Постановление суда № 28102429, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року м. Київ К-25790/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Борисенко І.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010

у справі № 2а-6647/09/2670

за позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»(далі по тексту -позивач, ДП «Дарницький вагоноремонтний завод») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту -відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання недійсним рішення від 10.04.2009 №0000054010/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16461,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008. За результатами перевірки було складено акт від 31.03.2009 №112/40-10/14294471, яким зафіксовано порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265/95), а саме: здійснення продажу готових обідів без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі висновків, які зазначені в акті перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 10.04.2009 №0000054010/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 16461,50 грн.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження, рішення 10.04.2009 №0000054010/0 було залишено без змін та винесено відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій від 10.04.2009 № 0000054010/1.

У відповідності до п. 1 ст. 3 Закону №265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судами встановлено, що позивачем здійснювався продаж готових обідів, розрахунки за які здійснювались шляхом внесення грошових коштів у касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів. Вказане підтверджується прибутковими касовими ордерами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 1 Закону №265/95, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Вказаною нормою передбачається обов`язок суб`єкта господарювання застосовувати РРО при здійсненні операцій з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування. Вказане правило є загальним та підлягає застосуванню всіма суб`єктами господарювання, крім винятків, які передбачені ст. 9 Закону №265/95.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на положення п. 1 ст. 9 Закону №265/95.

У відповідності до вказаного пункту, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суди вірно зазначили, що вказане положення має нерозривно застосовуватись до тих видів діяльності, яку здійснює суб`єкт господарювання.

Вказаним положенням зроблено виняток для підприємств торгівлі та громадського харчування.

У відповідності до п. 1 ст. 17 Закону №265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Отже, суди дійшли вірно висновку, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 16461,50 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова