№ 28496966, 08.01.2013, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2013Справа №5002-19/ 4350-2012

за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим, АР Крим, м.Сімферополь

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТВ - Ресурси», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 34416267)

про банкрутство

Суддя В.І. Мокрушин

Представники:

від ініціюючого кредитора- Асрян Л.В. - гол. спец. ю/к, дов. № 1 від 02.01.13;

від боржника- не з'явився

Суть спору: кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про порушення справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТВ - Ресурси» відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку із утворенням заборгованості боржника перед кредитором у сумі 667,08 грн.

У судовому засіданні представник ініціюючого кредитора усно підтримав вимоги заяви про порушення справи про банкрутство та просив їх задовольнити.

Боржник явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство в установлений строк не представив, що відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не зупиняє провадження у справі.

Кредитором заявлені вимоги про застосування до боржника процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі того, що боржник за місцезнаходженням не перебуває, податкову звітність до органів податкової звітності не представляє, а також вказує на наявність заборгованості у сумі 667,08 грн.

Розглянувши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а ч.2 ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст.1 даного Закону, регулюються загальними нормами Закону.

Як вбачається із змісту заяви кредитор наводить підстави для порушення справи по спрощеній процедурі банкрутства боржника - наявність заборгованості перед Державним бюджетом у сумі 667,08 грн., подання останньої звітності до Державної податкової інспекції за 3 квартал 2011 року, боржник не знаходиться за місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З огляду на наведену норму, кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, при наявності грошових вимог до нього, незалежно від їх розміру та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності.

Довідка Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 24.04.2012, наявна у матеріалах справи свідчить проте, що боржником остання звітність до Державної податкової інспекції подана за 3 квартал 2011 року (а.с.13-14).

Ініціюючий кредитор у заяві посилається на відсутність боржника за юридичною адресою, посилаючись на довідку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.07.2012, у якому наявний запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.9-10).

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наявності вказаних ознак, суд виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора боржника.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 р. №15 заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

У заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор просив призначити ліквідатором банкрута начальника юридичного відділу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим Ширалієву Дарью Володимирівну.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено призначення ліквідатором фізичної особи. Вказана правова позиція міститься, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України №2-30/3826-2009 від 22.09.2010 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ліквідатором боржника юридичну особу - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Керуючись ст.4, 5, 22-34, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «АТВ - Ресурси», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 34416267) банкрутом.

2. Відкрити відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТВ - Ресурси» (ідентифікаційний код 34416267) ліквідаційну процедуру відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строком на шість місяців.

3. Призначити ліквідатором банкрута Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим.

4. Зобов'язати ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника.

5. Після закінчення розрахунків з кредиторами ліквідатору представити суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до ст.32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

6. Відповідні строки у цій справі обчислювати з дня винесення постанови з 08.01.2013.

Суддя В.І. Мокрушин