№ 2805411, 12.01.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.09

Справа №АС12/666-08.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Сумський рафінадний завод”, м.Суми

до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень

Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивача не з»явився

від відповідача Луніка О.В., довіреність № 27534/9/10-009 від 15.10.2008р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

Згідно ухвали суду від 03.12.2008р. на підставі ст. 165 КАС України справу було передано від судді Костенко Л.А. на розгляд судді Луговій Н.П., у судовому засіданні, що відбулося 04.12.2008 р. на підставі ст.150 КАС України розгляд справи було відкладено до 12.01.2009р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 10.04.2008р. № 0011771502/0/26582 про донарахування штрафних санкцій в розмірі 5 478,08 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та № 0011761502/0/26581 від 10.04.2008р. про донарахування штрафних санкцій в розмірі 10 167,94 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що на стягнення сум штрафних санкцій поширюються строки давності передбачені пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Позивач в судове засідання не з»явився, але надіслав суду клопотання в якому просить суд розглянути справу без участі його представника, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:

Згідно п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р. працівниками ДПІ в м.Суми було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства. За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено за № 3967/152/00372925 від 03.04.2008р.

Як свідчить вищевказаний акт перевірки, ДПІ в м.Суми було виявлено, що позивачем у відповідності до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» було самостійно узгоджено податкові зобов»язання по земельному податку за жовтень 2007 р. в сумі 27 390,40 грн. та листопад 2007 р. в сумі 27 390,40 грн.

Як свідчить вищевказаний акт, узгоджені податкові зобов»язання по земельному податку за жовтень та листопад 2007р. були сплачені відповідачем протягом березня 2008р., а саме:

-11.03.2008р. – платіжне доручення № 241 на суму 2 486,93 грн.;

- 14.03.2008р. – платіжне доручення № 252 на суму 22 771,34 грн.;

- 17.03.2008р. – платіжне доручення № 256 на суму 337,96 грн.;

- 24.03.2008р. – платіжне доручення № 278 на суму 20 126,41 грн.;

- 03.03.2008р. – згідно уточнюючого розрахунку земельного податку на 2008 рік від 20.02.2008р. зменшення податкового зобов»язання 2 003,62 грн.

Отже, в ході проведеної перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями та абз. 1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.06.1992р. № 2535-XII зі змінами та доповненнями, а саме, несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов»язання протягом граничних строків.

На підставі зазначеного акту ДПІ в м.Суми було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2008р. № 0011771502/0/26582 про донарахування штрафних санкцій в розмірі 5 478,08 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та № 0011761502/0/26581 від 10.04.2008р. про донарахування штрафних санкцій в розмірі 10 167,94 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями посилаючись на те, що згідно ст. 239 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV, органи державної влади відповідно до своїх повноважень та у порядку встановленому законом можуть застосовувати до суб»єктів господарювання адміністративно – господарські санкції у вигляді адміністративно – господарського штрафу. Штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов»язання є за своєю сутністю адміністративно – господарською санкцією.

В обґрунтування вимог викладених у позовній заяві позивач посилається на те, що адміністративно – господарські санкції можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Затримка сплати самостійно узгодженого платником податкового зобов»язання була виявлена податковим органом в листопаді – грудні 2007р., а тому відповідачем з порушенням встановленого законодавством строку застосовані до позивача штрафні санкції.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями встановлено, що податкове зобов»язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов»язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, абзацем 1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.06.1992р. № 2535-XII зі змінами та доповненнями визначено, що податкове зобов»язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов»язання протягом граничних строків визначених цим Законом, такий платник податку зобов»язаний сплатити штраф:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Види адміністративно – господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначені частиною 2 ст.238 Господарського кодексу України та іншими законодавчими актами України.

Щодо посилання позивача на пропуск строків притягнення до відповідальності передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, то таке твердження є необґрунтованим.

Частиною 2 ст. 241 Господарського кодексу України встановлено перелік порушень, за які з суб»єкта господарювання стягується штраф, але розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини.

Отже, дана норма є відсилочною, тобто такою, що відсилає до норм іншого (спеціального) законодавства.

Спеціальним законом є - Закон України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш зі змінами та доповненнями, який встановлює та регулює порядок погашення зобов»язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та цільовими фондами з податків і зборів (обов»язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Зокрема, статтею 17 вищевказаного Закону, встановлено види та розміри штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, в т.ч. пп.17.1.7 п. 17.1 ст.17 передбачена відповідальність за порушення граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов»язань.

Пунктом 17.3 ст.17 зазначеного Закону передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, на стягнення суми штрафних санкцій, визначених в порядку підпункту 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш поширюються строки давності передбачені пп..15.1.1 п.15.1 ст.15 даного Закону, а саме, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов»язань платника податків у випадках, визначених цим Законом не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов»язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов»язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є неправомірними та необґрунтованими, а тому відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень –рішень Державної податкової інспекції в м.Суми від 10.04.2008р. № 0011771502/0/26582 про донарахування штрафних санкцій в розмірі 5 478,08 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та № 0011761502/0/26581 від 10.04.2008р. про донарахування штрафних санкцій в розмірі 10 167,94 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. В позові Відкритому акціонерному товариству “Сумський рафінадний завод” щодо визнання нечинними податкових повідомлень –рішень Державної податкової інспекції в м.Суми від 10.04.2008р. № 0011771502/0/26582 про донарахування штрафних санкцій в розмірі 5 478,08 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та № 0011761502/0/26581 від 10.04.2008р. про донарахування штрафних санкцій в розмірі 10 167,94 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб - відмовити.

2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 12.01.2009р.