Решение № 28036506, 06.12.2012, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 1527/8222/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Скоріній М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Народно-фінансової страхової компанії «Добробут»», третя особа: ОСОБА_3

«про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП»

та за зустрічним позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комунальної Установи «Одеської обласної клінічної лікарні»до ОСОБА_2

«про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину», суд -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2012 року Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року скасовано у частині цивільних позовів заявлених ОСОБА_1 та Заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комунальної Установи «Одеської обласної клінічної лікарні»із направленням справи для їх розв'язання у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 травня 2012 року провадження у справі відкрито.

В рамках цивільного судочинства позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги уточнено (а.с. 128-130).

На обґрунтування заявлених первісних позовних вимог в останній редакції позивачем ОСОБА_1 вказано, що 14 квітня 2011 року у 08 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2 керуючі транспортним засобом марки «Мазда 323», державний знак НОМЕР_1 рухаючись по пр. Добровольського в м. Одесі з боку вулиці Ак. Заболотного в напрямку Ген. Бочарова в м. Одесі наближаючись до неврегульованого світлофорним об'єктом пішохідного переходу не врахував дорожньої обстановки, не прийняв мір для зниження швидкості та зупинки, не впевнився в безпеці руху внаслідок чого на пішохідному переході по якому, як вказано позивачем, він переходив дорогу допустив наїзд на нього.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, як вказано позивачем, його було доставлено до КУ «Одеської обласної клінічної лікарні»із діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом правої тьмяної та правої вісочної костей, субдуральна гематома правої гімсфери головного мозку, закрита травма правого колінного сустава, де він проходив лікування, що в свою чергу вимагало зазначених витрат на придбання ліків, сплати вартості проведених операції, амбулаторне лікування та реабілітацію.

Крім того, як вказано позивачем ОСОБА_1, зазначеними діями йому було спричинено моральну шкоду, яка виразилась в стражданнях, фізичному болю який ним перенесено у зв'язку із ушкодженням здоров'я, зміни укладу його життя, фактичного позбавлення можливості навчатись та працювати за фахом, що в свою чергу, як зазначено позивачем, вимагало та вимагатиме у майбутньому від нього значних зусиль для організації свого життя, яку позивачем оцінено у загальному розмірі 150 00 гривень 00 копійок.

Як вказує позивач, Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року, який набрав законної сили на підставі Ухвали Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2012 року співвідповідача у справі ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 станом на час пригоди застраховано ПрАТ «НФСК «Добробут»», якими матеріальну шкоду пов'язану із лікуванням та моральну шкоду в межах ліміту визначеного Полісом у добровільному порядку не відшкодовано, не зважаючи на те, що зазначена подія є страховим випадком.

Приймаючи до уваги, що як вказано позивачем ОСОБА_1, співвідповідачами у справі ОСОБА_2 та ПрАТ «НФСК «Добробут»»завдану матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі в добровільному порядку не відшкодовано, чим порушено його законні права та інтереси, вважає за необхідне звернутись до суду із даним позовом.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог Заступником прокурора Одеської області зазначено, що внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди потерпілого ОСОБА_1 було доставлено до Комунальної установи «Одеської обласної клінічної лікарні»із діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом правої тьмяної та правої вісочної костей, субдуральна гематома правої гімсфери головного мозку, закрита травма правого колінного сустава де останній знаходився на стаціонарному лікуванні з 14 квітня 2011 року по 06 травня 2011 року. На стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 КУ витрачено суму бюджетних коштів у розмірі 8 822 гривень 00 коп., яки на підставі вимог ст. 1206 ЦК України підлягають стягненню із відповідача у справі ОСОБА_2, а тому вважають за необхідне звернутись до суду із даним позовом у порядку захисту прав та законних інтересів держави в особі КУ «Одеської обласної клінічної лікарні».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені первісні позовні вимоги в останній редакції підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі стягнувши з співвідповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 145 000 гривень 00 копійок та суму матеріальної шкоди спричиненої у зв'язку із пошкодженням телефону мобільного зв'язку у розмірі 625 грн. 00 коп. та з ПрАТ «НФСК «Добробут»» суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 16 400 грн. 00 коп., моральної шкоди в межах ліміту страхової виплати у розмірі 5 000 грн. 00 коп..

Додатково, представником позивача ОСОБА_1 вказано, що спричиненні з винних дій відповідача ОСОБА_2 моральні страждання полягають у тому, що ОСОБА_1 у зв'язку зазначеними вище обставинами перенесені душевні страждання, стан його здоров'я погіршився, до сьогодні ОСОБА_1 продовжується амбулаторне лікування, зазначені події змінили звичайний склад його життя, а саме порушення душевного спокою, загальний пригнічений стан, страх, що в свою чергу вимагало та буде вимагати у майбутньому суттєвих додаткових зусиль для подальшої організації свого життя оскільки після зазначених подій здоровий молодий чоловік залишився фактично непрацездатною особою.

Представник Прокуратури у судовому засіданні заявлені Заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі КУ позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь КУ «Одеської обласної клінічної лікарні»суму витрат пов'язаних із лікуванням потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 8 822 грн. 00 коп..

Представник КУ «Одеської обласної клінічної лікарні»до судового засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщались судом належним чином (а.с. 242) та надали до суду заяву, якою просили суд справу розглянути за їх відсутності (а.с. 233).

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні первісні позовні вимоги в останній редакції визнав частково, вказавши що ОСОБА_2 не заперечує проти сплати на користь позивача ОСОБА_1 суми моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень 00 копійок, у задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити з підстав необґрунтованості, оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди добровільно було сплачено суму у розмірі 38 000 грн.. ОСОБА_2 за Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 13.12.11р. відбуває покарання у місцях позбавлення волі, відповідно позбавлений можливості отримувати будь-який дохід, на утриманні у ОСОБА_2 є неповнолітня дитина, батьки є особами пенсійного віку та надавати матеріальну допомогу змоги не мають.

Заявлені Заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі КУ «Одеської обласної клінічної лікарні»позовні вимоги, представником ОСОБА_2 визнано в повному обсязі.

Представник співвідповідача за первісним позовом ПрАТ «НФСК «Добробут»»до судового засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщались судом належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням в матеріалах справи (а.с. 243) та згідно наданих до суду письмових заперечень (а.с. 169-171) заявлені ОСОБА_1 вимоги визнали частково, вказавши, що ПрАТ «НФСК «Добробут»»не заперечує проти сплати на користь ОСОБА_1 суми витрат пов'язаних із лікуванням у загальному розмірі 2 168 грн. 54 коп. та суми моральної шкоди в межах ліміту страхового відшкодування у розмірі 5 000 грн. 00 коп., у задоволені решти вимог заявлених ОСОБА_1 просили суд відмовити з підстав необґрунтованості.

Третя особа за первісним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги задовольнити частково стягнувши з ОСОБА_2 на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. 00 коп., вказавши, що відповідач у справі відбуваючи покарання у місці позбавлення волі позбавлений можливості отримувати будь-який дохід, в нього на утриманні є неповнолітня дитина та крім того просила суд врахувати ту обставину, що ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 у добровільному порядку відшкодовано суму моральної шкоди у розмірі 38 000 грн. 00 коп..

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та задоволення в повному обсязі позову Заступника прокурора Одеської області заявленого в інтересах держави в особі Комунальної Установи «Одеської обласної клінічної лікарні», з наступних підстав.

Положеннями ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в т. ч. втрати яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положення ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

В свою чергу положення ч. 3 ст. 23 ЦК України передбачають, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо віна є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно вимог ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Положеннями ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину

Пунктом 9 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»за № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за № 1961-4 від 01.07.2004 року (надалі Закон) визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивльно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце події та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено матеріалами справи, Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року який набрав законної сили на підставі Ухвали Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 64-73).

Крім того, Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року встановлено, що 14 квітня 2011 року у 08 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2 керуючі транспортним засобом марки «Мазда 323», державний знак НОМЕР_1 рухаючись по пр. Добровольського в м. Одесі з боку вулиці Ак. Заболотного в напрямку вул. Ген. Бочарова в м. Одесі наближаючись до неврегульованого світлофорним об'єктом пішохідного переходу не врахував дорожньої обстановки, не прийняв мір для зниження швидкості та зупинки, не впевнився в безпеці руху внаслідок чого на пішохідному переході допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкова травми, лінійного перелому правої тьмяної та правої вісочної костей, субдуральної гематоми правої гімсфери головного мозку, закритої травми правого колінного сустава, які згідно Висновку судово-медичної експертизи за № 1568 від 23 квітня 2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 8-14).

Згідно до Витягу з медичної картки стаціонарного хворого за № 8963 позивач у справі ОСОБА_1 у зв'язку із отриманими за наслідком вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні ОКЛ з 14 квітня 2011 року по 06 травня 2011 року (а.с 37, 134), що крім того підтверджується Розрахунком за № 1572 від 19.05.2011 року (а.с. 83).

Відповідно до зазначеного Витягу ОСОБА_1 призначено тривале лікування в умовах стаціонару на дому та амбулаторне лікування (а.с. 37, 134).

Обставини щодо проходження ОСОБА_1 стаціонарного та амбулаторного лікування станом з 14 квітня 2011 року по 27 березня 2012 року підтверджується Довідкою та Витягами з амбулаторної карти КУ «Міська поліклініка № 29»(а..с 50-52, 147, 149), Направлянням на МСЕК від 15 вересня 2011 року (а.с. 59-61), Витягом з історії хвороби стаціонарного хворого МБ №5 (а.с. 135).

Згідно відповіді МСЕК за № 19 від 21 листопада 2012 року позивачу у справі ОСОБА_1 призначено другу групу інвалідності за наслідками отриманої 14 квітня 2011 року краніо-скелетної травми та показана робота, не пов'язана із значним нервово-психічним та фізичним напруженням, робота яка не вимагає швидкого орієнтування і достатньої рухливості та активності, робота не пов'язана з перебування на висоті та біля механізмів, що рухаються, робота, яка не потребує тривалої ходи (а.с. 246), зазначені обставини крім того підтверджуються Висновком ВКК за № 1369 від 04.12.2012 року (а.с. 247).

При цьому, судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 був студентом юридичного факультету Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с. 133) та здобував кваліфікацію за рівнем «Бакалавр»за спеціальністю: 6.060100.

Виходячи з вимог ст. 61 ЦПК України суд приходить до висновку про встановленність обставин щодо винності ОСОБА_2 у скоєноні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, як підставу відповідальності за спричинену позивачу ОСОБА_1 шкоду.

При таких обставинах, суд приходить до висновку про обґрунтованість визначених позивачем ОСОБА_1 підстав для звернення до суду із вищеназваним первісним позовом.

Одночасно, судом встановлено, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 застраховано ПрАТ «НФСК «Добробут»»на підставі Полісу № АА/3056217 від 12 квітня 2011 року (а.с. 28, 131).

Сторонами у справі не заперечувалось, а отже виходячи з положень ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає, що зазначені вище події є страховим випадком.

Згідно до наданих позивачем у справі ОСОБА_1 оригіналів квитанції на придбання медичних препаратів (а.с. 198-222) та враховуючи вищевказані Витяги з історії хвороби ОСОБА_1 щодо лікування пов'язаного із отриманими ОСОБА_1 внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог у частині стягнення з ПрАТ «НФСК «Добробут»»суми спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 11 622 грн. 91 коп.. При цьому, судом не приймаються до уваги квитанції згідно яких ОСОБА_1 сплачено суми благодійної допомоги у загальному розмірі 617 грн. 52 коп., в свою чергу позовні вимоги у частині стягнення з ПрАТ «НФСК «Добробут»»на користь ОСОБА_1 суми спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 4 159 грн. 57 коп. є недоведеними оскільки, позивачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених витрат, копії квитанції (а.с. 38-46, 58, 112зв., 138-143) є світлокопіями квитанцій наданих стороною у справі в оригіналі (а.с. 198-222).

Крім того, не є доведеними і заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги у частині стягнення з ОСОБА_2 на його користь суму збитків пов'язаних із пошкодженням телефону мобільного зв'язку, оскільки позивачем у порушення вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин (а.с. 137).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 у добровільному порядку на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої шкоди сплачено суму у загальному розмірі 38 000 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідними Розписками (а.с. 174-176). Виходячи зі змісту даних Розписок ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на лікування останнього сплачено суму у розмірі 18 000 грн. 00 коп., а отже зазначені кошти сплачено у рахунок часткового відшкодування завданої матеріальної шкоди та 20 000 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, суд критично ставиться до заперечень представника відповідача ОСОБА_2 щодо належності суми у розмірі 18 000 грн. 00 коп. до суми відшкодованої ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

При цьому, виходячи з положень ч. 3 ст. 23 ЦК України приймаючи до уваги характер, тривалість та обсяг страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_1 у зв'язку із вищеназваними подіями, а також характер немайнових витрат які були понесені позивачем, що в свою чергу вимагало та буде у майбутньому вимагати від позивача ОСОБА_1 значних та тривалих додаткових зусиль для організації свого життя, в т.ч. враховуючі встановлену позивачу у справі інвалідність та умови праці, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог у частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 35 000 гривень 00 копійок, з яких враховуючи умови Полісу сума у розмірі 5 000 грн. 00 коп., підлягає стягненню з співвідповідача у справі ПрАТ «НФСК «Добробут»»та 30 000 грн. 00 коп. з співвідповідача ОСОБА_2, що в свою чергу відповідає вимогам виваженості, розумності та справедливості.

Суд, при визначенні суми моральної шкоди яка підлягає стягненню на користь позивача у справі ОСОБА_1 крім того виходив із встановлених під час розгляду даної цивільної справи обставин щодо часткового добровільного відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди на суму у розмірі 20 000 грн. 00 коп. та наявності на утриманні ОСОБА_2 неповнолітньої дитини (а.с. 177).

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України та вимог ст. 1206 ЦК України суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених Заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комунальної Установи «Одеської обласної клінічної лікарні»позовних вимог.

Так, згідно до Рахунку за № 1572 від 19 травня 2011 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КУ «Одеської обласної клінічної лікарні»у нейрохірургічному відділені в період з 14 квітня 2011 року по 06 травня 2011 року та вартість лікування визначено комунальною установою у розмірі 8 822 грн. 00 коп., які є бюджетними коштами (а.с. 83).

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих сторонами у справі суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та задоволення у повному обсязі вимог заявлених Заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комунальної Установи «Одеської обласної.

Судові витрати підлягають стягненню у порядку положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1194, 1206 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 213-215, 218 ЦП, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Народно-фінансової страхової компанії «Добробут»», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної завданої внаслідок ДТП -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народно-фінансової страхової компанії «Добробут»»(Код ЄДРПОУ: 31093336) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 11 622 гривні 91 копійки (одинадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні 91 копійки) та суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень 00 копійок (п'ять тисяч гривень 00 копійок), а всього суму у розмірі 16 622 гривні 91 копійки (шістнадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні 91 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень 00 копійок (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні решти заявлених ОСОБА_1 вимог -відмовити.

Позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комунальної Установи «Одеської обласної клінічної лікарні»до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований: АДРЕСА_2 на користь Комунальної Установи «Одеської обласної клінічної лікарні»» (Код ЄДРПОУ: 01998526) суму витрат пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого у розмірі 8 822 гривні 00 копійок (вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народно-фінансової страхової компанії «Добробут»»(Код ЄДРПОУ: 31093336) на користь держави суму судового збору у розмірі 166 гривень 23 копійки (сто шістдесят шість гривень 23 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 388 гривні 22 копійки.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: