Постановление суда № 27993296, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року м. Київ К-33699/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Борисенко І.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010

у справі № 2а-42697/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Котельні лікарняного комплексу») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту -відповідач, СДПІ по олботі з ВПП у м. Харкові) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000040818/0 від 16.06.2009 №0000040818/1 від 01.07.2009, №0000040818/2 від 31.07.2009 та №0000040818/3 від 15.10.2009, якими визначено ТОВ «Котельні лікарняного комплексу»суму податкового зобов'язання за платежем на податок на додану вартість у сумі 476133,14 грн., в тому числі: 317422,09 грн. за основним платежем та 158711,05 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010, позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх правомірність.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Торгова фірма «Агроеліта», за результатами якої складено акт перевірки №1750/18-010/31555944 від 03.06.2009.

Під час перевірки відповідною стороною встановлені порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон №168/97-ВР), а також ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 та ст. 228 Цивільного Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень-травень 2008 року на суму 317422,09 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, виписаними позивачу його контрагентом, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «Торгова фірма «Агроеліта», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ПП «Торгова фірма «Агроеліта», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2009 у справі №2-а-246/09/2070, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010, встановлено неправомірність висновку, зробленого в акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо нікчемності угод, укладених ПП «Торгова фірма «Агроеліта»з контрагентами, в тому числі і з позивачем.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)М.О. Федоров