№ 28271498, 27.12.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/3594/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бородавкіної С.В.

при секретарі - Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 14.11.2012 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0002581740 від 18 вересня 2012 р.

Свої вимоги мотивує тим, що перевіркою було встановлено, що в порушення п.183.4 ст.183, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України позивач не подала до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2012 року. Однак з вказаним порушенням позивач не згодна, оскільки діючим законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання, який не зареєстрований як платник податку на додану вартість, подавати податкові декларації з податку на додану вартість, що випливає зі ст..ст.46, 48, 49 Податкового Кодексу та Положення про реєстрацію платників ПДВ.

Крім того, позивач в даному випадку керувалась узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, яка затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 №588, в якій вказано, що особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що перевіркою було встановлено порушення п.183.4 ст.183, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, а саме: позивач не подала до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2012 року, а також не була включена до реєстру платників податку на додану вартість. Крім того, перевіркою встановлено, що обсяг виручки від реалізації товарів ФОП ОСОБА_1 за 4 квартал 2011 року наростаючим підсумком з початку дії свідоцтва про сплату єдиного податку в 2011 році, отриманої від провадження господарської діяльності становить 495638,00 грн. Відповідно до п.183.4ст.183 У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. В порушення даної норми права позивачем не подано до 10.01.2012 р. реєстраційну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

12.09.2012 року ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 23.03.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт №1713/17/НОМЕР_1 від 12.09.2012 р. (а.с.6-18).

Перевіркою було встановлено порушення п.183.4 ст.183, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подала до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002581740 від 18 вересня 2012 р., яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 340,00 грн. (а.с.19).

Зареєстрованими видами господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, діяльність зв'язку, рекламна діяльність. Фактично здійснювала - діяльність зв'язку.

Протягом перевіряємого періоду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності здійснювала на загальній та спрощеній системах оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Перевіркою встановлено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за IV квартал 2011 року наростаючим підсумком з початку дії свідоцтва про сплату єдиного податку в 2011 році, отриманої від провадження господарської діяльності становить 495638,00 грн.

Згідно пункту 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник по датку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Коде ксу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

В порушення пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу ФОП ОСОБА_1 не подано до 10.01.2012 року реєстраційну заяву.

Згідно п.183.10 ст. 183 ПКУ та п.п.3.5.5 п.3.5 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, не пода ла до податкового органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування або не сплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Виходячи з аналізу наведених норм, позивач не був зобов'язаний подавати податкову декларацію з податку на додану вартість, оскільки не подавав заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість і відповідно не став платником зазначеного податку, а тому податковий орган неправомірно застосував штрафні санкції за не подачу податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2012 року.

Відповідно до п.п.14.1.173 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Відповідно до п.52.5 ст.52 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до п.52.6 ст.52 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Відповідно до п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України № 588 від 06.07.2012 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість" Державною податковою службою було роз'яснено, що особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.

Аналіз приписів статей 52 та 53 Податкового кодексу України вказує, що податкова консультація це допомога органу державної податкової служби платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів та іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства та узагальнюючої податкової консультації, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог статті 183 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а ДПІ у м.Чернігові як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 р.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач діяв в порушення Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0002581740 від 18 вересня 2012 р. підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0002581740 від 18 вересня 2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: Державний бюджет м.Чернігова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати в сумі 108,19 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бородавкіна С.В.