№ 28101973, 14.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/19/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

за участю сторін:

представника позивача -Кучеренко О.О. (за довіреністю №73 від 04.10.2012р.),

представника відповідача -Лупуленко О.П. (за довіреністю №348/11/10-010 від 05.03.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1000352350/0 від 04.12.2006р. та №0000262350/0 від 25.04.2007р. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.12.2012р.) В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 01.10.2006р., за результатами перевірки складено акт №413/23-213/03004808 від 22.11.2006р. На підставі висновків зазначених у акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №1000352350/0 від 04.12.2006р. про визначення податкового зобов'язання з податку на землю, яке за результатами адміністративного оскарження було скасовано частково та прийнято нове №0000262350/0 від 25.04.2007р. Позивач не погоджується з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх такими, що підтягається скасуванню, оскільки відповідно до п.6 Указу Президенту України №727 від 03.07.1998р. суб'єкт мало підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на землю. Позивач зазначає, що ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»відповідно до статуту, який зареєстровано у встановленому законом порядку, є юридичною особою та створене з метою виробничої, комерційної та іншої діяльності, яка спрямована на отримання прибутку та задоволення інших інтересів товариства. Так, позивач зазначає, що з метою реалізації статутних завдань у користуванні ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»знаходиться земельна ділянка, на якій розташовані власні будівлі підприємства. Позивач також зазначає, що у порушення ст. ст. 13, 27 Закону України «Про плату за землю»та ст.20 Земельного кодексу України, відповідачем самостійно на підставі зовнішнього огляду визначено цільове призначення земельної ділянки, визначено розмір земельної ділянки у процентному співвідношенні, яка не використовується у підприємницькій діяльності позивача. При цьому, як зазначає позивач, відповідачем не було враховано, що все нерухоме майно передано у власність позивача для цілей виконання його статутних завдань у складі цілісного майнового комплексу та використовувалось у підприємницькій діяльності. За таких обставин, позивач вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, зазначивши, що була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 01.10.2006р., за результатами перевірки складено акт №413/23-213/03004808 від 22.11.2006р. Перевіркою встановленні порушення, зокрема, ст.2, ст.14, ст.15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. №2535-XII та п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 в результаті чого занижено податок на землю, у зв'язку з чим були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини.

ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»зареєстроване 11.04.1996р. як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується довідкою №1810 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Т.1 а.с.9) та перебуває на обліку ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС.

У період з 16.10.2006р. по 15.11.2006р. була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 01.10.2006р., за результатами перевірки складено акт №413/23-213/03004808 від 22.11.2006р. (Т.1 а.с.14-43) Перевіркою встановлені порушення, зокрема, ст.2, ст.14, ст.15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. №2535-XII та п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998р. №727, а саме ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»не нараховувало податок на землю, яка не використовувалась підприємством у підприємницької діяльності, в результаті чого занижено податок на землю на суму -397648,80грн., у т.ч. за жовтень 2004року -17007,90грн.; за листопад 2004року -17007,90грн.; за грудень 2004року -17007,90грн.; за січень 2005року -16992,90грн.; за лютий 2005року -17036,92грн.; за березень 2005року -17036,92грн.; за квітень 2005року -16937,11грн.; за травень 2005року - 16842,00грн.; за червень 2005року -16842,00грн.; за липень 2005року -16842,00грн.; за серпень 2005року -17036,92грн.; за вересень 2005року -16880,97грн.; за жовтень 2005року -16698,19грн.; за листопад 2005року -16698,19грн.; за грудень 2005року -16687,66грн.; за січень 2006року -16012,81грн.; за лютий 2006року - 16012,82грн.; за березень 2006року -16012,81грн.; за квітень 2006року -16012,81грн.; за травень 2006року -16012,81грн.; за червень 2006року -16012,82грн.; за липень 2006року -16012,81грн.; за серпень 2006року -16012,82грн.; за вересень 2006року -16012,81грн.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №1000352350/0 від 04.12.2006р., яким ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на землю, за основним платежем 397 673грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -189 235грн. (Т.1 а.44)

Не погодившись з прийнятим ДПІ у Малиновському районі м.Одеси податковим повідомленням-рішенням №1000352350/0 від 04.12.2006р., позивач звернувся до відповідача зі скаргою, яку рішенням ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №3969/10/25-012 від 09.02.2007р. про результати первинної скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №1000352350/0 від 04.12.2006р. - без змін. (Т.1 а.с.46-49)

Також, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області від 26.02.2007р. №4308/10/25-0007, з огляду на те, що перевіряючими в акті перевірки не був визначений перелік суб'єктів господарювання, з якими заводом укладені договори на здачу в оренду будівель або споруд та не визначені дати укладення цих договорів і термін їх дії, не визначені площі, які здаються в оренду, не вірно застосовані щорічні коефіцієнти індексації землі, неправомірно застосований коефіцієнт для населених пунктів, які діючим законодавством віднесенні до курортних та при розрахунках бази оподаткування допущені арифметичні помилки, строк розгляду скарги ТОВ«Одеський завод керамічних виробів»був продовжений до 19.04.2007р. та зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м.Одеси провести додаткову перевірку ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»щодо визначення податку на землю за перевіряємий період, під час якої з'ясувати на підставі яких договорів оренди заводом були передані будівлі або споруди орендаторам (зазначивши дати укладання цих договорів, термін їх дії, площі, які здаються в оренду, назву орендарів, якими актами приймання-передачі підтверджується надання в оренду будівель та споруд). На виконання вищезазначеного рішення, була проведена додаткова перевірка ТОВ«Одеський завод керамічних виробів», за результатами якої був складений акт від 02.04.2007р. №31/23-214/03004808. Рішення ДПА в Одеській області від 18.04.2007р. №8830/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги, скаргу позивача було задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №1000352350/0 від 04.12.2006р. скасовано в частині донарахування податку на землю у сумі 265051грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 122924грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. (Т.1 а.с.51-55)

Не погодившись з рішення ДПА в Одеській області від 18.04.2007р. №8830/10/25-0007, позивач звернувся зі скаргою до ДПА України. Рішенням ДПА України від 22.06.2007р. №6129/6/25-0215 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №1000352350/0 від 04.12.2006р. залишено без змін з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 18.04.2007р. №8830/10/25-0007, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги, а скарга позивача -без задоволення.(Т.1 а.с.56-59)

На підставі рішення ДПА в Одеській області від 18.04.2007р. №8830/10/25-0007 ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262350/0 від 25.04.2007р. щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 132622грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 66311грн.(Т.1 а.с.45)

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»(який був чинний на момент зазначених правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Указом Президента України від 03.07.1998р. №727/98«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва» (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999р., який був чинним на час зазначених відносин) запроваджено спрощено систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва.

Згідно ст.6 зазначеного Указу Президента України було визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, як плати (податку) за землю.

У відповідності до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998р. №727, суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абз.5 ч.1 ст.6 не є платниками плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємий період -з жовтня 2003 року по жовтень 2006 року позивач був зареєстрований як платник єдиного податку за ставкою 6 відсотків.

Згідно довідки органу статистики за №1810 від 01.03.2006р. за позивачем зареєстровані наступні види діяльності: здавання під найм власної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення, виробництво будівельної кераміки, керамічної плитки, оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами і склом, здавання під найм інших машин та устаткування. (т.1 а.с.9) При цьому, перевіркою встановлено, що на підставі даних бухгалтерського обліку позивача, у перевіряємому періоді ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»здійснювало виробництво теплової енергії та здавало в оренду об'єкти нерухомості.

Також, перевіркою встановлено, що у користуванні ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»знаходилася земельна ділянка, на якій розташовані власні будівлі підприємства.

Згідно довідки Управління земельних ресурсів Одеської міської ради №1050 від 11.03.2001р. за результатами проведених геодезичних робіт по встановленню кордонів земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ТОВ «Одеський завод керамічних виробів», загальна площа земельної ділянки, фактично зайнята підприємством складає 32641,29кв.м. (Т.1 а.с.80)

Відповідно до акту перевірки, площа під спорудами складає 11432кв.м., що було визначено перевіряючими на підставі схематичного плану будівель та довідки до плану, а площа проміж будівлями і спорудами складає 21209кв.м. (32641-11432), тобто є невикористаною площею. Разом з цим, зазначеною перевіркою встановлено, що позивачем не використовується у виробничій (підприємницькій) діяльності будівлі (споруди) площею 6440кв.м., а саме керамічних цех №1-2968кв.м. та №2 -1960кв.м., склад нерудних матеріалів -1512кв.м., та площа між будівлями і спорудами у розмірі 11948кв.м. (21209кв.м.: 11432кв.м.*6440) Тобто, загальна площа яка, як було встановлено перевіркою, у перевіряємому періоді не використовувалася у виробничій (підприємницькій) діяльності склала 18388кв.м. (6440кв.м.+11948кв.м.)

При цьому, судом встановлено, що об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці за адресою: м.Одеса, вул. Багрицького,12а, та фактично зайнятій ТОВ «Одеський завод керамічних виробів», є цілісним майновим комплексом та призначений для здійснення господарської діяльності. (т.1 а.с.225-228)

Перевіркою встановлено, та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, що у перевіряємому періоді одним з основних видів діяльності, яке фактично підприємство здійснювало, було здавання в оренду об'єктів нерухомого майна.

Крім того, судом встановлено, що керамічний цех 250кв.м. та площадка до нього площею 100кв.м. здавалися в оренду протягом липня 2000року -грудня 2006року, що підтверджується договором оренди від 28.06.2000р. №28/06, який був укладений між ТОВ«Одеський завод керамічних виробів»та ТОВ «Будматеріали»(Т.1 а.с.118-119) Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, підприємство здійснювало пошук орендарів на вільну нерухомість, що підтверджується договором на надання інформаційно-консультативних послуг у сфері оренди нерухомості від 01.03.2006р., який був укладений між ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»та Агентством нерухомості «Мрія»(Т.1 а.с.116-117) Також, пізніше підприємством були укладені договори оренди від 01.08.2007р. №35, від 01.02.2008р. №35, які підтверджується здачу в оренду керамічного цеху та промплощадки. (Т.1 а.с.229-232)

Як вбачається з матеріалів справи, цехи 1, 2 та склад нерудних матеріалів використовувалися також для виробництва керамічної плитки та продажу будівельних матеріалів. При цьому, як вбачається з довідки ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»від 14.11.2012р. №102 за період з 01.10.2003р. по 01.10.2006р. на балансі підприємства перебували та знаходилися в керамічному цеху №2 обладнання для виробництва плитки -агрегат, вентилятор, компресор, насос, свердлильний станок, чотири електро - тельфера, холодильна камера, два контейнери, шафи для спецодягу. Виробництво плитки підтверджується: витягом з головної бухгалтерської книги за 2004-2006 роки, зміна показників рахунків 201 (виробничі запаси) та 26 (готова продукція) підтверджує те, що підприємство виготовляло та реалізовувало продукцію протягом вказаного періоду; балансами підприємства за 2003-2006роки, які підтверджують зміну показників виробничих запасів та готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості. (Т.2 а.с.22-28) При цьому, продаж плитки та глини підтверджується платіжними документами з призначенням платежу «за плитку»та «за глину». (Т.2 а.с.29-47) Крім того, відповідно до довідки від 14.11.2012р. №101 склад нерудних матеріалів з 1994 року використовується позивачем для зберігання глини. Площа ж між будівлями і спорудами є складовою частиною цілісного майнового комплексу заводу керамічних виробів та використовується позивачем, зокрема, для обслуговування будівель та під'їзду автотранспорту.

За таких обставин, суд вважає, що земельна ділянка за адресою: м.Одеса, вул.Багрицького,12а, щодо якої відповідачем донараховано податкові зобов'язання з податку на землю, у перевіряємий період використовувалась ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»для провадження підприємницької діяльності.

При цьому, використання певних об'єктів для здійснення господарської діяльності підприємством не залежить від конкретних результатів отримання прибутку у певний час. Крім того, операції з оренди є за своєю суттю операціями з надання послуг. Орендна плата включає в себе на лише компенсацію витрат, але й відповідний прибуток орендареві. За таких обставин, операції з надання в оренду нежитлового приміщення підпадають під визначення підприємницької діяльності, а платник єдиного податку -орендодавець - звільняється від сплати земельного податку.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0000262350/0 від 25.04.2007р. підлягає скасуванню.

Однак, відповідно до п.п.б п.п. 6.4.1.п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час зазначених правовідносин) податкове повідомлення -рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання внаслідок їх адміністративного оскарження. За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №1000352350/0 від 04.12.2006р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, оскільки воно є відкликаним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»підлягають задоволенню частково в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0000262350/0 від 25.04.2007р. У задоволенні іншої частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №1000352350/0 від 04.12.2006р. підстави для задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ТОВ «Одеський завод керамічних виробів»до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1000352350/0 від 04.12.2006р. та №0000262350/0 від 25.04.2007р. -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0000262350/0 від 25.04.2007р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дна отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 грудня 2012 року

Суддя /підпис/ К.О. Танцюра

.