Решение № 2799598, 21.01.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.09р.

Справа № 41/175-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Фарм-Сервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5950,11 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Мороз С. В., довіреність № 130 від 15.09.08 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1227,69 грн., пені – 3069,22 грн., 30 % річних –504,53 грн., інфляційних збитків – 337,61 грн., всього –5139,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 3 від 01.01.07 року.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Про час і місце проведення судових засідань повідомлений судом належним чином (а.с. 70).

Нез’явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Мікролайф-Сервіс»та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Фарм-Сервіс»укладений договір № 3 від 01.01.07 року (далі-договір), за умовами якого продавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупця (відповідача у справі) товар медичного призначення, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти та своєчасно його сплатити.

На виконання умов договору, позивачем за період з 02.02.07 року по 07.06.07 року року поставлений відповідачу товар на загальну суму 6802,60 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями до них, копії яких додані до позовної заяви (а.с. 15-32).

Відповідно до п. 5.4. договору, покупець сплачує 100 % вартості товару на протязі 30 календарних днів з дня його отримання.

Позивач посилається, з урахуванням заборгованості за відвантажений відповідачу товар в 2006 році, на частковий розрахунок останнього за отриману продукцію та на часткове її повернення позивачу. До стягнення ним пред’явлений борг в розмірі 1227,69 грн.

Докази оплати відповідачем отриманого від позивача товару в повному обсязі сторонами не подані, в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 1227,69 грн.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті продукції.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У встановлений договором № 3 від 01.01.07 року термін відповідач оплату товару в повному обсязі не здійснив. Відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 1227,69 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 6.6. договору якщо заборгованість триває більше двох місяців покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Нарахована позивачем сума пені за період з 08.07.07 року по 18.11.08 року становить 3069,22 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки суд вважає обґрунтованою, але підлягаючою задоволенню частково, у розмірі 99,03 грн. з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно п. 6.6. договору, якщо заборгованість триває більше двох місяців покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який, згідно ст. 3 вказаного Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.03.06 року у справі № 48/298.

Крім того, згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року та вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5. договору сторонами узгоджено, що за порушення строку оплати товарів покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних від суми заборгованості.

Нараховані позивачем за період: липень 2007 року-жовтень 2008 року інфляційні збитки складають 337,61 грн., 30 % річних за період з 08.07.08 року по 18.11.08 року –504,53 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та відсотків річних суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що спір доведений до суду з вини відповідача, на нього покладаються витрати по сплаті держмита у мінімальному розмірі, встановленому діючим законодавством України.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Фарм-Сервіс»–49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, б. 13, кв. 101, код ЄДРПОУ 33473188, р/р 26003050804416 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мікролайф-Сервіс»- 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна,1, код ЄДРПОУ 33808378, п/р 26006050201931 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299 заборгованості –1227,69 грн. (одна тисяча двісті двадцять сім грн. 69 коп.), пені –99,03 грн. (дев’яносто дев’ять грн.. 03 коп.), 30 % річних –504,53 грн. (п’ятсот чотири грн.. 53 коп.), інфляційних збитків –337,61 грн. (триста тридцять сім грн.. 61 коп.), витрат по сплаті держмита –102 грн. (сто дві грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –49,81 грн. (сорок дев’ять грн. 81 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 21.01.09 року