Постановление суда № 28291728, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/51203/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року

у справі №2а-14471/10/4/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (надалі -ВАТ «СБЗ «Залів»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі -СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі АР Крим)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0000120700/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі АР Крим від 06.10.2010р. №0000120700/0.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2010р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень і лютий 2010р., про що складено акт №327/07-00/14307251від 27.09.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, з посиланням на порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказано на завищення суми податкового кредиту за лютий 2010р. на 110108,00грн. та відповідно суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010р. на 110108,00грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Корабел-Сервіс», безпосереднім постачальником якого є ПП «Антарес-М».

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0000120700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2010р. у розмірі 110108,00грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до довідки №1171/07-100/35988766 від 27.07.2010р., отриманої від Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва, ПП «Антарес-М»також є посередником, а постачальником робіт є ТОВ «Ам-Рест», втім жодних даних про вказану особу під час проведення перевірки не досліджувалось.

Отже, зменшуючи у спірному податковому повідомленні-рішення суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року податковий орган не врахував загальних принципів оподаткування податком на додану вартість та порядку визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач відніс до складу податкового кредиту у лютому 2010р. суми ПДВ, сплачені в ціні робіт постачальнику (ТОВ «Корабел-Сервіс»), який, у свою чергу видав покупцю 27 податкових накладних, які виписані у лютому 2010р. Недоліків щодо форми та змісту вказаних податкових накладних перевіркою, проведеною податковим органом не встановлено.

На виконання господарських операцій зі своїми постачальниками позивач оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні робіт. Зокрема вказані факти підтверджуються висновками проведеного у справі експертного дослідження. Таким чином, доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Підпунктами 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума податку, віднесена до складу податкового кредиту у лютому 2010р., могла бути віднесена до складу бюджетного відшкодування не раніше березня 2010р. В той же час, податковий орган зменшив суму бюджетного відшкодування, задекларованого в лютому 2010р., на суми податку, віднесені до складу податкового кредиту лютого 2010р., за податковими накладними, виписаними в тому ж податковому періоді - лютому 2010р., що не узгоджується із приписами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Стосовно посилань відповідача на нікчемність, укладеного позивачем правочину із ТОВ «Корабел-Сервіс», такі твердження також на знайшли свого підтвердження, оскільки під час судового розгляду справи посилання позивача на вимоги статті 203 ЦК України, стосовно невідповідності укладеного правочину діючому законодавству, та не спрямовання правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, судами не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст правочину не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених господарських відносин.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов