Решение № 284280, 16.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.11.06 Справа№ 4/1690-15/280

за позовною заявою ТзОВ "Автоагрегатний завод "Меркурій", м.Берегово

до відповідача ЗАТ "Завод комунального транспорту", м.Львів

про стягнення 67809,54 грн.

Суддя Т.Костів

Представники

Від позивача: не з"явив.

Від відповідача: не з”явив.

Суть спору: Позов заявлено ТзОВ "Автоагрегатний завод "Меркурій", м.Берегово до ЗАТ "Завод комунального транспорту", м.Львів про стягнення 67809,54 грн.

09.08.2006р. господарський суд Львівської області порушив провадження по справі та призначив розгляд на 14.09.2006р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 14.09.2006р., 25.09.2006р., 04.10.2006р., 31.10.2006р.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що на підставі договору №04/2005 від 20.01.2005 р. позивач поставив відповідачу передні осі автобусів, однак, відповідач належно не виконував свої зобов"язання по оплаті за отриману продукцію і станом на 25.07.2006 р. заборгованість за отриманий товар становить 26352,59 грн.. Просить стягнути суму боргу з нарахованою пенею та сумою інфляційних втрат. Крім того, просить стягнути з відповідача 29860,58 грн. втраченої вигоди, обгрунтовуючи її розмір розрахунком за методом: ціна, зменшена на планову собівартість, умовно-постяйні витрати, стверджуючи, що внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов"язань позивач не виготовив три осі СБ 677-3000010-10 і чотири осі А7. Просить позов задовольнити.

Відповідач належним чином вимог ухвал суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.01.2005р. між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) укладено договір №04/2005, за яким позивач зобов"язався продати, а відповідач зобов’язався оплатити товар згілно із специфікацією: вісі передні 677-3000010-10 в кількості 125 штук та А7-3000010 в кількості 285 штук на загальну суму 3559650 грн. (п.1.1.). Відповідно до п. 4.1. договору, поставка здійснюється транспортом продавця. Згідно із п. 2.4. договору, оплата проводиться після кожної поставки товару в десятиденний строк шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку несвоєчасного розрахунку за товар, покупець зобов"язаний сплачувати пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення оплати (від неоплаченої суми).

З матеріалів справи, зокрема, видаткових накладних та довіреностей вбачається, що позивач поставляв, а відповідач приймав відповідний товар. Загальна вартість поставленого товару з врахуванням послуг з перевезення, підтверджених актами здачі-прийняття робіт, становить 357659,86 грн.. З банківських виписок та картки рахунку контрагента вбачається, що відповідач здійснив оплату лише частково, а саме в сумі 339281,86 грн.. Таким чином, сума основного боргу становить 26352,59 грн..

Відповідно до чт. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов"язковий для виконання сторонами. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума основного боргу підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом. Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача суму пені, обчислену з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протсрочки та суму інфляційних втрат. Пеня за відповідний період становить 7644,36 грн., інфляційні втрати - 3952,01 грн., що підтверджується відповідними розрахунками.

Окрім того, позивач просить стягнути упущену вигоду в сумі 29860,58 грн., обгрунтовуючи її розмір розрахунком за методом: ціна, зменшена на планову собівартість, умовно-постяйні витрати, стверджуючи, що внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов"язань позивач не виготовив три осі СБ 677-3000010-10 і чотири осі А7.

Згідно із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, а якщо вимога не була задоволена добровільно –у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Надавши калькуляції та пояснення з приводу порядку її обчислення, позивач, водночас, не довів у встановленому порядку, що втарчена вигода була б безумовно ним отримана і що причиною її недоотримання було саме невиконання відповідачем своїх грошових зобов"язань. Відповідач не надав належних доказів вжиття заходів до отримання зазнченого ним прибутку.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 41, 42 43, 49, 60 75, 80, 81, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту”, (м.Львів, вул.Стрийська,45, ЄДРПОУ 32483661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоагрегатний завод “Меркурій”, (м.Берегово, Закарпатська область, ЄДРПОУ 13598973) 37948,96 грн. заборгованості, 379,49 грн. державного мита та 66,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3. В частині решти позовних вимог у позові відмовити.

Суддя Костів Т.С.