Решение № 2806134, 13.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.09 р. Справа № 2/249

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

присекретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Жданівкатепломережа” м. Жданівка

до відповідача: Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 1 м. Кіровське

про стягнення заборгованості в сумі 10695,93 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Красюк Ю.Л. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Жданівкатепломережа” м. Жданівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 1 м. Кіровське про стягнення 10695,93грн. з яких : 6791,83грн. – заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 3400,12грн. – інфляційна складова, 503,98грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 137 від 15.10.2002р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог від 13.01.2009р., де останній зменшує позовні вимоги у зв’язку з перерахунком 3% річних та індексу інфляції та просить стягнути з відповідача суму борну в розмірі 6791,83грн., 3% річних в розмірі 503,98грн. та індекс інфляції в розмірі 737,75грн. У зв’язку з чим судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.12.2008р. № 02-62/3360, від 18.12.2008р. № 02-62/20630, від 18.12.2008р. № 02-62/20620, від 24.12.2008р. № 02-62/21462, від 24.12.2008р. № 02-62/21461.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2002р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 1 (Споживач), був укладений договір № 137 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (Розділ 1 “Предмет договору”).

Пунктом 3.2.2. договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати споживаної теплової енергії в терміни які передбачені договором.

Згідно до п. 4.2.1. договору енергопостачальна організація зобов’язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни передбачені в додатку № 1 до договору (п. 5.3. договору).

Пунктом 5.5. договору визначено, що при відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Згідно до п. 5.6. договору у разі підключення Споживача без приладів обліку теплової енергії до централізованого теплового пункту з приладами обліку – від загального споживання теплової енергії визначеної за приладами обліку ЦТП, відіймається обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу – пропорційно його договірним навантаженням.

Розділом 6 “Порядок розрахунків” встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коди фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акт про включення опалення від 18.10.2004р., від 22.10.2005р. та акт на відключення опалення від 14.04.2005р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін.

Позивачем були виставлені рахунки, які додані до матеріалів справи від 25.10.2004р. на суму 460,57грн., від 26.11.2004р. на суму 917,84грн., від 22.12.2004р. на суму 1019,17грн., від 27.01.2005р. на суму 985,67грн., від 24.02.2005р. на суму 1221,76грн., від 24.03.2005р. на суму 953,50грн., від 19.04.2005р. на суму 556,92грн., від 28.10.2005р. на суму 414,58грн., від 28.11.2005р. на суму 1285,19грн., від 23.12.2005р. на суму 1050,60грн., від 31.01.2006р. на суму 456,04грн., а всього на загальну суму 9322,50грн.

Зазначені рахунки були отримані відповідачем, про що є відмітка на вказаних рахунках.

Відповідач умови договору виконав частково за отриману теплову енергію розрахувався в сумі 2530,67грн., у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 6791,83грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.01.2006р. та станом на 01.05.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 6791,83 грн. не представив, заявлені вимоги на спростував, у зв’язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 503,98грн. за період з 01.11.2004р. по 25.02.2005р., з 26.02.2005р. по 15.06.2006р., з 16.06.2005р. по 30.06.2005р., з 01.07.2005р. по 30.09.2005р., з 01.10.2005р. по 31.11.2005р., з 31.11.2005р. по 31.05.2008р. та індекс інфляції в розмірі 737,75грн. за період з жовтня 2004р. по січень 2006р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової суд вважає, його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до приписів ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Жданівкатепломережа” м. Жданівка до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 1 м. Кіровське про стягнення 8033,56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 1 (86300, Донецька область, м. Кіровське, вул. Театральна, 26, р/р 260065435, МФО 335076, ЄДРПОУ 32144831) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” (96391, м. Жданівка, вул. Толбухіна, 7, р/р 2600330158795, МФО 334754, ЗКПО 26502130 в філії ПІБ м. Кіровське) суму боргу в розмірі 6791,83грн., інфляційні збитки в розмірі 737,75грн., 3% річних в розмірі 503,98грн., та судові витрати: державне мито у розмірі 80,33 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 88,63 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя