№ 28170519, 24.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4667/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Панкратова Г.С. (по довіреності)

представника відповідача - Хлопко В.Ф. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби №0000102240 від 19.07.2012 року за основним платежем на суму 3782179 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 945545 грн.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях до позову (аркуші справи 126-128), оскільки позивач не порушував порядку оподаткування доходу, а тому податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов (аркуші справи 105-111), оскільки позивачем порушено вимоги законодавства, що регулює порядок оподаткування прибутку підприємств, а тому податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.11.2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №275008 (аркуш справи 88).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є транспортне оброблення вантажів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (аркуш справи 89).

Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби у період з 31.05.2012 року по 02.07.2012 року на підставі направлень та відповідно до плану-графіку проведено планову виїзну перевірку ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», за результатами якої складено акт перевірки №1041/22-0301/31786337 від 05.07.2012 року (аркуші справи 10-48).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», зокрема, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем не утримано податок на доход нерезидента, що одержується від здавання в оренду нерухомого майна, у розмірі 3782179 грн.

Не погодившись з висновками в акті перевірки, позивач подав до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС заперечення на акт №1041/22-0301/31786337 від 05.07.2012 року, проте вони були залишенні без задоволення, а висновки акту перевірки -без змін (аркуші справи 49-50, 51-55).

На підставі встановлених порушень ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000102240 від 19.07.2012 року, яким донараховано позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем на суму 3782179 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 945545 грн. (аркуш справи 9).

Судом встановлено, що між ТОВ «СП Рисоіл Термінал»та компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) укладено договір оренди №5 від 01.06.2006 року, за яким компанія «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) передає належне йому на праві власності, а ТОВ «СП Рисоіл Термінал»приймає в орендне користування триповерхову адміністративно-побутову будівлю з вбудованою продуктивною насосною, загальною площею 263,4 кв.м.; споруду залізничної двосторонньої естакади на 8 вагонів з навісом; автомобільні ваги; технологічне та інше устаткування, встановлене на об'єкті оренди, що розташовані за адресою: м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 14 А (аркуші справи 62-66).

Відповідно до п.1.2 Договору загальна вартість об'єкта оренди складає 999817 дол. США.

Зазначене майно було передано позивачу, про що складено акт приймання -передачі об'єкту оренди по договору оренди №5 від 01.06.2006 року (аркуш справи 67).

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №5 від 01.06.2006 року було розірвано, та згідно із актом приймання-передачі від 30.04.2008 року орендоване майно повернуто власнику компанії «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) (аркуш справи 68).

Крім того, між ТОВ «СП Рисоіл Термінал»та компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) укладено договір оренди №3 від 11.04.2008 року, №10 від 01.10.2008 року, за якими компанія «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) передає належне йому на праві власності, а ТОВ «СП Рисоіл Термінал»приймає в орендне користування частину триповерхової адміністративно-побутової будівлі загальною площею 179 кв.м.; автомобільні ваги; споруду залізничнодорожніх путів; резервуарний парк, десять резервуарів (№22-31) загальною місткістю 47 тис. куб. м.; пункт зливу масла в автоцистерни; насосну станцію авто зливу (наливу); насосну станцію зачистки; технологічне та інше обладнання встановлене на об'єкті оренди (аркуші справи 56-60, 69-73).

Зазначене майно було передано позивачу, про що складено акти приймання -передачі об'єкту оренди по договорам оренди №3 від 11.04.2008 року, №10 від 01.10.2008 року (аркуші справи 61, 74).

Судом також встановлено, що між ТОВ «СП Рисоіл Термінал»та компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) укладено договір доручення №1 від 02.01.2007 року, за яким компанія «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) доручає, а ТОВ «СП Рисоіл Термінал»приймає на себе зобов'язання по дорученню та за рахунок компанії організувати проведення комплексу робіт по проектуванню та будівництву нижнього резервуарного парку бази масел (аркуші справи 75-78).

Відповідно до Доповнень №1, №2 до Договору №1 від 02.01.2007 року, сторонами змінювались строки дії Договору (аркуші справи 79, 80).

При виконанні вищезазначених договорів між сторонами виникла взаємна грошова заборгованість по зобов'язанням, у зв'язку із чим ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»та компанія «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) уклали угоду від 24.09.2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог по договору доручення №1 від 02.01.2007 року та договорам оренди №5 від 01.06.2006 року, №3 від 11.04.2008 року, що стало підставою для припинення зобов'язань компанії «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) перед ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»по договору доручення №1 від 02.01.2007 року на суму 343386,74 дол. США.

В результаті проведення зарахування зустрічних однорідних вимог грошові зобов'язання компанії «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) перед ТОВ «СП Рисоіл Термінал»по договору поруки №1 від 02.01.2007 року припиняються повністю на суму 343386,74 дол. США.; зобов'язання ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»перед компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) за договором оренди №5 від 01.06.2006 року -повністю на суму 113179,88 дол. США.; зобов'язання ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»перед компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) по договору оренди №3 від 11.04.2008 року -частково на суму 230206,86 дол. США. (заборгованість ТОВ «СП Рисоіл Термінал»за цим договором залишається у розмірі 56459,81 дол. США.) (аркуші справи 81-84).

Крім того, у зв'язку із взаємною грошовою заборгованістю по зобов'язанням, ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»та компанія «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.12.2010 року, згідно якої сторони домовились про припинення зобов'язань компанії «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) перед ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»по договору поруки №1 від 02.01.2007 року на суму 475678,31 дол. США. шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»перед компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) по договорам №3 від 11.04.2008 року, №10 від 01.10.2008 року, та в результаті проведення зарахування зустрічних однорідних вимог грошові зобов'язання компанії «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) перед ТОВ «СП Рисоіл Термінал»по договору поруки №1 від 02.01.2007 року припиняються повністю на суму 475678, 31 дол. США; зобов'язання ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»перед компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) по договору оренди №3 від 11.04.2008 року -повністю на суму 86459,81 дол. США.; зобов'язання ТОВ «СП Рисоіл-Термінал»перед компанією «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) по договору оренди №10 від 01.10.2008 року -частково на суму 389218,50 дол. США (заборгованість за цим договором залишається у розмірі 2277781,50 дол. США) (аркуші справи 85-87).

Факт зарахування зустрічних вимог не заперечується податковим органом, про що також зазначено в акті перевірки, проте відповідач вважає, що вказана сума зарахування зустрічних вимог є сумою отриманого доходу компанії «Рисоіл С.А.»(Швейцарія) за договором оренди майна та обладнання, а тому на вказану суму повинен був нараховуватися податок на прибуток нерезидентів, відповідно до вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд не погоджується з даним висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця).

Згідно із п.13.2. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Таким чином, положення цієї статті застосовуються тільки у тому випадку, коли інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Міжнародним договором, що регулює зазначені відносини є «Конвенція між Урядом України і Швейцарською Федеративною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал»від 30.10.2000 року, ратифікована Україною 10.01.2002 року, яка набула чинності 26.02.2002 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна, яке знаходиться в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватися у цій другій Державі. Згідно п. 3 ст. 6 Конвенції, положення п. 1 будуть застосовуватись до доходів, що одержуються від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна. Стаття 23 Конвенції регулює порядок усунення подвійного оподаткування у Швейцарії та в Україні.

Згідно із ч. 2 ст. 23 Конвенції, з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звільнення податку, сплаченого на території за межами України, на швейцарський податок, сплачуваний за законодавством Швейцарії та відповідно до цієї конвенції прямо або шляхом вирахування, на прибуток, або доходи з джерел, розташованих у Швейцарії, або на капітал, що підлягає оподаткуванню, який міститься у Швейцарії, буде робитися знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно таких прибутку, доходу або капіталу, стосовно яких обчислюється швейцарський податок.

Процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України визначає Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №470 від 6 травня 2001 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 Порядку №470 від 6 травня 2001 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента, підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі, назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження, дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що компанія «Рисоіл С.А.»є резидентом Швейцарії, про що свідчать свідоцтва за 2006 рік, 2007 рік, 2010 рік, 2011 рік, видані Кантональною податковою адміністрацією Кантону Женева, Швейцарія, згідно яких компанія «Рисоіл С.А.»має головний офіс у Женеві та підлягає кантональному, комунальному та федеральному оподаткуванню стосовно податків на чистий прибуток, а також кантональному та комунальному оподаткуванню стосовно податків на капітал (аркуші справи 129-142).

Як вбачається з довідок аудиторської компанії Genev Audit SA, яка на правах аудитора має право проводити аудит фінансових звітів і податкових нарахувань, від 13.04.2011 року, від 11.10.2012 року за результатами аудиту фінансових звітів компанія «Рисоіл С.А.»дохід від оренди за договорами оренди обладнання №5 від 01.06.2006 року, №3 від 11.04.2008 року, №10 від 01.10.2008 року з ТОВ «СП Рисоіл Термінал»за період з 2006 -2010 роки був включений до оподатковуваного доходу компанії «Рисоіл С.А.», а податок був сплачений відповідно до податкового законодавства Швейцарії (аркуші справи 143-148).

Відповідно до п. 7 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.2011 року, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у терміни та за формою, встановленими Державною податковою адміністрацією.

Порядок надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений Наказом ДПА України №28 від 16.01.2008 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 2.2. п. 2 Наказу №28 від 16.01.2008 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), щодо порядку заповнення звіту визначено, що у колонці 4 "ставка податку (%) за законом" визначені ставки податку на доходи нерезидентів відповідно до ст. 13 Закону. Якщо особа, що виплачує доходи, безпосередньо застосовує норми міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, яким передбачені інші ставки, відповідно до процедури, передбаченої постановою, то в колонці № 5 "ставка податку (%) за міжнародним договором проставляється ставка податку, передбачена міжнародним договором (у тому числі нуль, якщо міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування).

Суд погоджується з висновками перевіряючих, що залік зустрічних вимог ТОВ «СП Рисоіл Термінал»та компанії «Рисоіл С.А.»є формою виплати нерезидентом доходів у вигляді орендної плати, що зараховується в рахунок зустрічних однорідних вимог, відповідно до угод про залік зустрічних вимог від 24.09.2010 року, від 30.12.2010 року.

При цьому, суд не погоджується з висновками перевіряючих щодо порушення позивачем вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та нарахування податку на доход нерезидента, оскільки в матеріалах справи є документи, що підтверджують податкове резиденство компанії «Рисоіл С.А.»Швейцарія за 2010 рік, а також включення доходу компанії «Рисоіл С.А.» від оренди за договорами №5 від 01.06.2006 року, №3 від 11.04.2008 року, №10 від 01.10.2008 року до оподатковуваного доходу «Рисоіл С.А.»за 2006-2010 роки та сплату компанією «Рисоіл С.А.»податку відповідно до законодавства Швейцарії, що спростовують твердження податкового органу стосовно відсутності вказаних документів.

Таким чином, сплата позивачем податкового зобов'язання призведе до подвійного оподаткування, враховуючи наявні докази сплати контрагентом податку за цією операцією, що суперечитиме приписам Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеративною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, позовні вимоги ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби №0000102240 від 19.07.2012 року за основним платежем на суму 3782179 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 945545 грн. -задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби №0000102240 від 19.07.2012 року за основним платежем на суму 3782179 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 945545 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24 грудня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.