№ 28558607, 22.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

22.11.2012 р. справа № 2а-721/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Плохотнюк Н.В. (довіреність №3 від 01.02.2012 р.);

від відповідача: Недолугов О.Г. (довіреність №589/8/10-003 від 27.03.2012 р.);

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3 від 15.02.2000 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства "Агро Дон", вул. Мальцева, 42, с. Новобирзулівка, Баштанський район, Миколаївська область,56143

доБаштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. М. Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область,56100

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "НВО-Житомирбудпроект", вул. Маршала Жукова, 17, кв. 84, м. Житомир, 10000 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, АДРЕСА_1,54025 проскасування податкових повідомлень - рішень від 13.01.2012р. № 0000012301,

керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 13.01.2012 року № 0000012301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 165 000 грн. та штрафні санкції (фінансові) санкції у розмірі 206 250 грн.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 2146 грн. з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Агро Дон" (код ЄДРПОУ 32580196).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54000 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.11.2012 р. справа № 2а-721/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Плохотнюк Н.В. (довіреність №3 від 01.02.2012 р.);

від відповідача: Недолугов О.Г. (довіреність №589/8/10-003 від 27.03.2012 р.);

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3 від 15.02.2000 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства "Агро Дон", вул. Мальцева, 42, с. Новобирзулівка, Баштанський район, Миколаївська область,56143

доБаштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. М. Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область,56100

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "НВО-Житомирбудпроект", вул. Маршала Жукова, 17, кв. 84, м. Житомир, 10000 ФОП ОСОБА_3, АДРЕСА_1,54025 проскасування податкових повідомлень - рішень від 13.01.2012р. № 0000012301, №0000022301, В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством "Агродон" було подано до суду позов до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.01.2012 року №0000012301 про донарахування податку на додану вартість, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем при проведенні перевірки, за результатами якої винесено дане рішення, належно не досліджено факт реальності господарської операції вчиненої між ним та ТОВ "НВО-Житомирбудпроект". Від позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012року №0000022301 про застосування штрафних санкцій відповідно до п.117.1 ст.117 ПК представник позивача відмовився.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов наступного.

Баштанською міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області державної податкової служби було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "АгроДон" з питань взаємовідносин з ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" та ТОВ "Ельвєріс", за результатами якої складено акт від 28.12.2011 №467/23-32580196. На підставі акта винесено податкове повідомлення рішення від 13.01.2012року №0000012301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

ПП "АгроДон" сформовано податковий кредит по ПДВ у тому числі за рахунок здійснення операцій з контрагентом ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" за серпень 2011 року, з яким було укладено договір на придбання дизельного пального, амофоски та селітри через перевізника ФОП ОСОБА_3

При проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного повідомлення - рішення податковою було прийнято до уваги та визначено як обґрунтування законності повідомлення-рішення такі факти: згідно наявної оперативної інформації, офіційних даних ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі продажу будь - якого товару у обсяг, що задекларовані; у ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності; усі надані документи від імені ТОВ "НВО - Житомирбудпроект" підписував ОСОБА_4, не будучи керівником підприємства, ТОВ протягом 2011 року імпортні операції не проводило та не знаходиться на обліку в митниці, як об'єкт зовнішньоекономічної діяльності, за місцезнаходженням відсутнє.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг або дата отримання платником податків товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною.

З акту перевірки ТОВ "АгроДон", складеного ДПІ, матеріалів справи вбачається, що на підтвердження права на податковий кредит позивачем були надані належні документи відповідно до вимог чинного законодавства. ДПІ не заперечувалось дійсність та наявність договорів від 30.08.2011року №30/08-04, №31/08-6, специфікацій товару від 30.08.2001р. №1, 31.08.2011р.№1, видаткових накладних від 30.08.2011року №263, №266, товаротранспортних накладних від 30.08.2011р., 31.08.2011р., прибуткових касових ордерів зв період з 30.08.2011року по 26.10.2011року.

В акті перевірок відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки документи - первинні бухгалтерські документи та податкові накладні - не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

В акті перевірки та поясненнях відповідача відсутні відомості, що контрагент позивача - ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що у вказаний час зазначене підприємство було ліквідовано у встановленому порядку, установчі документи вказаного підприємства були визнані недійсними, державну реєстрацію анульовано тощо.

Отже наявні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документів та податкові накладні є належними доказами по справі.

Обґрунтування своєї позиції та законності оскаржуваного повідомлення - рішення відповідач грунтує на сумнівності в реальності господарської операції між позивачем та ТОВ "НВО-Житомирбудпроект", з підстав, що вже були зазначені вище. Та суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ "Житомирбудпроект" угод, так як наявні у матеріалах справи та зазначені в судовому засіданні доводи, не можуть бути розглянуті як належні докази протиправності укладеної позивачем угоди з вказаним підприємством і необґрунтованості нарахування податку на додану вартість з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; частиною 5 зазначеної статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У якості підстави для визнання вказаної угоди нікчемною відповідачем зазначено про відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, необхідних умов для господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів складських приміщень і транспортних засобів тощо. Крім того, відповідачем зазначено, що керівник ТОВ "Житомирбудпроект" не був керівником в момент підписання документів від імені підприємства.

Слід зазначити, що дані висновки ДПІ було зроблено у жовтні 2011року, тоді як операція відбувалась у серпні 2011року. Таким чином, наступна зміна стану на обліку в ДПІ за місцем реєстрації контрагента позивача не може свідчити ані про відсутність реального виконання договорів, ані про намір укласти угоду, що порушує інтереси держави та суспільства, оскільки такі зміни, як свідчать тексти актів перевірок, відбулись вже після укладення договору.

Враховуючи викладене, слід зазначити, відповідачем жодним чином не пояснено причини, з яких за наявності документів, передбачених діючим законодавством (податкової накладної, договору, товаротранспортних накладних та інших документів), відповідачем вказані документи не прийнято до уваги як такі, що підтверджують факт надання послуг. В акті перевірки та в інших документах, що наявні в матеріалах справи, відсутні відомості про незаконність діяльності підприємства - контрагента позивача.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і несплату сум податків до бюджету контрагентів позивача. Разом з тим, як зазначено вище, питання сплати зазначеним підприємством податкових зобов'язань по укладеній з позивачем угоді під час проведення перевірки в повному обсязі не досліджено. В акті перевірки взагалі відсутні відомості про сплату або несплату контрагентом позивача податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету. Навпаки, в матеріалах перевірки зазначено про декларування вказаного податкового зобов'язання ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" в податковій декларації за відповідний звітний період. Те що керівник ТОВ "НВО-Житомирбудпроект" ОСОБА_4 підписував документи від імені підприємства не будучи керівником також не є належним доказом, так як зазначено в акті він працював керівником з 20.09.2011року, що не виключає можливості підписувати документи до прийняття на посаду керівника по довіреності.

Позивачем як доказ реальності вчиненої операції було надано товаро - транспорні накладні, що зберігались у ФОП ОСОБА_5, які було прийнято судом як належні, також зважаючи на свідчення в судовому засіданні ОСОБА_5, який зазначив, що дійсно здійснював перевезення з міста Житомир на адресу ПП "АгроДон" від ТОВ "НВО-Житомирбудпроект".

ДПІ для перевірки законності формування податкового кредиту також перевірялись відносини позивача з ТОВ "Ельвєріс" та в акті перевірки визначено, що у періоді з 01.08.2011року по 31.08.2011року позивач з ТОВ "Ельвєріс" взаємовідносин не мав.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача про заниження податку на додану вартість позивачем.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 13.01.2012 року № 0000012301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 165 000 грн. та штрафні санкції (фінансові) санкції у розмірі 206 250 грн.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 2146 грн. з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Агро Дон" (код ЄДРПОУ 32580196).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2012 р.