Постановление суда № 28029902, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року м. Київ К-30098/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Господарського суду Сумської області від 18.12.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009

у справі № АС3/543-08

за позовом Охтирського професійного ліцею

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання недійсним та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Сумської області від 18.12.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009, задоволено позовні вимоги про визнання недійсними та скасування рішення Охтирської МДПІ Сумської області від 16.04.2008 року № 0000342340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення Охтирської МДПІ Сумської області від 03.09.2008 року № 0000182332/3 про визначення податкового зобов'язання контролюючим органом у сумі 220,81 грн. та застосування фінансових санкцій на суму 170,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року, про результати якої складено акт №199/2332/05537561 03.04.2008, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 5 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб енергетики і водного транспорту», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 року № 1494 та п. 4.5 ст. 4 Інструкції «Про порядок обчислення користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту».

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято рішення від 16.06.2008 року № 0000342340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28 405,00 грн., а також, податкове повідомлення-рішення від 03.09.2008 року № 0000182332/3, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за 2006 рік у розмірі 220,81 грн., а також застосовано фінансову санкцію у розмірі 170,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (іх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності,які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку із фізичним або моральним зносом.

Крім того, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України18.05.2000 року № 288/4509 визначено, що основні засоби -це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

На підставі наведеного, а також, у зв'язку із тим, що матеріалами справи, (а саме -довідкою Охтирського професійного ліцею) підтверджується факт продажу його основних фондів по прибуткових ордерах, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність прийняття податковим органом спірного рішення від 16.04.2008 року № 0000342340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Вірним є також посилання судів на лист Державної податкової адміністрації від 18.11.2004 року № 10413/6/23-2119 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів», яким фактично надано роз'яснення з приводу правомірності не застосування РРО при продажу основних фондів та встановлено, що позивач з 02.09.2005 року по 14.09.2005 року прийняв готівкові кошти за продаж основних фондів в касу Ліцею без проведення розрахункових операцій через РРО.

Крім того, згідно з п. 2 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 року № 1494 збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту є підприємства,установи та організації незалежно від форм власності, а також громадяни -суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

У відповідності до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов'язані, в тому числі, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Охтирським професійним ліцеєм було укладено договори водопостачання та повернення стоків з підприємством водопостачання «Водоторгприлад»та підприємством відведення стрічних вод «Водоочистка».

З урахуванням наведеного, судами зроблено вірний висновок про те, що оскільки позивач є вторинним водокористувачем та не є платником збору за спеціальне водокористування, спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.09.2008 року № 0000182332/3 підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області - відхилити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 18.12.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль