№ 28277475, 20.12.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5210/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.;

представників сторін:

позивача: Костенко О.А. - представник за довіреністю,

відповідача: Волощук В.О., Пачевський В.В. - представники за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ритон"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ритон" з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2012 року №№ 0001502310, 0001512310, 0001522310.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "Ритон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. складено акт № 2121/22-02/31325336 від 13.09.2012 року, в якому зафіксовані порушення, зокрема:

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1539589 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на 183045 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1417978 грн.

На підставі даного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001502310 від 28.09.2012 року, яким збільшено ТОВ "Ритон" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 1539589 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 12858 грн.; № 0001512310 від 28.09.2012 року, яким збільшено ТОВ "Ритон" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1417978 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 290463 грн.; № 0001522310 від 28.09.2012 року, яким зменшено ТОВ "Ритон" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 183045 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримала та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, зазначивши при цьому, що Вінницька ОДПІ, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, з 16.08.2012 року по 06.09.2012 року державними податковими ревізорами-інспекторами Вінницької ОДПІ Вінницької обласної ДПС (надалі - Вінницька ОДПІ) проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ритон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.

За результатами складено акт від 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 14-52).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ритон":

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1539589 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року на суму 297013 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 415544 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 312685 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 196145 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 318202 грн.; та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на 183045 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1417978 грн., у тому числі: за квітень 2011 року на 96017 грн., за травень 2011 року на 127716 грн., за червень 2011 року на 32397 грн., за липень 2011 року на 86127 грн., за серпень 2011 року на 132359 грн., за вересень 2011 року на 144999 грн., за жовтень 2011 року на 127983 грн., за листопад 2011 року на 16042 грн., за грудень 2011 року на 127875 грн., за січень 2012 року на 145783 грн., за лютий 2012 року на 49015 грн., за березень 2012 року на 18000 грн., за квітень 2012 року на 196490 грн., за травень 2012 року на 117175 грн.

28 вересня 2012 року на підставі акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0001502310 (т. 1 а.с. 9), яким збільшено ТОВ "Ритон" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 1539589 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 12858 грн.;

№ 0001512310 (т. 1 а.с. 10), яким збільшено ТОВ "Ритон" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1417978 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 290463 грн.;

№ 0001522310 (т. 1 а.с. 11), яким зменшено ТОВ "Ритон" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 183045 грн.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Матеріалами перевірки встановлено, що ТОВ "Ритон" здійснювало господарські операції з ТОВ "Універсалопторг-Х" та ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", а саме операції по придбанню м`ясопродуктів та продуктів харчування. На підставі податкових накладних та накладних ТОВ "Універсалопторг-Х" та ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", перелік яких наведений в акті перевірки, підприємством враховано у складі податкового кредиту податку на додану вартість та у складі валових витрат вартість придбаних м`ясопродуктів та продуктів харчування.

В акті перевірки від 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336 зазначено, що до перевірки позивачем не пред`явлено товарно-транспортні накладні на переміщення товарів від постачальника ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", що б свідчили про переміщення товарів у просторі.

Крім того, в акті перевірки заначено, що згідно отриманої інформації від УПМ ДПС у Вінницькій області встановлено, що директором та власником ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" є ОСОБА_4, який засуджений до позбавлення волі з 2005 по 2009 рік із конфіскацією майна за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. 27.10.2009 року ОСОБА_4 позбавлення волі замінено на виправні роботи терміном на 1 рік 11 місяці - до 27.09.2011 року. Тобто, перевіряючі вважають, що в період проведення розрахунків з ТОВ "Ритон", директор ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" не мав права на вчинення таких дій.

Також, в акті перевірки зазначено, що у ТОВ "Універсалопторг-Х" та ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" відсутні амортизаційні відрахування, наймані працівники, автотранспорт, який необхідний для здійснення виду діяльності - оптова торгівля м`ясом.

Крім того, як вказано в акті перевірки, згідно відповідей Головних управлінь ветеринарної медицини у Харківській області та АР Крим, ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" відповідно, на обліку у ветеринарній службі не знаходяться, ветеринарні свідоцтва форми № 2, обов`язкові при постачанні тваринної продукції, ними не отримувались.

За зазначених обставин, актом перевірки 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336 зроблено висновок, що товари на ТОВ "Ритон" від його контрагентів ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" фактично не поставлялись, придбання таких товарів фактично не відбулось, що свідчить про безтоварність зазначених вище фінансово-господарських операцій, тобто, не передбачають будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а отже, ТОВ "Ритон" не мало підстав віднести витрати по придбанню товарів у ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" до складу прямих матеріальних витрат.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проаналізувавши дані норми стає зрозумілим, що для включення сум до складу валових витрат є необхідність підтвердження таких відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; для включення сум до податкового кредиту такі суми мають бути підтверджені податковими накладними чи підтверджені митними деклараціями та іншими документами.

Отже, таке право виникає у разі підтвердження товарності операції відповідними первинними документами.

Так, питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Універсалопторг-Х" досліджувалось судом і підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ТОВ "Ритон" та ТОВ "Універсалопторг-Х" договорами поставки товарів: № 26/08 від 26.08.2011 року на поставку м`ясопродуктів та продуктів харчування (т. 1 а.с. 65-67), № 01/07 від 01.07.2011 року на поставку м`ясопродуктів (т. 1 а.с. 68-70), № 04/01/12 від 04.01.2012 року на поставку м`ясопродуктів та продуктів харчування (т. 1 а.с. 71-73); видатковими накладними: № 14 від 04.07.2011р., № 196 від 07.08.2011р., № 197 від 28.08.2011р., № 198 від 29.08.2011р., № 260 від 30.08.2011р., № УОСн-01497 від 05.09.2011р., № УОСн-01498 від 15.09.2011р., № УООк-01130 від 03.10.2011р., № УООк-01131 від 10.10.2011р., № 493 від 28.11.2011р., № 126 від 01.12.2011р., № 127 від 05.12.2011р., № 128 від 13.12.2011р., № 72 від 30.01.2012р., № 34 від 23.01.2012р., № 33 від 17.01.2012р., № 35 від 13.02.2012р., № 77 від 27.02.2012р., № 134 від 30.03.2012р., № 57 від 05.04.2012р., № 58 від 09.04.2012р., № 208 від 23.04.2012р., № 209 від 23.04.2012р., № 210 від 25.04.2012р., № 211 від 25.04.2012р., № 212 від 25.04.2012р., № 213 від 26.04.2012р., № 214 від 27.04.2012р., № 248 від 11.05.2012р., № 249 від 11.05.2012р., № 250 від 16.05.2012р., № 251 від 16.05.2012р., № 252 від 23.05.2012р., № 253 від 23.05.2012р., № 254 від 23.05.2012р., № 255 від 23.05.2012р., № 256 від 30.05.2012р. (т. 1 а.с. 74-110); податковими накладними: № 11 від 04.07.2011р., № 57 від 07.08.2011р., № 58 від 28.08.2011р., № 59 від 29.08.2011р., № 260 від 30.08.2011р., № 81 від 05.09.2011р., № 82 від 15.09.2011р., № 69 від 03.10.2011р., № 70 від 10.10.2011р., № 107 від 28.11.2011р., № 106 від 01.12.2011р., № 107 від 05.12.2011р., № 33 від 17.01.2012р., № 34 від 23.01.2012р., № 72 від 30.01.2012р., № 35 від 13.02.2012р., № 77 від 27.02.2012р., № 134 від 30.03.2012р., № 57 від 09.04.2012р., № 58 від 09.04.2012р., № 208 від 23.04.2012р., № 209 від 23.04.2012р., № 210 від 25.04.2012р., № 211 від 25.04.2012р., № 212 від 25.04.2012р., № 213 від 26.04.2012р., № 214 від 27.04.2012р., № 248 від 11.05.2012р., № 249 від 11.05.2012р., № 250 від 16.05.2012р., № 251 від 16.05.2012р., № 252 від 23.05.2012р., № 253 від 23.05.2012р., № 254 від 23.05.2012р., № 255 від 23.05.2012р., № 256 від 30.05.2012р. (т. 1 а.с. 111-146).

Факт оплати м`ясопродуктів та продуктів харчування, на підставі договорів поставки № 26/08 від 26.08.2011 року, № 01/07 від 01.07.2011 року, № 04/01/12 від 04.01.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку за особовими рахунками ТОВ "Ритон" (т. 1 а.с. 220-243).

Також, судом досліджувалось питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" і підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ТОВ "Ритон" та "Хароптторг Ексім - ЛТД" договорами поставки товарів: № 01/03/11 від 01.03.2011 року на поставку м`ясопродуктів (т. 1 а.с. 147-149), № 14/06/11 від 14.06.2011 року на поставку м`ясопродуктів та продуктів харчування (т. 1 а.с. 150-152); видатковими накладними: № 161 від 13.04.2011р., № 211 від 20.04.2011р., № 61 від 11.05.2011р., № 105 від 18.05.2011р., № 145 від 14.06.2011р (т. 1 а.с. 153-157); податковими накладними: № 161 від 13.04.2011р., № 211 від 20.04.2011р., № 61 від 11.05.2011р., № 105 від 18.05.2011р., № 145 від 14.06.2011р. (т. 1 а.с. 158-162).

Факт оплати м`ясопродуктів та продуктів харчування, на підставі договорів поставки № 01/03/11 від 01.03.2011 року, № 14/06/11 від 14.06.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку за особовими рахунками ТОВ "Ритон" (т. 2 а.с. 2-18).

Крім того, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, що свідчать про поставку товарів (м`ясопродуктів та продуктів харчування), придбаних ТОВ "Ритон" у свого контрагента ТОВ "Універсалопторг-Х" (т. 1 а.с. 179-218).

Що стосується транспортування та зазначення податковим органом про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що свідчили б про поставку товарів (м`ясопродуктів та продуктів харчування), придбаних ТОВ "Ритон" у свого контрагента ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", суд зважає на наступне.

Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить лише про відсутність права віднесення на валові витрати, вартість витрат які пов'язані з доставкою товару.

Так, згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року (далі - Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні), товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем.

Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Відсутність документів або неналежне їх заповнення, що засвідчують транспортування товару від контрагента до позивача дає підстави лише вважати про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Отже, відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару та реальності вчинення господарської операції.

Що стосується посилань представників відповідача на відсутність у контрагентів позивача ветеринарних свідоцтв форми № 2, які є необхідними при постачанні тваринної продукції, то в даному випадку варто зазначити наступне.

Так, відповідно до абз. 2 п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів на перевезення вантажу додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину», ветеринарне свідоцтво - це разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

При цьому, статтею 104 Закону України «Про ветеринарну медицину» передбачена відповідальність за правопорушення в галузі ветеринарної медицини, яка, відповідно до ст. 105 Закону України «Про ветеринарну медицину», може застосовуватись виключно головними державними інспекторами ветеринарної медицини та їх заступниками.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що дійсно при постачанні тваринної продукції, в даному випадку яловичини, є необхідність наявності ветеринарного свідоцтва форми № 2, однак, відсутність такого свідоцтва, не свідчить про порушення постачальниками податкового законодавства, а отже встановлення таких фактів не відноситься до компетенції податкових органів, і жодним чином не може спростовувати факт поставки/отримання товарів позивачем.

Кріт того, зазначаючи про відсутність ветеринарних свідоцтв, необхідних при постачанні тваринної продукції, відповідачем не враховано той факт, що позивачем у своїх контрагентів ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" придбавалась не лише яловичина, а і інші продукти харчування, а саме, овочі та фрукти, при транспортування яких, ветеринарні свідоцтва форми № 2 взагалі не потрібні.

Також, суд не бере до уваги посилання представників відповідача на відсутність у контрагентів позивача ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" у власності об`єктів нерухомості та автотранспорту, який необхідний для здійснення виду діяльності - оптова торгівля м`ясом, оскільки ними не взято до увагу того факту, що для оптової торгівлі м`ясом, контрагенти позивача могли винаймати вказані об`єкти в інших осіб та використовувати їх на правах оренди.

Що стосується посилань перевіряючих в акті перевірки на те, що директор ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" ОСОБА_4 не мав права в перевіряємий період укладати договори та підписувати податкові накладні від імені ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", оскільки був засудженний до позбавлення волі за вчинення крадіжки, то в даному випадку варто зазначити наступне.

Так, згідно довідки ОСК УМВС України у Харківській області № 744-04042012/05536 від 31.05.2012 року (т. 2 а.с. 42) ОСОБА_4 29.03.2005 року засуджений до позбавлення волі за ч. 5 ст. 185 КК України строком на 7 років, однак, 27.10.2009 року був звільнений від відбування осносного покарання шляхом заміни його на виправні роботи строком на 1 рік 11 місяців, що не позбавляло його права здійснювати господарські операції від імені ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" в перевіряємий період.

Також, суд критично оцінює висновок № 1557 почеркознавчого дослідження підписів від імені ОСОБА_4 від 20.12.2012 року (т. 2 а.с. 55-57), в якому зазначено, що підписи на договорах поставки товарів, податкових та видаткових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Ритон», виконані не самим директором ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" ОСОБА_4, оскільки, як вбачається з тексту даного висновку, експерт, який проводив почеркознавче дослідження, не попереджався про притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок, як того вимагає стаття 82 КАС України.

Крім того, як слідує з даного висновку, у якості зразків підпису ОСОБА_4 для порівняльного дослідження експерту надано лише один зразок підпису на заяві про видачу нового паспорту від 01.06.2012р., що не дає підстави стверджувати, що даний підпис вчинений саме ОСОБА_4.

З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, і прийняті, на його підставі податкові повідомлення-рішення від 28.09.2012 року №№ 0001502310, 0001512310, 0001522310 є протиправними та підлягають скасуванню.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив із того, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржувані рішення не відповідають вище переліченим вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки квитанцією № к25/С/3 від 12.11.2012 року (т. 1 а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 2146,00 грн., а адміністративний позов задоволено повністю, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми сплаченого судового збору, шляхом її безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0001502310 від 28.09.2012 року, №0001512310 від 28.09.2012 року, №0001522310 від 28.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ритон" судові витрати в розмірі 2146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович