Решение № 28509098, 09.01.2013, Кіндратівський районний суд міста Горлівки (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Горлівки)

2/251/242/13

0521/12452/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2013 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді: Мітькова М.В.

при секретарі: Немцовій Г.С.

за участі представника позивачів ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з СК «Оранта»м. Горлівки на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16621 грн. 54 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та судові втрати.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 17 вересня 2012 року первісний відповідач СК «Оранта»м. Горлівки, яке не є юридичною особою, було замінено на належного відповідача - ВАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75.

У наступному позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (третя особа на стороні позивача, який скористався своїм правом, передбаченим статтею 34 ЦПК України, щодо заявлення самостійних вимог на предмет спору) подали спільний позов до ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»м. Київ, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просять стягнути з СК «Оранта»на користь ОСОБА_3 грошові кошти у рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16621,54 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 2000 грн. та судові витрати..

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 08.11.2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_2, виїжджаючи з прибудинкової території на вул.Рогозіна у напрямі вул.Малинича в м.Горлівка, не пропустив, той що рухається по вул.Рогозіна в цьому ж напрямі автомобіль ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та скоїв з ним зіткнення, в результаті даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. За вчинення даного ДТП ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно звіту № 28/03/12 про визначення вартості збитку КТЗ: автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, пошкодженого в результаті ДТП, сума матеріального збитку становить 16621,54 грн., крім того позивач ОСОБА_4 поніс витрати за послуги адвоката у сумі 2000 гривень. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 була зареєстрована страховою компанію ВАТ НАСК «Оранта», яка відповідно до умов договору страхування повинна відшкодувати заподіяну шкоду третім особам. Однак, ВАТ НАСК «Оранта»в добровільному порядку сплатити позивачу страхове відшкодування відмовилася.

Крім того, внаслідок ДТП з вини відповідача позивачу спричинені моральні страждання оскільки в результаті ДТП він пережив душевні страждання та нервовий стрес, через пошкодження автомобіля, що наклало негативний відбиток на весь уклад його життя. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_3 просить стягнути на його користь з відповідача ВАТ НАСК «Оранта»в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 16621,54 грн., позивач ОСОБА_4 просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., витрати за послуги адвоката в сумі 2000 гривень, а також витрати по сплаті судового збору.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали до суду заяви, з проханням справу розглянути за їх відсутності, на позовних вимогах наполягали.

Представник позивачів у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, підтримав позовні вимоги частково, відмовився від позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат за послуги адвоката в сумі 2000 гривень, в решті вимог просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вказавши, що моральну шкоду, витрати за послуги адвоката та судові витрати повинна відшкодовувати СК «Оранта», крім того спричинення моральної шкоди позивач у позовній заяві не обґрунтував, будь-яких доказів на підтвердження вимог в частині стягнення моральної шкоди не надав, висновок про заподіяння йому моральної шкоди не мотивував. Тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта», в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи ВАТ НАСК «Оранта»було повідомлено своєчасно та належним чином, але суду були надані письмові пояснення, в яких просили суд розглядати справу у відсутність представника страхової компанії, а також зазначили, що між ВАТ НАСК «Оранта»та ОСОБА_2 дійсно було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, згідно полісу №АА/1850887 строком дії з 11.01.2011 р. по 10.01.2012 року, згідно якого був застрахований транспортний засіб ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_2. Фахівець ВАТ НАСК «Оранта»розрахував суму матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, яка відповідно до страхового акту склала всього 8998,39 гривень. Сума збитку, за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн., становить 8488,39 гривень. Щодо звіту № 28/03/12 про визначення вартості збитку КТЗ: автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, пошкодженого в результаті ДТП, наданого позивачем, ВАТ НАСК «Оранта»зазначає, що вказаний автомобіль є фізично знищеним, оскільки вартість відновного ремонту без урахування зносу у розмірі 18683,38 гривень перевищує вартість транспортного засобу до ДТП у сумі 16721,41 гривень, а тому в разі відшкодування вказаного розміру шкоди ВАТ НАСК «Оранта» отримує право на залишки транспортного засобу. Тому просили ухвалити рішення по справі відповідно до вимого чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, приходить до наступного.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

08.11.2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_2, виїжджаючи з прибудинкової території на вул.Рогозіна у напрямі вул.Малинича в м.Горлівка, не пропустив, той що рухається по вул.Рогозіна в цьому ж напрямі автомобіль ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та скоїв з ним зіткнення, в результаті даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно постанови Калінінського районного суду м.Горлівка від 01.12.2011 року, яка набрала чинності 12.12.2011 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 9).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль позивачів отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні полісу № АА/1850887 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність за шкоду, завдану третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_2, застрахована у ВАТ НАСК «Оранта». (а.с.5). Згідно вказаного полісу був встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 50000 гривень, франшиза - 510 гривень.

Згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо -транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Страховик не відшкодовує шкоду пов'язану із втратою товарного вигляду.

09.11.2011 року згідно акту огляду транспортного засобу, автомобіль ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, був оглянутий аварійним комісаром ВАТ НАСК «Оранта»Шевельовим С.В., також при огляді був присутній позивач (а.с. 115).

17.01.2012 року ВАТ НАСК «Оранта», на підставі акту огляду пошкодженого ТЗ від 09.11.2011 року було зроблено розрахунок суми страхового відшкодування, яка з урахуванням коефіцієнту зносу склала 8998,39 гривень (а.с.114).

Згідно страхового акту № ОЦВ-11-22094/1 від 17 січня 2012 року розмір збитку завданого об'єкту страхування, за вирахуванням франшизи, складає 8488,39 гривень (а.с. 113).

Однак на підтвердження того, що грошові кошти у зазначеному розмірі були сплачені відповідачем ВАТ НАСК «Оранта»позивачу, представником ВАТ НАСК «Оранта»жодних доказів надано не було, також факт сплати страхового відшкодування заперечувався представником позивачів.

Але, 25.03.2012 року суб'єктом оціночної діяльності експертом ОСОБА_6 складено звіт № 28/03/12 про визначення вартості збитку КТЗ: автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, пошкодженого в результаті ДТП (а.с. 11-35). Згідно даного звіту вартість відновного ремонту автомобіля складає 18683,38 гривень, вартість матеріальної шкоди (відновлювального ремонту з урахуванням зносу), спричиненої власнику вказаного автомобіля складає 16621,54 гривень, ринкова вартість автомобіля складає 16721,41 гривень. Згідно додатку до вказаного звіту у вигляді фототаблиці (а.с.31-35) пошкодження автомобіля, виявлені при складанні звіту співпадають з пошкодженнями, зафіксованими у акті огляду пошкодженого ТЗ від 09.11.2011 року з фототаблицею (а.с. 115, 120), складеного представником ВАТ НАСК «Оранта»та у довідці Відділу ДАІ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області (а.с.7).

Діяльність експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відповідно до ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Згідно ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Звіт № 28/03/12 про визначення вартості збитку КТЗ: автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, пошкодженого в результаті ДТП, складений 25.03.2012 року суб'єктом оціночної діяльності експертом ОСОБА_6 суд визнає таким, що відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійно-оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ 10.09.2003 року № 1440 та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затверджених наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 23.11.2003 №142/5/2092 зі змінами та доповненнями, внесеними Наказом Мінюста України та Фонду держмайна України від 24.07.09 №1335/5/1159, зареєстрованих в Мін'юсті України 04.08.2009 за №724/16740, є результатом незалежної експертної оцінки, виконаної фахівцем належної кваліфікації -суб'єктом оціночної діяльності експертом ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом № 6530, виданим Фондом Державного майна України 22.05.2008 року (а.с.37), кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ № 5879 від 05.04.2008 року (а.с.38), сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності № 11942/11, виданим Фондом Державного майна України 30.05.2011року (а.с.39).

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»у разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення. Принцип корисності ґрунтується на тому, що майно має вартість тільки за умови корисності його для потенційного власника або користувача. Під корисністю слід розуміти здатність майна задовольняти потреби власника або користувача протягом певного часу. Принцип заміщення передбачає врахування поведінки покупців на ринку, яка полягає у тому, що за придбання майна не сплачується сума, більша від мінімальної ціни майна такої ж корисності, яке продається на ринку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачу пошкодженням транспортного засобу слід керуватися саме звітом № 28/03/12 про визначення вартості збитку КТЗ: автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3, пошкодженого в результаті ДТП, складеним 25.03.2012 року суб'єктом оціночної діяльності експертом ОСОБА_6, а не розрахунком суми матеріального збитку фахівцями ВАТ НАСК «Оранта», на підставі акту огляду пошкодженого ТЗ від 09.11.2011 року та страхового акту № № ОЦВ-11-22094/1 від 17 січня 2012 року.

