ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.12.2012 Справа № 5008/903/2012
позивач: ТОВ „Соло" с.Клячаново, Мукачівського району
відповідач1: Івановецька сільська рада с.Іванівці, Мукачівського
району
відповідач2: ТОВ „Експрес Транспорт і Логістика" м.Мукачево
про: визнання незаконним та скасування рішень Івановецької сільської ради від 20.07.2004р. та від 12.01.2011р. та про визнання недійсним договору оренди землі від 15.02.2006р. та від 10.06.2010р.,
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: Сабов І.І. - представник
відповідача1: представник не з'явився
відповідача2: Митровцій В.І. - з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товарства з обмеженою відповідальністю „Соло" с.Клячаново до Івановецької сільської ради с.Іванівці та до товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес Транспорт та Логістика" м.Мукачево про визнання незаконним та скасування рішень Івановецької сільської ради від 20.07.2004р. та від 12.01.2011р. та про визнання недійсним договору оренди землі від 15.02.2006р. та від 10.06.2010р.,
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного позову є вимоги позивача визнати незаконним та скасувати рішення Івановецької сільської ради 15 сесії 4 скликання „Про надання дозволу на розробку проекту доводводу земельної ділянки" від 20.07.2004р., за яким ТОВ „Експрес Транспорт та Логістика" надано дозвіл на розробку проекту доводводу земельної ділянки в розмірі 0,8669Га, що знаходиться в с.Клячанові по вул..Мукачівська, 131Б, та яку було вилучено від ТОВ „Соло" на підставі його добровільної відмови.
Як вбачається із матеріалів справи, спірна ділянка, до її вилучення оскаржуваним рішенням, належала позивачу на праві постійного користування, згідно Державного акту на право постійного користування від 05.07.2001р. серія II-ЗК №002361. Згідно з даним Державним Актом, позивачу, на підставі Рішення 14 сесії 23 скликання Івановецької сільської ради від 26.01.2001р., позивачу було надано земельну ділянку площею 5,808 Га на праві постійного користування. Оригінал Державного акту на право постійного користування від 05.07.2001р. серія II-ЗК №002361 було оглянуто у засіданні суду.
Позивач стверджує, що частину (0,8669Га) земельної ділянки, яка знаходиться у нього у постійному користуванні, було вилучено Іванівською сільською радою без його згоди, як постійного користувача, та всупереч ст.ст..141,142 ЗК України.
Далі, зважаючи на те, що спірна земельна ділянки протиправно, без добровільної відмови, була вилучена у нього та передана у оренду ТОВ „Експрес Транспорт і Логістика", позивач просить визнати недійсним та скасувати супутнє Рішення 4 сесії 6 скликання від 12.01.2011р. №45 „Про надання земельної ділянки у оренду", а також договори оренди землі від 15.02.2006р. та від 10.06.2011р., укладені на підставі наведених вище рішень відповідача 1.
Оспореним Рішенням 4 сесії 6 скликання від 12.01.2011р. №45 „Про надання земельної ділянки у оренду" спірна земельна ділянка площею 0,8669Га, що розташована в м.Клячанові, вул..Мукачівська, 133, була передана у користування ТОВ „Експрес Транспорт і Логістик" строком на 5 років.
На підставі наведених вище рішень Івановецької сільської ради від 20.07.2004р. та від 15.02.2006р., та на їх виконання, між Івановецькою сільською Радою та ТОВ „Експрес Транспорт і Логістика" було укладено Договір оренди землі від 15.02.2006р. строком на 5 років і, Договір оренди землі від 10.06.2011р. також строком на 5 років, на продовження означених правовідносин оренди.
Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав, викладених у своїх письмових поясненнях. Зокрема, стверджує про те, що відповідач тривалий час на законних підставах користується цією земельною ділянкою, підтвердженням чого є договори оренди, укладені на підставі актів органу місцевого самоврядування -відповідача 1 у справі.
Також, аргументи відповідача 2 стосуються факту погодження позивачем меж земельної ділянки, підтвердженого Актом погодження меж земельної ділянки від 17.02.2011р. та факту відсутності реєстрації Рішення 14 сесії 23 скликання Івановецької сільської ради від 26.01.2001р., на підставі якого позивачу було передано земельну ділянку, що доводить нечинність цього рішення.
Окремо відповідачем 2 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності з посиланням не те, що перебіг строку позовної давності починається з 20.07.2004р. - дати подання ТОВ „Соло" заяви про відмову від спірної земельної ділянки, яку було розглянуто на 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради. Копії цієї заяви позивача відповідачем 2 не надано, а наведене клопотання обґрунтоване змістом самого Рішення 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради та стенографічним протоколом засідання Івановецької сільської ради.
Відповідач1, на неодноразові вимоги суду, письмових обґрунтованих пояснень по суті позову не подав, у засідання суду свого представника не направив.
Ухвалами від 20.11.2012р. та від 06.12.12р. відповідача 1 (Івановецьку сільську раду) було зобов'язано надати суду документи на підтвердження факту відмови позивача від спірної земельної ділянки, матеріали вилучення спірної земельної ділянки (погодження її меж), та інші докази дотримання установленого порядку вилучення земельних ділянок від користувачів.
Однак, на вимогу суду надати документи, що підтверджують факт відмови позивача від частини земельної ділянки, відповідач 1 не відповів, витребуваних документів не подав та не навів причин невиконання, а відсутність представника відповідача 1 унеможливила встановленню цього факту у засіданні суду.
Повний текст рішення складено та підписано 02.01.2013р.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:
Предметом судового дослідження у дані справі є акти органу місцевого самоврядування і вчинені на їх підставі правочини, пов'язані із позбавлення прав позивача на постійне користування землею у зв'язку із його добровільною відмовою від цієї земельної ділянки. Саме з позиції факту добровільної відмови користувача від земельної ділянки і піддаються правовому аналізу рішення і дії відповідача 1 про вилучення спірної землі і передачі її у користування іншому суб'єкта права.
У відповідності до ст.152 ЗК України, власник землі чи користувач може вимагати усунення порушення його прав на землю. При цьому захист прав на землю може бути, зокрема, у формі визнання недійсними рішень виконавчих органів чи органів місцевого самоврядування, та визнання угод недійсними.
Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі Рішення Івановецької сільської ради 14 сесії 23 скликання від 26.01.2001р. позивачу у постійне користування було надано земельну ділянку в с.Клячаново, вул..Мукачівська, 131, площею 5,810Га. На підтвердження названого рішення, позивачу було видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗК№002361 від 05.07.2001р. Факт реєстрації державного акту підтверджено Міським управлінням держкомзему у м.Мукачево і Мукачівському районі (довідка №01/15/2325 від 30.08.2012р.).
Статтею 141 ЗК України встановлено підстави припинення права користування на землю. Зокрема, згідно п.а ст.141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою може мати місце у випадку добровільної відмови від права користування. При цьому, добровільна відмова від права постійного користування здійснюється у активній формі -шляхом звернення до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою (ст.142 ЗК України). Власне заява, як юридичне явище, і є документом, який свідчить про самостійне волевиявлення власника чи користувача, пов'язане із небажанням подальшої експлаутації належної йому землі. Таким чином, волевиявлення особи повинне бути оформлене у відповідній формі -письмовій заяві про добровільну відмову на користь територіальної громади.
У відповідності до п.4 ст.142 ЗК України, припинення права користування земельної ділянкою, пов'язане із добровільною відмовою від землі, повинне бути здійснене у формі прийняття рішення власника земельної ділянки про припинення права користування із повідомленням органу державної реєстрації. При цьому, добросовісне користування земельною ділянкою гарантується (ст.153 та ст.154 ЗК України).
Згідно ст.155 ЗК України, у разі видання органом місцевого самоврядування акту, що порушує право особи на користування, такий акт визнається недійсним.
У відповідності до п.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування", акти місцевого самоврядування можуть бути визнані незаконними у судовому порядку у разі невідповідності їх Конституції України та законам України.
Аналіз наведених вище правил вказує на те, що припинення права на землю не може бути визнане законним, якщо воно прийняте із порушенням передбаченого законом порядку вирішення цих питань.
У зв'язку із ненаданням відповідачем 1 доказів звернення позивача із заявою про добровільну відмову від частини земельної ділянки, факт дотримання відповідачем 1 правил ст.ст.141, 142 ЗК України у спірній ситуації, досліджується за наявними у справі матеріалами у сукупності.
Зважаючи на таке, правовому аналізу піддано Листу архівного відділу Мукачівської районної державної адміністрації „9 від 18.05.2012р. за яким заяви-відмови ТОВ „Соло" від частини земельної ділянки, розташованої в с.Коячаново, вул..Мукачівська, 131 та рішень про припинення користування землею у зв'язку із відмовою, серед матеріалів Івановецької міської ради від 05.07.2001р. по 2007р. не значиться.
Як вбачається із Протоколу №15 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р. на даній сесії розглядались заяви ТОВ „Соло" (позивач) про згоду про довідвід земельної ділянки площею 0,8669Га ТОВ Експрес Транспорт і Логістика" (відповідач 2) та заяву ТОВ „Експрес Транспорт та Логістика" про надання дозволу на розробку проекту доводводу земельної ділянки із земель ТОВ „Соло", а не заяву ТОВ „Соло" про добровільну відмову від земельної ділянки, як це передбачено чинним законодавством. Доказів фактичного звернення із наведених вище заявами, які б підтвердили існування цих заяв, сторонами спору не надано, с огляду на що, будь-яке звернення позивача стосовно обмеження його прав на земельну ділянку, слід визнати припущенням. Саме тому, за відсутності заяви позивача про відмову від спірної землі, суд визнає неспроможним поданий в якості доказу протокол №15 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р.
Як свідчить Лист ТОВ „Експрес Транспорт і Логістика" від 19.07.2004р. №26 звернення відповідача 2 із заявою про надання землі у оренду із подальшим викупом стосується надання земельної ділянки. Яка прилягає до його ділянки, але не із земель, які належить ТОВ „Соло". При цьому, даний Лист надіслано ТОВ „Експрес Транспорт і Логістика" 19.07.2004р., а отримано Івановецькою сільською радою 20.07.2004р. у день проведення сільських зборів, що вказує на неможливість розгляду цієї заяви у правовому порядку, з огляду на установлену процедуру визначення та затвердження питань переданих розгляд сесії сільської ради.
Окрім того, згідно з Рішенням 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р., орган місцевого самоврядування прийняв рішення про вилучення земельної ділянки від позивача у зв'язку із його згодою на довиділення земельної ділянки іншій особі, що суперечить п.4 ст.142 ЗК України і не узгоджується із ст.149 ЗК України та п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування".
Отже, наявними у справі матеріалами не підтверджується факт надання позивачем згоди на припинення права землекористування спірною земельною ділянкою у формі відповідної письмової заяви про добровільну відмову від неї. Таким чином, у спірній ситуації, позбавлення позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою не можна визнати законним.
Зважаючи на таке, позаяк розпорядження переданою позивачу землею відповідач 1 здійснив без згоди постійного землекористувача, а спірним Рішенням 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р. було не припинено право користування, а проведено вилучення земельної ділянки, без установлених земельним законодавством, підстав, вимоги про скасування Рішенням 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р. є підставними і такими, що підлягають задовольнянню.
Приймаючи до уваги наведене вище, як похідне, таке, що породжене на основі протиправного Рішення 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р., слід визнати помилковим і Рішення 4 сесії 6 скликання від 12.01.2011р. №45 „Про надання земельної ділянки у оренду" .
У відповідності до ст.95 ЗК України, землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі. При цьому, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (п.2 ст.95 ЗК України).
Згідно ч.9 ст.24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Таким чином, приймаючи до уваги нечинність Рішення 15 сесії 4 скликання Івановецької сільської ради від 20.07.2004р., слід визнати, що Рішення 4 сесії 6 скликання від 12.01.2011р. №45 „Про надання земельної ділянки у оренду" порушує майнові права позивача, а тому - не відповідає вимогам чинного законодавства.
За змістом ч.2 ст.16 Закону України „Про оренду землі", укладення договорів оренди земельної ділянки із земель комунальної власності здійснюється на підставі рішень органу місцевого самоврядування. При цьому, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства з огляду на приписи ст.215 ЦК України.
Згідно ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
Тому, оскільки рішення Івановецької сільської ради від 20.07.2 004р. та від 12.01.2011р. не відповідають чинному законодавству (є нечинними) з моменту їх винесення, слід визнати недійсними і укладені на їх підставі, договори оренди від 15.02.2006р. строком на 5 років та від 10.06.2011р. також строком на 5 років.
Клопотання відповідача 2 про застосування строків позовної давності у даному спорі судом відхиляється, як безпідставне.
Згідно із ст.257 ЦК України у спорах про захист прав власників земельних ділянок встановлюється позовна давність строком у 3 роки.
Відповідач 2 стверджує, що відомості про укладання договору оренди від 15.02.2006р. позивачу було отримано із його ж заяви, яка розглянута Івановецькою сільською радою 20 серпня 2004 року на 15 сесії 4 скликання.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується факту звернення позивача із заявою про відмову від земельною ділянкою чи його поінформування у встановлений законом спосіб про прийняття відповідачем 1 рішення, що стосується майнових прав ТОВ „Соло". В той же час, судовим розглядом справи встановлено, що відомості про порушення його прав на земельну ділянку, позивач отримав внаслідок звернення до суду у серпні 2012р. із позовом та із Листа Івановецької сільської ради від 14.05.2012р. №175/02019, Листа Архівного відділу Мукачівської райдержадміністрації від 18.05.2012р. №4 та від Листа Інспекції державнообудівельного контролю у Закарпатській області від 23.08.2012р. №7/7-1361, з яких вбачається проведення робіт на території спірної земельної ділянки. У питанні дослідження строку встановлення позивачем факту порушення його прав на землю, суд звернув увагу на суперечливості у Листі від 14.05.2012р. щодо ненадання відповідачем 1 детальних відомостей про факти припинення права землекористуванням. Згідно із Листом Івановецької сільської ради від 14.05.2012р., відповідач 1 не володів інформацією про обставини припинення землекористування, і в той же час інформує позивача про необхідність його звернення до сесії сільської ради для коригування розміру земельної ділянки та уточнення розміру земельної ділянки.
Також судом визнаються неспроможними і інші заперечення відповідача 2, оскільки вони не підтверджені належними доказами і спростовуються матеріалами справи.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку із його зверненням до правоохоронних органів суд відхилив через безпідставність (ст.79 ГПК України).
Згідно ст.49 ГПК України, та у зв'язку із характером спору, судові витрати позивача слід покласти на Івановецьку сільську раду.
Тому, керуючись ст.ст.33,34,49, 82-85, 87 ГПК України,
СУД ВИРІШИВ:
Позов задоволити у повному обсязі.
1.Визнати недійсними Рішення Івановецької сільської ради 15 сесії 4 скликання „Про надання дозволу на розробку проекту доводводу земельної ділянки" та Рішення 4 сесії 6 скликання від 12.01.2011р. №45 „Про надання земельної ділянки у оренду".
Визнати недійсними договори оренди від 15.02.2006р. строком на 5 років та від 10.06.2011р. також строком на 5 років, укладені між Івановецькою сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Експрес Транспорт і Логістика"
2.Стягнути з Івановецької сільської ради (с.Іванівні, Мукачівського району, вул..Миру, 15 код 04350487) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Соло" (с.Клячаново, Мукачівського району, вул..Мукачівська, 131 код 13584586) суму 1073 грн. витрат на судовий збір.
Наказ видати.
Суддя О.С.Йосипчук
Судебное решение № 28326174, Господарський суд Закарпатської області было принято 27.12.2012. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 5008/903/2012. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: