'я ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя