Решение № 28283116, 24.12.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.2012 Справа № 5008/1400/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Унгрін", м. Чоп

до відповідача Ужгородського виробничого підприємства „Синевір" Українського товариства глухих, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача -Пузнер М.Б. -директор, ОСОБА_4 -адвокат (дов. від 07.07.11)

від відповідача -Шоп А.А. (дов. від 07.08.12) (у судовому засіданні 21.12.12 - Ковач В.В. -директор)

від третьої особи -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 23.10.11 про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 24.08.10.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що на договорі купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10, а також на видатковій накладній №СИ-000059 від 26.08.10, акті звірки від 01.09.10 не стоїть підпис колишнього директора ОСОБА_7, оскільки такий в силу важкої хвороби не міг фізично отримати товар, згідно з наданими на запити відповідями медичного закладу він з 25 по 26 серпня 10 знаходився на стаціонарному лікуванні, а відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.09.10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач доводить, що договір б/н від 24.08.10 купівлі-продажу товару було укладено з порушенням чинного законодавства, а саме ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України. Вважає наявними підстави для визнання в силу норм ст.ст.203, 215, 236 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу б/н від 24.08.10 недійсним, оскільки останній підписаний невідомою особою без відповідних повноважень.

Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Договір купівлі-продажу був укладений, відповідачем було виконано умови договору, а саме здійснено поставку товару. Заперечує проти доводів позивача з приводу того, що директор ТзОВ „Унгрін" ОСОБА_7 не підписував спірний договір, оскільки в позовній заяві позивач підтвердив факт підписання саме директором даного договору.

Третя особа письмові пояснення по суті заявлених вимог не подала, у судове засідання не з'явилася та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила.

У ході розгляду справи позивачем заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, а відповідачем - клопотання про призначення експертизи щодо відповідності відтиску печатки товариства з обмеженою відповідальністю „Унгрін", які судом задоволено та ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.10.12 у справі №5008/1400/2011 призначено судову почеркознавчу експертизу та технічну-експертизу документів. Проведення експертизи доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру УМВС України в Закарпатській області.

Представником позивача у судовому засіданні 21.12.12 подано заяву про не здійснення технічної фіксації судового процесу 21.12.12 та заявлено про продовження строку розгляду спору на 15 днів, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), яку суд, враховуючи особливості розгляду даної справи, що полягають у характері спору, прийшов до висновку задоволити та, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжити строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 21.12.12, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між відповідачем (продавець по договору) та позивачем (покупець по договору) укладено договір купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10, відповідно до умов пункту 1.1. якого відповідач (продавець) продає, а позивач (покупець) купує заготовку профілю армуючого в кількості 9366,156 м/п. Відповідно до пункту 3.1 договору вартість товару складає суму 58525,12 грн.

За видатковою накладною №СИ-000059 від 26.08.10 відповідач відвантажив, а позивач прийняв заготовки профілю армуючого на загальну суму 58525,12 грн. Актом звірки від 01.09.10 сторони підтвердили заборгованість позивача перед відповідачем в сумі 58525,12 грн.

Позивач звернувсь в господарський суд з позовом про визнання договору купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10 недійсним, посилаючись на відсутність у особи, яка підписувала договір з боку позивача відповідних повноважень, так як оспорюваний договір підписаний від імені ТзОВ "Унгрін" не директором ОСОБА_7, а іншою невідомою особою. При цьому позивач стверджує про факт підробки підпису, виконаного від імені колишнього директора ТзОВ "Унгрін" ОСОБА_7 Правовою підставою позовних вимог позивач називає статті 92, 203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами другою, третьою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до положень статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Оспорюваний договір купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10, як і видаткова накладна № СИ-000059 від 26.08.10 та акт звірки від 01.09.10, скріплений печатками сторін та містить підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 На момент вчинення оспорюваного договору директором УВП "Синевір" УТОГ був ОСОБА_2, а директором ТзОВ "Унгрін" був ОСОБА_7 Останній згідно з Статутом ТзОВ "Унгрін" мав повноваження на підписання оспорюваного договору від імені товариства позивача.

Позивач стверджує, що підпис на договорі купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10, а також на видатковій накладній № СИ-000059 від 26.08.10 та на акті звірки від 01.09.10, не належить ОСОБА_7, оскільки останній за станом здоров'я не міг підписувати дані документи. Відтак, позивач стверджує про факт підробки підпису, виконаного від імені колишнього директора ТзОВ "Унгрін" ОСОБА_7, та, як на підставу визнання недійсним договору купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10, посилається на обставину підписання його від імені позивача іншою невідомою особою.

Почеркознавча судова експертиза підтвердила доводи позивача. Згідно висновку експерта від 04.12.12 №15/350 НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області: підпис від імені ОСОБА_7 у графі „Покупець" у договорі б/н купівлі-продажу товару від 24.08.10 виконаний не ОСОБА_7; підпис від імені ОСОБА_7 у графі „Отримал (а)" у видатковій накладній №СИ-000059 від 26.08.10 виконаний не ОСОБА_7; підпис від імені ОСОБА_7 у графі „М.П. ОСОБА_7" в акті звірки від 01.09.10 виконаний не ОСОБА_7

За частиною першої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Вказані положення статті 203 Цивільного кодексу України визначають самостійні окремі підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до дієздатності особи, що вчиняє правочин. Частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює вимогу до волевиявлення особи, яка є учасником правочину: таке волевиявлення повинно бути вільним та відповідати внутрішній волі (тобто, не залежати від помилки, обману чи насильства при вчиненні правочину).

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає в силу договору, закону, акта юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість наступного схвалення правочину за приписами статті 241 Цивільного кодексу України виникає за умови вчинення правочину належним представником особи, хоча й з перевищенням наданих йому повноважень. В разі укладення правочину особою, що не має передбачених законодавством підстав здійснювати представництво, такий правочин може створювати правові наслідки саме для особи, що безпосередньо вчинила правочин, а не для особи, від імені якої він вчинений.

За ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Господарським судом встановлено, що на момент укладення оспорюваного договору в силу установчих документів (статуту) позивача його представником був директор ОСОБА_7 Доказів існування інших осіб, яким в силу положень установчих документів надано право представляти позивача відповідачем не наведено. Натомість з поданих позивачем доказів випливає, що на укладення оспорюваного договору було відсутнє волевиявлення товариства з обмеженою відповідальністю "Угрін", оскільки договір підписано невстановленою особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення такого правочину. Тобто позивач не є учасником спірного правочину, не висловлював волевиявлення на вчинення спірного правочину та не вчиняв його. Вчинення правочину особою без необхідного обсягу цивільної дієздатності (дефект суб'єктного складу) та за відсутності відповідного волевиявлення юридичної особи (дефект волі) є підставою недійсності такого правочину відповідно до частин другої та третьої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд вважає, що у спірних правовідносинах видаткова накладна №СИ-000059 від 26.08.10 та акт звірки від 01.09.10 є недопустимими доказами обставини виконання сторонами договору купівлі-продажу товару б/н від 24.08.10, оскільки також містять підроблені підписи зі сторони позивача. Відтак вважати оспорюваний договір виконаним обома сторонами, що включає в себе і його схвалення з боку позивача в силу норм статті 241 Цивільного кодексу України, є неприпустимим.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами, що підтверджено висновком експерта, наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу б/н від 24.08.10 недійсним.

За таких обставин, позов слід задоволити повністю та визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н від 24.08.10.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 321,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 32, 33, 34, 35, 43, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н від 24.08.10, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Унгрін" (Закарпатська область, м. Чоп, вул. Берег, 2, код 19110976) та Ужгородським виробничим підприємством „Синевір" Українського товариства глухих (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, 3, код 03972593).

Стягнути з Ужгородського виробничого підприємства „Синевір" Українського товариства глухих (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, 3, код 03972593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Унгрін" (Закарпатська область, м. Чоп, вул. Берег, 2, код 19110976) суму 321,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.12.12.

Суддя О.В. Васьковський