Решение № 2805456, 26.11.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.08 Справа № 22/246/08

Скиданова Ю.О.

За позовною заявою Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, (72312, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61)

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооператива “Імені Фрунзе”, (Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Калініна, 39)

про стягнення 7526,28грн.

Суддя Ю.О. Скиданова

Представники:

Від позивача не прибув

Від відповідача Година С.М., довіреність № 763 від 02.09.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

23.10.2008р. заявлено позов про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Імені Фрунзе” на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж 7526,28грн., яка складається з 5710,59грн. –основного боргу за договором № 357 від 23.02.2005р. “На постачання теплової енергії”; 71,52грн. –пені та 1744,17грн –витрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2008р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 22/246/08, судове засідання призначене на 26.11.2008р.

За клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 26.11.2008р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника відповідача).

Представник позивача в судове засідання 26.11.2008р. на прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

25.11.2008р. на адресу господарського суду Запорізької області від представника позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв’язку із сплатою відповідачем 5710,59грн. після звернення позивача із позовною заявою до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.11.2008р. підтвердив факт сплати основного боргу, у підтвердження надав суду платіжні доручення № 314 від 27.10.2008р. та №411 від 05.11.2008р.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

23.02.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 357 “На постачання теплової енергії” (надалі –договір).

Згідно п. 1.3 Договору енергопостачальна організація постачає (відпускає) відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води за період з лютого 2005р.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору відповідач зобов’язався проводити сплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100% вартості теплової енергії, що запланована для поставки у відповідному місяці.

Позивачем було направлено відповідачу рахунки за постачання теплової енергії № 1838894/20611 від 08.12.2006р. на суму 4312,81грн., № 2238 від 23.04.2007р. на суму 646,50грн. та № 2571 від 23.04.2008р. на суму 751,28грн., що підтверджується реєстром відправки листів (копії в матеріалах справи).

Відповідач свої обов’язки по оплаті згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію, за період з листопада 2006р. по квітень 2008р., в сумі 5710,59грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник), зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов’язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У зв’язку із сплатою відповідачем 5710,59грн. основного боргу після направлення позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №314 від 27.10.2008р. на суму 1397,78грн. та № 411 від 05.11.2008р. на суму4312,81грн., в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків від інфляції в сумі 1744,17грн. за період часу з грудня 2006р. по жовтень 2008р.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування збитків від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 71,52грн. пені.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

П. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення заборгованості по пені позивач обґрунтовує п. 3.3. Договору, який передбачає, що у разі виникнення заборгованості у відповідності з п. 2.2.1. Договору, починаючи з 1-го числа наступного місяця за розрахунковим періодом відповідачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за період часу з 30.04.2008р. по 15.10.2008р. складає 71,52грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 71,52грн. –пені та 1744,17грн –витрат від інфляції.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооператиу “Імені Фрунзе”, (Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Калініна, 39, р/р 26004301280908 філія відділення Промінвестбанку, МФО 313043, код ЄДРПОУ 00688338) на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Луначарського, б.61, р/р 26009049990001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 05541114) 1744(одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 17 коп. витрат від інфляції; 71(сімдесят одна)грн.. 52 коп. –пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення 5710,59грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.12.2008р.

Суддя Ю.О. Скиданова