Крім того, на підставі ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно саме до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, у судовому засіданні достовірно було встановлено, що ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода, яка виявилася у вартості відновлювального ремонту його транспортного засобу з урахуванням зносу у сумі 16621,54 гривень.

При цьому судом ураховується, що вказаний автомобіль автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 є фізично знищеним, оскільки вартість відновного ремонту без урахування зносу у розмірі 18683,38 гривень перевищує вартість транспортного засобу до ДТП у сумі 16721,41 гривень.

Згідно ст. 30.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик.

У відповідності до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, тобто з врахуванням встановлених судом обставин справи, слід зобов'язати ОСОБА_3 після відшкодування йому збитків передати автомобіль автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 представнику ВАТ НАСК «Оранта».

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Сума страхового відшкодування матеріального збитку, який був заподіяний позивачеві в результаті пошкодження автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 16621,54 грн. - 510 грн. (франшиза) = 16111,54 гривень, тобто з відповідача ВАТ НАСК «Оранта»на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню вищевказана сума матеріальної шкоди.

Вимоги позивача ОСОБА_4 щодо відшкодування витрат на послуги адвоката в розмірі 2000 грн. задоволенню не підлягають оскільки у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження відповідного розрахунку витрат на послуги адвоката та здійснення їх оплати позивачем, а отже підстави для стягнення вказаних витрат є не обґрунтованими і не доведеними.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат за послуги адвоката в сумі 2000 гривень. Згідно ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судом встановлено, що відмова від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат за послуги адвоката в сумі 2000 гривень відповідає та не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому приймається судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Неправомірними винними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що отримав значний стрес та душевні страждання під час ДТП за участі керованого ним автомобіля, а також після усвідомлення даного факту. внаслідок ДТП було фактично знищено транспортний засіб, яким він користувався, внаслідок чого він до теперішнього часу не має можливості його використовувати для власних потреб, зазначене призвело до зміни звичного способу життя позивача, він вимушений прикладати додаткові зусилля для відновлення своїх порушених прав.

За таких умов, суд не може погодитись із запереченнями відповідача ОСОБА_2, який вважає не доведеним позивачем факт заподіяння моральної шкоди та відсутнім його обов'язок щодо її відшкодування, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може полягати зокрема у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті неправомірної поведінки щодо нього з боку відповідачів, яка виразилася у пошкодженні його автомобіля та несвоєчасному і неповному відшкодуванню матеріального збитку, а також у душевних стражданнях в зв'язку з цим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачеві ОСОБА_4 законом покладено на відповідача ОСОБА_2

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується глибина, характер і тривалість моральних страждань, заподіяних позивачеві, характер правопорушення, ступінь вини осіб, які завдали моральної шкоди, позбавлення позивача можливості реалізації своїх намірів, беручи до уваги конкретні обставини справи та принципи розумності та справедливості, зазначені в ст. 23 ЦК України.

На підставі наведеного суд, вважає, що в частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню і тому варто встановити суму відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_4 з ОСОБА_2 в сумі 1500 гривень, оскільки зазначена ОСОБА_4 сума відшкодування в розмірі 5000 гривень є перебільшеною.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати окремо за ставками для позовних заяв майнового та немайнового характеру слід розподіли пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 107 гривень 30 коп. (за стягнення моральної шкоди).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 22, 30, 32-34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_3 в відшкодування матеріальної шкоди 16111 (Шістнадцять тисяч сто одинадцять) гривень 54 копійки.

Зобов'язати ОСОБА_3 після відшкодування йому збитків передати автомобіль ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 Відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в відшкодування моральної шкоди 1500 (Одну тисячу п'ятсот) гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 (Сто сім) гривень 30 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів від дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть направити апеляційну скаргу протягом 10 днів від дня одержання копії цього рішення.

Суддя: