Решение № 28255379, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/17013-2012 18.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пролів»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Єдельвейс-ТВ»Простягнення 15232,51 грн.Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаРябкін О.С.Від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення боргу з урахування встановленого індексу інфляції в сумі 13938,13 грн., пені в сумі 1059,48 грн., 3% річних в сумі 374,28 грн., а всього 15232,51 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.12р. припинено провадження в частині стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 1200,00 грн. в зв'язку зі сплатою вказаної суми Відповідачем.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №ПГП-71, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, тому Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції, нараховані пеню та відсотки річні.

Відповідач у поданих запереченнях на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5000,00 грн., оскільки зазначена сума була сплачена Відповідачем до подачі позову, припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 1220,00 грн. в зв'язку зі сплатою зазначеної суми Відповідачем після подачі позову, судові витрати розподілити між Позивачем та Відповідачем відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 18.12.12р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.09.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №ПГП-71, відповідно до умов якого на умовах цього договору, Позивач зобов'язався передати у встановлений строк продукцію у власність Відповідача для реалізації і розповсюдження на наступній территорії: м. Київ і Київської області, а Відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за цінами, визначеними згідно з додатком №1 та умовами цього договору.

Відповідно до п.2.3. договору ціна товару вказується в видаткових накладних та визначається на підставі порядку формування відпускних єдиних цін для клієнтів (Додатком №1).

Згідно з п.2.5. договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу 21 календарний день з моменту поставки товару.

Відповідно до п.2.8 договору Відповідач зобов'язався проводити звірку взаєморозрахунків щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітнім.

Згідно з п.5.1.1. договору приймання товару по кількості проводиться по видатковим накладним Позивача. У випадку відсутності видаткових накладних Відповідач має право не приймати поставлений товар, а у випадку прийняття, складається акт про фактичну наявність товару, де вказується фактична кількість та найменування товару. Акт про фактичну наявність товару має бути підписаний уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.5.8 договору перехід права власності на товар від Позивача до Відповідача відбувається в момент передачі товару та підписання видаткових накладних

Відповідно до п.6.2. договору у разі несвоєчасної оплати товару в порядку передбаченому п.2.5. договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виконання зобов'язання.

На виконання умов договору Позивач поставляв, а Відповідач приймав товар, проте за отриманий товар Відповідач розрахувався частково та частково повернув товар.

30.05.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №7/679, в якій просив у десятиденний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість в сумі 37459,99 грн.

08.06.12р. Відповідач направив на адресу Позивача відповідь на претензію №08/06/12-1, в якій не погодився з сумою боргу, пропонував Позивачу підписати акт звірки розрахунків та просив прийняти товар, термін придатності якого сплив більше ніж на 80%.

31.07.12р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.12р., відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 14955,43 грн.

04.10.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №7/1166, в якій просив у десятиденний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість в сумі 13938,13 грн.

19.10.12р. Відповідач направив на адресу Позивача відповідь на претензію №19/10/12-1, в якій повідомив що за даними бухгалтерського обліку Відповідача, заборгованість останнього становить 13824,87 грн., просив провести між сторонами звірку взаєморозрахунків та надати розстрочку погашення боргу на 2 календарних місяці до 19.12.12р.

У період серпень-грудень 2012р. Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача грошові кошти в сумі 7217,30 грн.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 7738,13 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 30.09.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №ПГП-71, відповідно до умов якого на умовах цього договору, Позивач зобов'язався передати у встановлений строк продукцію у власність Відповідача для реалізації і розповсюдження на наступній территорії: м. Київ і Київської області, а Відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за цінами, визначеними згідно з додатком №1 та умовами цього договору. Відповідно до п.2.3. договору ціна товару вказується в видаткових накладних та визначається на підставі порядку формування відпускних єдиних цін для клієнтів (Додатком №1). Згідно з п.2.5. договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу 21 календарний день з моменту поставки товару. Відповідно до п.2.8 договору Відповідач зобов'язався проводити звірку взаєморозрахунків щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітнім. Згідно з п.5.1.1. договору приймання товару по кількості проводиться по видатковим накладним Позивача. У випадку відсутності видаткових накладних Відповідач має право не приймати поставлений товар, а у випадку прийняття, складається акт про фактичну наявність товару, де вказується фактична кількість та найменування товару. Акт про фактичну наявність товару має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Згідно з п.5.8 договору перехід права власності на товар від Позивача до Відповідача відбувається в момент передачі товару та підписання видаткових накладних.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Позивач поставляв, а Відповідач приймав товар, проте за отриманий товар Відповідач розрахувався частково та частково повернув товар. 30.05.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №7/679, в якій просив у десятиденний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість в сумі 37459,99 грн. 08.06.12р. Відповідач направив на адресу Позивача відповідь на претензію №08/06/12-1, в якій не погодився з сумою боргу, пропонував Позивачу підписати акт звірки розрахунків та просив прийняти товар, термін придатності якого сплив більше ніж на 80%.

Як встановлено судом, 31.07.12р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.12р., відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 14955,43 грн.

Як встановлено судом, 04.10.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №7/1166, в якій просив у десятиденний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість в сумі 13938,13 грн. 19.10.12р. Відповідач направив на адресу Позивача відповідь на претензію №19/10/12-1, в якій повідомив що за даними бухгалтерського обліку Відповідача, заборгованість останнього становить 13824,87 грн., просив провести між сторонами звірку взаєморозрахунків та надати розстрочку погашення боргу на 2 календарних місяці до 19.12.12р.

Як встановлено судом, у період серпень-грудень 2012р. Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача грошові кошти в сумі 7217,30 грн. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 7738,13 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача, заборгованості за поставлений товар в сумі 7738,13 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, відповідно до п.6.2. договору у разі несвоєчасної оплати товару в порядку передбаченому п.2.5. договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виконання зобов'язання.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення пені в сумі 1059,48 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 7598,75 грн. та 3% річних в сумі 374,28 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; код 32661165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролів»(98312, Автономна республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, 41; код 37466258) борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 7598 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 75 коп., пеню в сумі 1059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп., 3% річних в сумі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 28 коп. та судовий збір в сумі 954 (дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 39 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 24.12.2012 р.