Постановление суда № 28236057, 08.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р.

справа № 2а-9492/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс 2004»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року в адміністративній справі № 2а-9492/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс 2004»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс 2004»звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172302/0/7541 від 13.04.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс 2004»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з 02.04.2010 по 07.04.2010 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Монтаж-Сервіс 2044»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Запоріжтехпостач»за період з 01.03.2007 по 31.03.2009, за результатами якої складено Акт № 54/23-252/32889812 від 07.04.2010.

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172302/0/7541.

Апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки прийнято за наслідками перевірки, яка була проведена всупереч вимогам чинного законодавства, а також у зв’язку з відсутністю відповідальності Підприємства за дії його контрагентів.

Суд вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджених наказом ДПА України від 01.10.2008 № 622, при отриманні від контрагента (у встановлений Законом № 509 термін) пояснень та їх документального підтвердження щодо відображення в податковому обліку операцій, зазначених у запиті, відповідальний підрозділ не пізніше 2-х робочих днів від дня отримання таких пояснень та їх документального підтвердження проводить невиїзну документальну перевірку такого контрагента.

З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2009 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя листом за вих. № 29056/10/23-213 звернулася до ТОВ «Монтаж-Сервіс 2004»з проханням на протязі 10-ти днів з дня отримання запиту надати пояснення та документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ПП «Запоріжтехпостача»за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.

ТОВ «Монтаж-Сервіс 2004»16.12.2009 листом за вих. № 78 направило копії витребуваних документів до ДПІ у Орджонікідзевському районі, на підставі яких податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку, що цілком відповідає вищезазначеній нормі.

Щодо виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства суд зазначає, що згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Як вбачається з матеріалів справи, що Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Запоріжтехпостача»- контрагента апелянта, анульовано актом ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 24.11.2005 р. № 60. Знову ПП «Запоріжтехпостача»було зареєстровано платником ПДВ лише 20.06.2007, про що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя видано Свідоцтво № 100047897 серії НБ № 022609.

Таким чином в період з 24.11.2005 по 20.06.2007 ПП «Запоріжтехпостача»не був платником ПДВ та відповідно не мав права виписувати податкові накладні.

У зв’язку з цим віднесення позивачем до складу податкового кредиту у 2007 році суми податку на додану вартість на загальну суму 31813,00 грн. за податковими накладними, виписаними ПП «Запоріжтехпостача», який не мав в цей період свідоцтва платника ПДВ, є неправомірним.

Доводи апелянта, що він не несе відповідальність за дії свого контрагента не є обґрунтованими, адже відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, виходячи з загальних принципів підприємницької діяльності, позивач мав право та можливість до моменту укладення договорів з іншим суб’єктом господарювання пересвідчитися, з метою уникнення можливих ризиків, щодо права останнього на укладення відповідних правочинів та видачу податкових накладних.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс 2004»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року в адміністративній справі № 2а-9492/10/0870 –без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення в повному обсязі

Повний текст ухвали складений 09 листопада 2012 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.І. Малиш