№ 28444284, 04.01.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/3849/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 11.12.2012 року звернувся з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 29 листопада 2012 року № 0044841740 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8692,50 грн. (з яких 6954,00 грн. за основним платежем та 1738,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а також стягнути з Державного бюджету України на його користь 107,30 грн. судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, зменшено суму податкового кредиту позивача та донараховано податок на додану вартість на підставі зустрічних перевірок ТОВ «Фарма Трейдімпекс», які свідчать про нікчемність укладених між позивачем та цим товариством угод. Позивач наполягає на тому, що між ним та ТОВ «Фарма Трейдімпекс» було проведено реальну господарську операцію, ним придбано у контрагента товар - піддони, та здійснено розрахунки за цей товару у безготівковій формі. Реальність цієї операції підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а саме договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, які відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, підставою для зарахування сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні товару, є податкова накладна. Таким чином, податковий кредит ФОП ОСОБА_1 сформовано на підставі документу, який відповідає по формі і змісту Закону України «Про податок на додану вартість» та є єдиною підставою для такого формування. На момент укладення договорів та поставки товару контрагент позивача зареєстрований в якості юридичної особи, та є платником податку на додану вартість, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту ДПС України. Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі за позовом ТОВ «Фарма Трейдімпекс» до ДПІ в Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинним наказу та визнання протиправними дій було визнано протиправними дії ДПІ в Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс» за наслідками якої було складено довідку від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0044841740 від 29 листопада 2012 року.

В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що згідно акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 28.03.2011 р. №416/18-015/37091349 ТОВ «Фарма Трейдімпекс» за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011 р. не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Фарма Трейдімпекс» в вересні та жовтні 2010 року. Зазначеним актом встановлено, що у ТОВ «Фарма Трейдімпекс», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому відповідач вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ«Фарма Трейдімпекс» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Враховуючи наведене, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що Чернігівською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2010р. по 31.10.2010р. За результатами перевірки складено акт № 143/17/2684715890 від 30.10.2012р.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6954,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року - на 3477,00 грн., за жовтень 2010 року на 3477,00 грн.

На підставі акту перевірки Чернігівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0044841740 від 29.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8692,50 грн., в тому числі 1738,50 штрафних санкцій.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що:

за даними податкової декларації за вересень 2010 року: сума задекларованих податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 склала 3757,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту - 3477,00 грн., сума податку що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет - 280,00 грн.

за даними податкової декларації за жовтень 2010 року: сума задекларованих податкових зобов'язань позивача становить 3757,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту - 3477,00 грн., сума податку що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет - 280,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за вересень 2010 року на підставі податкової накладної №2009106 від 20.09.2010р., віднесено ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» на суму 3476,67 грн. (загальна сума придбання 20860,00грн.,в т.ч. ПДВ - 3476,67 грн.), за жовтень 2010 року на підставі податкової накладної №211029 від 21.10.2010р. віднесено суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» в розмірі 3476,67 грн. (загальна сума придбання 20860,00грн., в т.ч. ПДВ - 3476,67 грн.).

Перевіркою було встановлено, що позивач у вересні та жовтні 2010 року придбав у ТОВ «Фарма Трейдімпекс» піддони 1200*800. На виконання зазначеного договору ТОВ «Фарма Трейдімпекс» було виписано позивачу рахунок-фактуру № 1009201 від 20.09.2010 року на загальну суму 20860,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3476,67 грн.

Також ТОВ «Фарма Трейдімпекс» виписано видаткові накладні № 2009106 від 20.09.2010 року, № 2110029 від 21.10.2010 року та податкові накладні № 2110029 від 21.10.2010 року та 2009106 від 20.09.2010 року.

Розрахунок за придбаний товар відповідно до зазначених накладних був проведений у безготівковій формі.

На перевірку були надані платіжні доручення на перерахування коштів через розрахунковий рахунок №НОМЕР_1, відкритому ФОП ОСОБА_1 в ПАТ "Ерсте Банк", згідно яких ФОП ОСОБА_1 було перераховано:

згідно договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року №22-09/10 - платіжне доручення від 30.11.2010 року №63 кошти в розмірі 868,00 грн.

згідно договору про відступлення права вимоги від 07.12.2010 року №28/131 «новому кредитору» ПП «Елітрембудімідж», яке діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №497073, видане виконавчим комітетом Харківської міської Ради за №14801020000008064 від 25.03.2005 року та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №29463048 серії НБ №358654 від 07.04.2005 року та платіжних доручень від 22.03.2011 року №26 та 23.03.2011 року №27 на загальну суму 10852,0 грн.;

згідно договору про відступлення права вимоги від 09.12.2010 року №6 «новому кредитору» ПП «Фірма КРИСТАЛ», яке діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії АОІ №081857, видане виконавчим комітетом Харківської міської Ради за №14801020000037226 від 09.08.2007 року та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100061557 серії НБ №055206 від 29.08.2007 року та платіжного доручення від 21.01.2011 року №5 на загальну суму 30000,0 грн.

Згідно із наявними в матеріалах справи доказами ТОВ «Фарма Трейдімпекс» є юридичною особою, зареєстрованою належним чином (свідоцтво про державну реєстрацію а.с. 15), ТОВ «Фарма Трейдімпекс» зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100292779 а.с. 16).

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було реалізовано отримані за договором з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» піддони згідно договору поставки № 12 від 21.04.2010 року та додаткової угоди № 1 від 01.08.2010 року, укладених з ТОВ «Фірма «Ворма». Про що свідчать також відповідні рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортна накладна та довіреність на отримання товару.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Фарма Трейдімпекс».

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Закону України «Про податок на додану вартість» визначає податкові накладні.

Суд вважає, що висновки Чернігівської МДПІ про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом зроблені на підставі висновків акту перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс» від 28.03.2011 р. №416/18-015/37091349, складеного ДПІ у Ленінському районі м.Харкова є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, на момент укладення договору ТОВ «Фарма Трейдімпекс» зареєстровано в якості юридичної особи та платника податку на додану вартість, про що свідчать письмові докази, надані позивачем. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року по справі за позовом ТОВ "Фарма Трейдімпекс" до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинним наказу та визнання протиправними дій було визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс», за наслідками якої було складено довідку від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349. Також визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо викладення в довідці документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс»від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349 висновків щодо: встановлення порушень п.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу; визнання недійсними даних, відображених ТОВ "Фарма Трейдімпекс" у деклараціях з податку на прибуток за період з 05.07.2010 р. по 31.01.2011 р; визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Фарма Трейдімпекс" за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011р.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд приходить до висновку про те, що договір купівлі-продажу від 20.09.2010 року №22-09/10 року створив реальні юридичні наслідки для ФОП ОСОБА_1, в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів та факт подальшої реалізації цієї продукції третім особам, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що Чернігівська МДПІ неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_1 податок на додану вартість в розмірі 8692,50 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044841740 від 29.11.2012 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби №0044841740 від 29.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України 107 грн. 30 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур