Постановление суда № 27869552, 29.11.2012, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/1590/10646/12

Головуючий у першій інстанції Кисельов

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громік Р.Д.,

при секретарі: Сенчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

29 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі -Банк) звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 01 серпня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ОД14/08/2007/840-К/141, за яким позичальнику було передано грошові кошти в іноземній валюті в сумі 39 500 дол. США на придбання автотранспорту на строк до 29 липня 2014 року під 14 відсотків річних за користування кредитом з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку. Одночасно у якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язався відповідати за зобов'язаннями позичальника за кредитним договором в повному обсязі. У порушення умов договору позичальник не виконує зобов'язання за кредитним договором, вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель не виконали. Станом на 22 грудня 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 43 065, 26 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 344 061, 28 грн., у тому числі: за кредитом - 31 062, 18 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 248 165,07 грн., за відсотками - 5 813,53 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 46 446, 04 грн., пеня за прострочення кредиту та відсотків -2239, 55 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 17 892, 44 грн., штраф - 3950 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 31 557,73 грн.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 509, 526, 543, 651, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив суд позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов визнали частково та пояснили, що погасити заборгованість за кредитом вони не мають можливості у зв'язку з зменшенням заробітків.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Суд стягнув солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 248 165,07 грн., за відсотками - 46 446, 04 грн., пеню - 17 892, 44 грн., штраф - 31 557,73 грн., та судовий збір в сумі 3 219 грн., а всього 347 280, 28 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права.

Сторони у справі в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи сповіщені належним чином. Відповідач ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, але не надав переконливих доказів в підтвердження поважності причини неявки в суд. Тому законних підстав для відкладення розгляду справи немає.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у даному випадку їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ОД14/08/2007/840-К/141, за яким позичальнику було передано грошові кошти в іноземній валюті в сумі 39 500 дол. США на придбання автотранспорту на строк до 29 липня 2014 року під 14 відсотків річних за користування кредитом з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку (а.с. 6-11, 22, 23).

Одночасно у якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язався відповідати за зобов'язаннями позичальника за кредитним договором в повному обсязі (а.с. 12-13).

У порушення умов договору позичальник не виконує зобов'язання за кредитним договором, вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель не виконали.

Станом на 22 грудня 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 43 065, 26 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 344 061, 28 грн., у тому числі: за кредитом - 31 062, 18 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 248 165,07 грн., за відсотками - 5 813,53 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 46 446, 04 грн., пеня за прострочення кредиту та відсотків -2239, 55 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 17 892, 44 грн., штраф - 3950 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 31557,73 грн. (а.с. 4-5).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позичальник, відповідач ОСОБА_2, та поручитель, відповідач ОСОБА_3, не виконали взяті на себе зобов'язання за кредитним договором і за договором поруки в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та договором поруки.

Тому права позивача були порушені і у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України підлягають судовому захисту шляхом стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 43 065, 26 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 344 061, 28 грн. солідарно з відповідачів.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Твердження відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, оскільки суд безпідставно не врахував, що умови кредитного договору в частині визначення платежу за договором в іноземній валюті - доларах США, є незаконними, не приймаються до уваги за таких підстав.

У відповідності до ст. 2, п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ч. 2 ст. 533 ЦК України банки мають право на здійснення операцій і угод з валютними цінностями.

Суд першої інстанції з достовірністю встановив, що Банк у відповідності до наданої банківської ліцензії та письмових дозволів НБУ має право на здійснення операцій з валютними цінностями, у тому числі в іноземній валюті -доларах США.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то законодавець до теперішнього часу не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Тому операції з надання або одержання банками кредитів в іноземній валюті не потребують індивідуальної ліцензії.

Безпідставними є посилання відповідача ОСОБА_2, в апеляційній скарзі на те, що погасити заборгованість за кредитом вони не мають можливості у зв'язку з зменшенням заробітків.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у немає.

При подачі апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_2 не доплачений судовий збір в дохід держави в сумі 1502,20 грн. (1609,50 грн. -107,30 грн.). Тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача у дохід держави за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави судовий збір в сумі 1502,20 грн. на банківські реквізити: отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31214206780007, МФО 828011, банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: судовий збір, пункт (номер пункту з таблиці ставок судового збору) КБК 22030001, прізвище, ім'я, по батькові.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д, Громік