Решение № 277514, 09.10.2006, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа №22ц-4415/2006 Головуючий в І інстанції - Ткаченко Н.Ю.

Категорія 19/21 ______ Доповідач-МожелянськаЗ.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпро­петровської області в складі:

Головуючого - Баранніка О.П.

суддів - Ремеза В.А., Можелянської З.М.

при секретарі - Худолій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в м.Тернівці на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц­тві та професійних захворювань України в м.Тернівці про стягнення страхової виплати за моральну шко-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006 року з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій­них захворювань України в м.Тернівці на користь ОСОБА_1 стягнуто 35000 гри. страхової виплати за моральну шкоду, завдану в наслідок його професійного захворювання, що призвело до вірати працездатності та встановлення інвалідності (а.с.29-33).

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці просило скасувати зазначене рішення суду, посилаючись на невідповідність його вимогам закону (а.с.34).

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеля­ційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що апе­ляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рі­шення відповідно до п.4 ч.І ст.309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючим позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно прийшов до ви­сновку, що в зв'язку з отриманим позивачем професійним захворюванням при виконанні трудових обов'язків на шахтах „ІНФОРМАЦІЯ_1", „ІНФОРМАЦІЯ_2" та „ІНФОРМАЦІЯ_3" ДХК „Павлоградвугілля", йому було спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Між тим, вирішуючи питання про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд виходив з вимог ст.ст.21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатнос­ті", що є неправильним і суперечить діючому матеріальному закону.

Як вбачається з матеріалів справи, професійне захворювання позивач отримав, виконуючи трудові обов'язки і за висновком МСЕК від 06.02.1996 року йому встановлено 50% втрати професійної праце­здатності та 3 групу інвалідності (а.с.11-12). Вказані обставини свідчать, що спірні правовідносини сто­рін регулюються матеріальним законом, який діяв на момент встановлення позивачу професійного за­хворювання та отримання ним в зв'язку з цим моральної шкоди.

Моральна шкода, яка була спричинена позивачу в результаті отриманого ним професійного захво­рювання, факт якого встановлено 06.02.1996 року, відшкодовується виходячи з вимог ст.12 Закону Укра­їни „Про охорону праці" та п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472), які діяли на момент спричинення позивачу моральної шкоди.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається на підставі вимог п.11 Правил і не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто за станом на лю­тий 1996 року - не менше 120 грн.

Вирішуючи питання про розміри відшкодування моральної шкоди позивачу, колегія суддів вихо­дить з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, і вважає можливим стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій-них захворювань України в м.Тернівці на користь ОСОБА_1 120 грн. на відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його вимоги частково.

При цьому, колегія суддів вважає можливим поновити позивачеві строк на звернення до суду з да­ним позовом, оскільки він пропущений ним з поважних причин, так, як з моменту отримання професій­ного захворювання 06.02.1996 року і до звернення до суду з позовною заявою 06.03.2006 року позивач, будучи інвалідом 3 групи, довгий час проходив лікування в різних лікувальних установах в зв'язку з отриманим ним професійним захворюванням на виробництві.

Зазначена сума підлягає стягненню з Фонду на підставі ст.2 Закону України „Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.1,2 постанови Пленуму від 27.03.1992 року №6 (з послідуючими змінами та доповнен­нями) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", оскіль­ки в даному випадку йдеться мова не про заборгованість по відшкодуванню моральної шкоди, а про не використане позивачем право на відшкодування моральної шкоди в результаті отриманого професійного захворювання.

Виходячи з вимог ст.ст.79,80,88 ЦПК України та ст.ст.3,4 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито" судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки Фонд соціального страхування звільнений від оплати судових витрат.

Однак, виходячи з вимог ст.ст.79,81 ЦПК України та постанови Кабінету міністрів України від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпе­чення розгляду цивільних справ та їх розмірів" підлягають стягненню з відповідача - Відділення вико­навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1 грн. 50 коп.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення з нього моральної шкоди на користь позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, мате­ріальному та процесуальному закону. Згідно Закону №1105-Х1У від 23.09.1999 року, який набрав чинно­сті з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди у вигляді страхових виплат покладено на спе­ціально створений для цього Фонд.

Відсутність відповідного медичного висновку не є перешкодою для відшкодування фактично за­вданої моральної шкоди.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що Законом України „Про держав­ний бюджет на 2005 рік" зупинено дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач втратив працездат­ність у зв'язку з професійним захворюванням до 01.01.2006 року.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці - задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006 року скасувати.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці на користь ОСОБА_1120 грн. (сто двадцять гривень) страхової виплати за моральну шкоду, а в іншій частині позо­вних вимог - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 грн. 50 коп., які перерахувати за адресою: Апеляцій­ний суд Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 02891291 УДКУ в Дніпропетровській області, МФО -805012, р/р - 37313002006717.Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.