Решение № 27990063, 05.12.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5016/2338/2012(14/84)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

представника позивача: Іщенко Н.С. -дов. №6253/01 від 26.09.2012,

представника відповідача: Старчеуса О.С. -дов. №3210 від 30.12.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»

(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а)

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва

(54056, м.Миколаїв, пр.Миру, 62а),

про: стягнення заборгованості за договором про закупівлю за державні кошти №876.10 від 13.01.2012 у сумі 38380,95 грн., 591,53 грн. -3% річних та 2820,52 грн. пені,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва заборгованість за договором про закупівлю за державні кошти №876.10 від 13.01.2012 у сумі 38380,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №876.10 від 13.01.2012, відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані послуги з постачання теплової енергії. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем не погашена та становить 38380,95 грн.

Відповідачем надано суду відзив, в якому він зазначає про належність його до бюджетних установ Міністерства оборони України та відсутність можливості витрачання коштів державного бюджету, які не передбачені кошторисом. В цьому ж відзиві відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 300,0 грн. у зв'язку з недофінансуванням Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва.

У судовому засіданні 26.11.2012, у відповідності до ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 05.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

13.01.2012 між сторонами укладений договір №876.10 про постачання теплової енергії (а.с.4-5), згідно якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується у 2012 році надати споживачеві (відповідач у справі) послуги з теплопостачання за плату для об'єктів, перерахованих в Додатку 1 до договору (а.с.6), а саме: казарма військової частини А-2637, за адресою вул.Шмідта, 18, штаб військової частини А-2637, за адресою вул.Шмідта, 18 та гараж військової частини А-2637, за адресою вул.Леніна, 28 у м.Миколаєві. Строк договору сторони визначили з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Позивачем умови договору виконувались належним чином.

Підключення об'єктів споживача до опалення з 15.10.2011 підтверджено нарядами №467, №468 від 15.10.2011 та №1 від 19.10.2011(а.с.7-9), а відключення відбулося 11.03.2012 та 17.04.2012, згідно нарядів №2 та №6817 (а.с.10-11).

Строк дії договору сторони визначили з 01.01.2012 по 31.12.2012, а в частині зобов'язань до повного їх виконання.

Пунктами 4.4 та 4.5 договору сторони передбачили, що всі розрахунки за договором здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування споживачем авансових платежів на поточний місяць на підставі наданих виконавцем рахунків на передплату до 5 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється споживачем згідно рахунку-фактури, наданого виконавцем, до 25 числа поточного місяця. При необхідності до рахунка-фактури додається акт звіряння.

Згідно пункту 5.1 договору, терміном надання послуг з теплопостачання є опалювальний сезон, який визначається розпорядженнями міського голови.

Згідно розрахунку позивача та рахунків-фактур на оплату спожитої теплової енергії (а.с.13, 16-17), за період з 01.03.2012 по 17.04.2012 позивач відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 38380,95 грн.

Відповідні рахунки-фактури за постачання теплової енергії №876.10 від 23.03.2012 та №876.10 від 26.04.2012 (а.с.16-17) направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с.18-19).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, за спожиту теплову енергію не розрахувався. На день подання позову його заборгованість за надані послуги з теплопостачання складала 38380,95 грн.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем. Посилання відповідача на неможливість погашення заборгованості через відсутність фінансування судом відхиляються, оскільки складний фінансовий стан боржника не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 38380,95 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 591,53 грн. за період з 26.03.2012 по 30.09.2012.

Відповідачем заперечень проти розрахунку 3% річних суду не надано.

Перевіривши розрахунки нарахування 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 7.4 договору №876.10 від 13.01.2012 сторони передбачили обов'язок відповідача сплатити позивачу в разі несвоєчасної оплати послуг суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується за останні шість місяців, що передували зверненню до суду.

На підставі п.7.4 договору №876.10 від 13.01.2012 та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 04.04.2012 по 30.09.2012 у сумі 2820,52 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Під час розгляду справи відповідачем подано до суду заяву про зменшення розміру стягуваної пені до 300,0 грн., посилаючись на недофінансування Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва з державного бюджету України, в підтвердження чого суду надано відповідну довідку (а.с.37).

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, матеріальні інтереси, як відповідача, так і позивача, суд вважає за необхідне зменшити розмір належної до сплати пені до 700,0 грн.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 821, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, 54056, м.Миколаїв, пр-т Миру, 62а (р/р 35218001002746 банк ГУДСКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», 54046, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5-а (р/р 260029130 в МОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 31319242) 38380,95 грн. основного боргу, 591,53 грн. - 3% річних, 700,0 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 10 грудня 2012 року.

Суддя М.В. Мавродієва