Решение № 27973449, 07.11.2012, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/4191/2012

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 листопада 2012 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого -одноособово судді Матяш Т.Л.

при секретарі -Івановій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КС «Джерело Плюс»про стягнення грошових коштів за договором внеску (вкладу) та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до КС «Джерело Плюс»про стягнення грошових коштів за договором внеску (вкладу) та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09 грудня 2011 року вона уклала із відповідачем - кредитною спілкою «Джерело плюс», договір внеску (вкладу) на депозитний рахунок, строком до 09 квітня 2012 року, зі сплатою 20 % річних, внесла на депозитний рахунок спілки кошти в сумі 47000.00 (сорок сім тисяч гривень 00 коп.). Після спливу дії договору відповідач не дотримався його умов та незаконно і безпідставно відмовив у поверненні депозитного внеску, чим порушив норми договору та норми чинного законодавства України. Порушення майнових прав зазначеними вище незаконними діями відповідача призвело до негативних наслідків: були зменшені її наявні майнові особисті блага; завдано значних моральних страждань; позивач не має можливості реалізувати свої звички і бажання, змушена постійно брати у борг кошти на необхідне лікування чоловіка, який являється інвалідом ІІ групи та не має можливості працювати, тобто позивач вважає, що своїми діями відповідач завдав їй моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги, а саме: просила стягнути з відповідача на свою користь 40 000 грн., оскільки 7 000 грн. були їй виплачені відповідачем у січні 2012 року, інші вимоги підтримує.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти уточнених позовних вимог в частині стягнення 40000 грн., проти задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди -заперечував.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, ретельно дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 09 грудня 2011 року між позивачем та Кредитною спілкою «Джерело Плюс»укладено договір № 517.48 про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок грошових коштів. Згідно з п. 1.1 розділу 1 цього Договору член КС вносить внесок (вклад) на депозитний рахунок, а Спілка приймає Внесок на умовах строковості, зворотності та платності в сумі 47.000 гривень (сорок сім тисяч гривень 00 коп.), початком якого є дата внесення Внеску, а закінченням - 09 березня 2012 р.

Квитанція від 09 грудня 2011 р. до прибуткового касового ордера свідчить про внесення позивачем на депозитний рахунок коштів в сумі 47000.00 гривень (сорок сім тисяч гривень 00 коп.)

09 березня 2012 року між сторонами було укладено додатковий договір, яким вони домовились внести зміни до зазначеного вище Договору, а саме: 1.1. Продовжити строк дії основного договору на 1 місяць, таким чином у п. 1.1. слова та цифри «дата закінчення договору 09 березня 2012 року»замінити словами та цифрами «дата закінчення договору 09 квітня 2012 року». Згідно п. 2 цього ж додаткового договору залишилися незмінними і Сторони підтвердили по них свої зобов'язання.

На підставі розділу 2 п. 2.7. Договору № 517.48 спілка зобов'язується повернути Члену КС суму внеску, а також нараховані, але не сплачені проценти на Внесок в день, визначений п. 1.1. цього Договору в якості закінчення строку внеску.

Відповідно до ч. 3 п. 3.2 основного Договору спілка зобов'язується: п.п. 3.2.1. Прийняти від члена КС внесок, на умовах, передбачених розділом 2 цього Договору.

В ході дії даного Договору позивач зверталася з письмовими заявами (заява від 16.02.2012 року; заява від 19.03.2012 року) з проханням достроково розірвати Договір № 517.48 від 09.12.2011 року у зв'язку з хворобою чоловіка, але їй було відмовлено.

Після закінчення строку дії Договору позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути внесок в сумі 47000.00 (сорок сім тисяч гривень 00 коп.), згідно з графіком розрахунків до Договору 517.48 від 09.12.2011 р., у зв'язку із закінченням його дії, але щоразу їй було відмовлено.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність по цьому договору у відповідності із діючим законодавством.

Як було зазначено вище в судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги, а саме: просила стягнути з відповідача на свою користь 40 000 грн., оскільки 7 000 грн. були їй виплачені відповідачем у січні 2012 року, інші вимоги підтримує.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми внеску (вкладу) за депозитним договором № 517.48 від 09 грудня 2011 року у сумі 40 000.00 гривень (сорок тисяч гривень 00 коп.) -є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Крім того, ОСОБА_1 у своєму позові вказує, що відповідач своїми діями завдав їй моральної шкоди, оскільки були зменшені її наявні майнові особисті блага; завдано значних моральних страждань; позивач не має можливості реалізувати свої звички і бажання, змушена постійно брати у борг кошти на необхідне лікування чоловіка, який являється інвалідом ІІ групи та не має можливості працювати.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд прийшов до наступного.

За положеннями ст.1167 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто противоправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, що виникло внаслідок заподіяння шкоди, а заподіяння шкоди іншій особі не завжди породжує деліктне зобов'язання. Воно виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язаних правовідносин.

Між сторонами було укладено договір про залучення внеску (вкладу), тобто виникли договірні зобов'язання, положення ст.1167 ЦК України до цих правовідносин не можуть бути застосовані.

За ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Укладеним між сторонами договором не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у разі заподіяної небезпечною для життя і здоров'я продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи встановлені по справі обставини та вимоги закону, суд вважає, що підстави для застосування вказаного закону відсутні.

Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що внаслідок дій відповідачів йому було завдано фізичних та душевних страждань, або він зазнав інше ушкодження здоров'я, або було знищено його майно, або була принижена його честь, гідність чи ділова репутація.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди -задоволенню не підлягають.

Згідно з п.17 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: позивачі -за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 3219,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 15, 16, 23, 611, 1167 Цивільного кодексу України і ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки «Джерело плюс» на користь ОСОБА_1 суму внеску (вкладу) за депозитним договором № 517.48 від 09.12.2011 р. у сумі 40 000.00 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Джерело Плюс» (р/р 26009060034587 в ЮГРУ ПриватБанк МФО 328704, Код 26543057) на користь держави судовий збір у сумі 400 (чотириста) гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: