Постановление суда № 28300775, 08.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р.

справа № 2а-10530/11/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі №2а-10530/11/0870 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (далі –позивач, Управління) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр»(далі –відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь Управління заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по Списку №2 в розмірі 4260,56 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області задоволено у повному обсязі, стягнуто з позивача на користь Управління заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за період з липня 2011 року по жовтень 2011 року у розмірі 4260,56 грн.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 5 ст. 4 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі –страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі –Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі –органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є юридичною особою та є відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1 (далі інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, призначених у відповідності з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які працювали або працюють на роботах із шкідливими умовами праці по Списку № 2.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялися на адресу відповідача повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за період з липня 2011 року по жовтень 2011 року (а.с. 13-19).

Згідно п. 6.8. вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у розмірі 4260,56 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду –без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр»–залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі №2а-10530/11/0870 –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко