Приговор № 28456621, 08.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/24402/12

Провадження №: 1-кп/752/21/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2013 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В. при секретарі - Бродюк Л.С.,

з участю прокурора - Апаріна І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12012110110000031 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., громадянина України, не одружений, працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1, раніше судимий:

- 27.01.2004 року Лубенським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 13.07.2009 року Лубенським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст.ст. 69, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;

2.11.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 4.11.2012 року приблизно о 12 год. 00 хв., знаходячись в салоні маршрутного таксі сполученням «Полтава-Київ», знайшов паперовий згорток, що містив подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, чим повторно, будучи особою, яка раніше судима за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, придбав для особистого вживання, без мети збуту канабіс. Вказаний згорток ОСОБА_1 помістив до кросівка, одягнутого на його ліву ногу, де став незаконно зберігати без мети збуту. Після цього, ОСОБА_1 цього ж дня прибув до Центрального автовокзалу по пр-ту Науки, 1 в м. Києві та переніс канабіс, який продовжував зберігати при собі, до станції метро «Деміївська», де приблизно о 17 год. був затриманий працівником міліції, який виявив та вилучив у нього придбаний ним канабіс, що згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом масою в перерахунку на суху речовину 7, 99 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав повністю та пояснив, що дійсно 4.11.12 року приблизно о 12 год. 00 хв., знаходячись в салоні маршрутного таксі сполученням «Полтава-Київ», знайшов паперовий згорток, що містив канабіс, і підібрав його. Вказаний згорток він помістив до кросівка, одягнутого на його ліву ногу. Після цього, він прибув до Центрального автовокзалу по пр-ту Науки, 1 в м. Києві та попрямував до станції метро «Деміївська», де приблизно о 17 год. був затриманий працівником міліції, який вилучив у нього даний згорток. Знайдений канабіс він взяв, зберігав та перевозив виключно для власного вживання, будь-якої іншої мети у нього не було. Просить його суворо не карати, у вчиненому щиро кається та обіцяє стати на шлях виправлення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за попереднім місцем відбування покарання характеризується позитивно, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, офіційно працює, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким також характеризується виключно позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, та обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочину, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, працює, ряд обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Те, що ОСОБА_1 раніше судимий, наявність обставини, що обтяжує покарання, враховуючи вищевказані дані про його особу, обставини справи не є перешкодою для застосування до нього вимог ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ по справі -наркотичний засіб канабіс - масою 7,79 г, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів ЛУ в метрополітені, підпорядковане ГУ МВС України - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати -вартість проведеної хімічної експертизи в розмірі 352 гривень 80 копійок на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р\р 31253272210699 в ГУДКСУ в Київській області МФО 821018, код 25575285.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Г. В. Бондаренко